Окрема думка

від 14.01.2025 по справі 347/836/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/836/24

Провадження № 2-о/347/12/25

ОКРЕМА ДУМКА

судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцули Ю.С. на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09.01.2025 року.

Рішенням Косівського районного суду від 09.01.2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Проте, погодитися з думкою більшості членів колегії я не можу, з огляду на наступне.

У ході судового розгляду під час заслуховування доводів заявника ОСОБА_1 встановлено, що такий є військовозобов`язаною особою.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , всупереч вимогам закону не оновив свої дані як військовозобов`язаний. При цьому на уточнюючі запитання судді, які причини заважали виконати такий обов`язок, заявник покликався на відсутність вільного часу. Також заявник ствердив, що раніше виїжджав за кордон, однак під час воєнного стану у зв`язку з обмеженнями, не може покинути територію України. Заявник категорично запевняв, що наміру виїхати за кордон у нього немає.

Суд також звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували отримання заявником будь яких доходів, і як наслідок можливість утримання ним трьох неповнолітніх дітей. Під час судового розгляду, ОСОБА_3 надала суду копію документів, які підтверджують придбання сторонами нерухомого майна. В той же час, таке нерухоме майно було придбано та зареєстровано на ім`я дружини ОСОБА_3 . Інформації про те, що вказане майно куплене за спільні кошти, в договорі не міститься. Такі обставини на переконання суду можуть свідчити про недостовірність тверджень заявника про його належне фінансово-матеріальне становище.

Крім того, під час розгляду заяви, в судовому засіданні представник Служби у справах дітей Косівської міської ради ствердила, що висновок комісії фактично ґрунтується на письмових документах наданих заявником. Комісією при наданні висновку про доцільність усиновлення лише здійснювались обстеження умов проживання дитини. При цьому, ні близькі родичі, чи інші члени сім`ї, ні сусіди, представниками служби у справах дітей не опитувалися.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Статтею 207 СК України визначено поняття усиновлення та його мету. Зокрема, приводом до усиновлення є бажання прийняти дитину у свою сім`ю на правах сина чи доньки і здійснюється воно з метою забезпечення гармонійних та стабільних умов життя цієї дитини у її найвищих інтересах. Передумовою усиновлення є тісний психо-емоціний зв`язок між особою, що бажає усиновити дитину та самою дитиною, а також взаємне бажання поріднитися.

Подання заяви про усиновлення дитини з метою отримання певної вигоди для себе, не допускається. І така заява не може бути задоволена судом навіть у випадку, якщо дитина щиро цього бажає.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Однак, використання цього права всупереч меті з якою це право надано не допускається. У випадку встановлення у ході судового розгляду таких обставин суд зобов`язаний застосувати процесуальні наслідки, передбачені ст.44 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, на мою думку, заява про усиновлення може мати недостовірний та штучний характер, а її мета не відповідає меті усиновлення, відповідно до вимог Сімейного кодексу України.

На моє переконання у даній цивільній справі, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення неповнолітньої дитини були відсутні.

Окрема думка складена 14.01.2025 року.

Суддя Ю.С. Кіцула

14 січня 2025 року