Ухвала

від 14.01.2025 по справі 203/107/25

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/107/25

2-н/0203/113/2025

УХВАЛА

14 січня 2025 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТА С», -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява.

Згідно ч.ч.1,2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Частинами 1-3 ст.163 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, до заяви про видачу судового наказу, окрім іншого, мають додаватись оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги ст.ст.77,78 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

В пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», роз`яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Згідно заяви ставиться питання про стягнення нарахованої, але не виплаченої заявниці заробітної плати за період роботи в ТОВ «АВАНТАС С» в сумі 147603 грн. 69 коп.

При цьому, до заяви долучено довідку товариства, в який відображено розмір сукупного доходу заявниці за період роботи в сумі 515866 грн. 68 коп. та розмір суми до виплати з урахуванням утриманих податків та інших обов`язкових платежів в розмірі 415272 грн. 68 коп.

Таким чином, вказана довідка підтверджує розмір нарахованої заробітної плати, але не підтверджує заявлений до стягнення розмір заборгованості по заробітній платі в сумі 147603 грн. 69 коп.

Інших доказів (довідки товариства щодо розміру невиплаченої заробітної плати, розрахункових документів, виписки по картковому рахунку заявниці на підтвердження розміру фактично перерахованих коштів тощо), що підтверджують розмір заборгованості, періоду її виникнення, до заяви не долучено.

Вказане свідчить про невідповідність заяви вимогам п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, в зв`язку із чим у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163,165,258-260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТА С».

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихп.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Також у відповідності до ч.2 ст.161 ЦПК України заявниця має право звернутись до суду з відповідними вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.Ю.Казак