Рішення

від 14.01.2025 по справі 552/7807/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7807/24

Провадження № 2/552/432/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2025 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.,

При секретарі Цимбалюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

07.11.2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовними вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майна. В позовній заяві вказувала на те, що вона маючи намір оформити належну їй спадщину після сина ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Микитенко Ю.В., проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як на все майно сина, постановою державного виконавця від 30.01.2019 року накладено арешт, який до цього часу не знято. 17.04.2024 року Київським ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції їй було повідомлено про те, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №52273254 з виконання виконавчого листа №202/1210/14п від 22.08.2016 року, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпра про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 43921,55 грн. Виконавче провадження було відкрито 20.09.2016 року. Постановою від 30.01.2019 року накладено арешт на все майно боржника. 31.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 27.02.2023 року виконавче провадження №52273254 знищене. В зв`язку з чим просила суд зняти арешт з майна, що належало ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладеного постановою Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.01.2019 року за виконавчим провадженням №52273254. Стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито провадження по справі.

29.11.2024 року представником АТ КБ «ПриватБанк» Панченко А.С. подано до суду письмові пояснення по справі, в яких вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року витребувано з Полтавського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію спадкової справи №34 заведену 03.11.2023 року після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.12.2024 року з Полтавського обласного державного нотаріального архіву надійшли витребувані на підставі ухвали суду від 04.12.2024 року документи.

03.01.2025 року через систему «Електронний суд» представником АТ КБ «ПриватБанк» Панченко А.С., подано заяву з якої вбачається, що станом на момент звернення до суду з вказаним позовом АТ КБ «ПриватБанк» не пред`являлися вимоги, як кредитора до спадкоємця, який прийняв спадщину. Крім того, просила суд розгляд справи проводити за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк» та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням наданих 28.11.2024 року письмових пояснень АТ КБ «ПриватБанк».

14.01.2025 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій вона просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Третя особа Київський ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання свого представника не направила, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, чи розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з`явилися в судове засідання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.10.2023 року, а/з №1082 (а.с.6).

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.02.1979 року, а/з №305 (а.с.7), свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.8).

Як вбачається з листа Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління юстиції №51607 від 17.04.2024 року (а.с.9) у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження №52273254 з виконання виконавчого листа №202/1210/14п від 22.08.2016 року виданого Індустріальним районним судом м.Дніпра про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 43921,55 грн. Виконавче провадження було відкрито 20.09.2016 року. Постановою від 30.01.2019 року накладено арешт на все майно боржника. 31.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 27.02.2023 року виконавче провадження №52273254 знищене.

Також з матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з завершенням виконавчих проваджень державний виконавець самостійно позбавлений можливості вирішити питання про зняття наявного обтяження.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має намір скасувати накладений арешт, з метою оформлення належної їй спадщини після смерті сина ОСОБА_2 .

Згідно ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Частиною 5 ст. 59 вказаного вище Закону, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Згідно абзаців першого та другого пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 (далі Постанова № 5), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктом 13 Постанови № 5 роз`яснено, що при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Відповідно дост.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно дост.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

На сьогодні позивач має намір оформити спадщину та розпоряджатися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна, тому позов підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення понесений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 321, 386, ст.ст. 1, 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати арешт та припинити заборону здійснення відчуження майна, належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладені постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції 30.01.2019 року, в межах виконавчого провадження №52273254 з примусового виконання виконавчого листа №202/1210/14п від 22.08.2016 року, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпра про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 43921,55 грн.

Стягнути Акціонерного товариства «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПО: 34962532, юридична адреса: м.Полтава, вул.Української Повстанської Армії, 29.

Рішення виготовлено 15.01.2025 року

Головуючий суддя Т.В.Турченко