Ухвала

від 14.01.2025 по справі 307/115/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/115/25

Провадження № 2/307/30/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2025 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Лозан Богдан Васильович до Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, що розташована за адресою: с. Грушово, вул. Головна, 93, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 2124482000, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тячівська державна нотаріальна контора, що розташована за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 02884003 про встановлення факту, належності державного акта на право приватної власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Лозан Богдан Васильович, звернулася в суд з позовною заявою до Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, належності державного акта на право приватної власності на землю.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме така не містить, доказів, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, в тому числі оригіналу державного акта на право приватної власності на землю черії 1-ЗК №035075 про встановлення факту належності якого просить позивачка.

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не надано рішення органу місцевого самоврядування на підтвердження виділення ОСОБА_2 згідно державного акту серії 1-ЗК №035075 земельних ділянок площею 0,255 га, 0,07 га, 0,27 га та 0,86, хоч у позовній заяві позивачка в обгрунтування вимог позовної заяви посилаться на такі вказуючи про їх навність в архівному відділі.

Однак, посилаючись на вище вказані обставини, позивачка не надає докази, які б їх підтверджували. Так, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність як вказаних рішень органу місцевого самоврядування так і доказів звернення позивачки до Тячівського районного архіву з цього приводу.

Також в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач не зазначає відомостей про наявність або вісутність електронного кабінету відповідача та третьої особи.

Разом з цим відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника.

Пунктом 12 вказаної Постанови визначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Однак, звертаючись до суду з позовною заявою у порядку позовного провадження та вказуючи про наявність спору з відповідачем Грушівською сільською радою, позивач зазначає, що такий спір випливає лише з місця розташування зазначених у правовстановлюючому документі земельних ділянок на території Грушівської сільської ради. При цьому жодних обставин, з яких можливо б було встановити наявність такого спору, зокрема технічної документації з землеустрою на вказані земельні ділянки, документів підтверджуючих накладення цих земельних ділянок чи їх належність іншим особам тощо, позивач суду не надає.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.95,175,176,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Лозан Богдан Васильович до Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, належності державного акта на право приватної власності на землю, залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві та представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Бряник М.М.