Вирок

від 15.01.2025 по справі 547/170/24

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/170/24

Провадження №1-кп/547/8/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року сще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

представник персоналу органу пробації ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023172010000051 від 22.12.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Устимівка Семенівського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня спеціальна, не працює, не одружений,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 7113, Закону України "Промобілізаційну підготовку та мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію, у тому числі і на території Полтавської області.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені у повістках.

Із 27.09.2017 обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" ОСОБА_5 є військовозобов`язаним та підлягає призову за мобілізацією.

Висновком військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби під час загальної мобілізації в Збройних Силах України.

08.12.2023 ОСОБА_5 було оголошено та роз`яснено зміст повістки про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову за мобілізацією та додатково повідомлено про відправлення 18.12.2023 на 20 год. 00 хв. до військової частини НОМЕР_1 , також ОСОБА_5 був попереджений про відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.

Проте ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним і діючи з прямим умислом, тобто завідомо знаючи про висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність його до військової служби під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та заздалегідь попередженим про строк і необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до навчального центру, бажаючи ухилитися від призову за мобілізацією на зазначений час, без поважних причин, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за мобілізацією та відправки до навчального, чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Зазначеним діянням обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Обвинувачений ОСОБА_5 провину удіянні усудовому засіданніне визнавповністю іпросив йоговиправдати.Під часдопиту усудовому засіданнідав покази,що у червні 2023 року проходив ВЛК після отримання направлення на комісію. Неодноразово казав працівникам ТЦК, що доглядає свою хвору матір ОСОБА_8 близько 3-х років. Групу інвалідності матері не дають. Стверджує, що у жовтні 2023 року надіслав на адресу ТЦК поштою документи "по догляду" за матір`ю, але назвати вміст відповідного поштового відправлення не зміг. У вкладенні був документ сімейного лікаря що мати потребує постійного догляду. Після ВЛК кілька разів не приходив на виклики до ТЦК. З`явився туди 08.12.2023 коли йому про це повідомила поліція. Про перегляд висновку ВЛК про його обмежену придатність йому не повідомляли. ОСОБА_5 не пам`ятає чи отримував у приміщенні ТЦК повістку, пам`ятає що там складали якийсь акт про відмову. Зміст повістки йому не оголошували і не казали коли слід з`явитися до ТЦК. Писав пояснення чому раніше не з`являвся до військомату. Потім надсилав поштою до ТЦК документи про право на відстрочку, але відповіді не отримав. Лише останній раз йому написали, що всі документи він має подати особисто. Після грудня 2023 у ТЦК не з`являвся, продовжує доглядати свою матір. Увесь час намагався отримати відстрочку у зв`язку з цим.

Дослідивши та перевіривши в повному обсязі всі докази обвинувачення, а також усі висловлені щодо них заперечення сторони захисту, незважаючи на повне не визнання обвинуваченими своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, що є одним із можливих способів захисту від висунутого обвинувачення, винуватість ОСОБА_5 у зазначеному діянні за зазначених обставин підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у судовому засіданні доказів, що оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінці судом кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у т.ч. з дотриманням вимоги про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 повідомленням про кримінальне правопорушення від 12.12.2023 № 3/2158 повідомив СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про кримінальне правопорушення передбачене ст. 336 КК України, вчинене ОСОБА_5 , 1982 р.н, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, що ОСОБА_5 відмовився 08.12.2023 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 отримувати повістку. Своїми діями військовозобов`язаний ОСОБА_5 ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації. Інформацію про ухилення від призову на військову службу під час мобілізації прийняти, зареєструвати, внести до ЄРДР та відкрити за даним фактом кримінальне провадження за ст. 336 КК України (а.с.99, 100).

Кримінальне провадження внесено до ЄРДР за № 42023172010000051 22.12.2023 з фабулою: у ході вивчення матеріалів ЖЄО ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області № 9225 від 19.12.2023 за заявою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт ухилення від мобілізації ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 95).

Згідно картки обстеження та медичного огляду № 1070 та довідки ВЛК від 20.06.2023 і від 27.07.2022 ОСОБА_5 має діагноз ВЛК хронічний геморой ст. ІІ, хронічна двобічна сенсорна глуховатість ІІ ступеню; на підставі ст. 43 п. "б", ст. 36 п. "б" обмежено придатний, а на підставі ст. 43 "в" придатним до військової служби, діагноз хронічний геморой ІІ ступеня (а.с. 101-103).

ОСОБА_5 згідно результатів опитувальника "Адаптивність-200" від 08.12.2023 має 2-й рівень стійкості до бойового стресу. Достатній рівень розвитку адаптаційних можливостей особистості. В основному відповідає вимогам, що пред`являються до військо службовців в умовах бойової діяльності. Достатньо високий рівень нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції. Достатньо високий рівень працездатності, у тому числі і в ускладнених умовах діяльності. Достатньо висока толерантність до психічних і фізичних навантажень. Достатньо висока стійкість до дії стрес-чинників. Достатньо високий рівень комунікативних здібностей. Достатньо швидко адаптується у новому колективі. При встановленні міжособистісних контактів з оточуючими, як правило , не зазнає труднощів. У спілкуванні не конфліктний. У більшості випадків адекватно оцінює свою роль в колективі. На критику реагує адекватно. Достатня здатність до корекції поведінки. Достатньо високий рівень соціалізації. Орієнтований на дотримання загальноприйнятих і соціально ухвалених норм поведінки. Дотримується корпоративних вимог. У повсякденній життєдіяльності групові інтереси як правило, переважають над особистими інтересами. Достатній рівень військово-професійної спрямованості. Стійка орієнтація на продовження професійної діяльності, у тому числі і в особливих умовах. Відсутність ознак девіантних (аддиктивної і делинквентної) форми поведінки. Відсутність ознак агресивної поведінки відносно оточуючих. Орієнтація на дотримання соціально ухвалених норм поведінки і раціональну побудову між персональних взаємостосунків з ровесниками і із старшими за віком. Відсутність ознак суїцидального ризику (а.с. 104, 105).

18.12.2023 о 16:00 год. щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 була складена повістка на відправку команда НОМЕР_1 , ВОС ВОС 738950А про необхідність військовозобов`язаного ОСОБА_5 з`явитися 18.12.2023 о 20:00 год. на відправку до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 107).

08.12.2023 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_10 складено акт про відмову в отриманні вказаної повістки ОСОБА_5 в присутності ст. лейтенанта поліції ОСОБА_11 , ст. солдата ОСОБА_12 . Згідно акту ОСОБА_5 відмовився отримувати зазначену повістку 08.12.2023 о 08:00 год. оскільки не бажає отримувати повістку та проходити військову службу по мобілізації (а.с. 108).

Свідок ОСОБА_10 , яка є старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної підготовки третього відділу Кременчуцького РТЦКСП, під час допиту у судовому засіданні дала покази, що ОСОБА_5 проходив ВЛК у селищі Семенівка і був визнаний обмежено придатним до військової служби. Потім цей висновок направили до Полтавського обласного ТЦКтСП який вказав, що ОСОБА_5 є придатним до військової служби. ОСОБА_5 не мав підстав для відстрочки від призову, жодних доказів чи документів щодо цього не надавав. Йому було складено бойову повістку про відправку у військову частину, яку він відмовився отримувати через не бажання служити. Обвинуваченого тоді попередили, що відмова від отримання повістки потягне кримінальну відповідальність. Про це у приміщенні ТЦК склали акт про відмову. Присутніми були при цьому ОСОБА_13 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Місяці 2тому (у жовтні 2024 року) ТЦК отримав від ОСОБА_5 поштою документи які він вважав надають право на відстрочку. Йому відмовили у їх розгляді оскільки він мав особисто їх подати у ТЦК. І повністю придатні і обмежено придатні до військової служби повинні отримувати і прибувати за бойовою повісткою до ТЦК.

Свідок ОСОБА_11 , який є поліцейським СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, дав покази, що його запросили до приміщення ТЦК оскільки якась особа відмовлялася від отримання повістки. Цією особою був ОСОБА_5 . Він сказав, що отримувати повістку не буде, служити не бажає, спілкувався на підвищених тонах. Про це склали акт про відмову і застереження про кримінальну відповідальність. Зміст повістки і акту зачитував ОСОБА_13 . Текст акту складала ОСОБА_10 . Доцього він виконував звернення ТЦК щодо необхідності явки ОСОБА_5 для уточнення облікових даних.

Свідок ОСОБА_14 , який є начальником групи документального забезпечення третього відділу Кременчуцького РТЦКСП, під час допиту дав покази, що у грудні 2023 року до приміщення ТЦК прибув ОСОБА_5 після звірки даних. Йому було виписано бойову повістку про явку через 10 днів до ТЦК, яку він не взяв. Свідок вголос зачитував повістку обвинуваченому, попереджав обвинуваченого про можливу кримінальну відповідальність. Обвинувачений повістку не взяв, сказав що служити не бажає. Причини відмови не називав. Усі події відбувалися у фойє приміщення ТЦК.

Свідок ОСОБА_12 , який є водієм третього відділу Кременчуцького РТЦКСП, дав покази, що того дня був черговим по відділу ТЦК. Робоче місце чергового перебуває у фойє. Свідок бачив, як ОСОБА_14 намагався вручити ОСОБА_5 повістку, а останній відмовився її взяти. Акт про відмову складала ОСОБА_10 . Свідок засвідчив своїм підписом у акті відмову ОСОБА_5 отримати повістку. При цьому також був поліцейський ОСОБА_11 .

Згідно листа Відділу з питань призначення та виплати соціальних допомог та надання інших видів соціальної підтримки населенню № 1 від 31.01.2024 № 38 ОСОБА_5 і ОСОБА_8 на обліку у відділі не перебувають, ніяких видів соціальної допомоги не отримують (а.с. 109).

Головне управління ПФУ в Полтавській області листом від 06.02.204 № 1600-0306-8/9067 повідомило, що ОСОБА_8 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком з 12.02.2002. Відомості про її інвалідність відсутні (а.с. 110).

Згідно довідки КП "Семенівська лікарня" Семенівської селищної ради та Оболонської сільської ради ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та лікаря-невропатолога не перебуває (а.с. 113).

За місцем проживання відносно ОСОБА_5 компрометуючих матеріалів немає (а.с.114).

Згідно досудової доповіді Кременчуцького РС № 3 філії ДУ Центр пробації в Полтавській області від 03.06.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , орган пробації вважає за доцільне виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, у випадку звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: "працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу)". Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення для суспільства і ризик небезпеки для суспільства оцінено як середні. Досудова доповідь посилається на щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальному правопорушенню (а.с. 53-58).

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

З огляду на зазначені приписи закону суд не допускає як докази у справі усі документи, що надані захисником ОСОБА_6 у судовому засіданні 30.10.2024, оскільки їх не було відкрито стороні обвинувачення (прокурору) за правилами додаткових матеріалів, отриманих під час судового розгляду кримінального провадження (а.с. 115-128).

Право прокурора на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою) в суді не впливають на обов`язок суду застувати вказану у ч.ч. 11, 12 ст. 290 КПК України процесуальну санкцію.

За обставин кримінального провадження від дати проходження ВЛК (червень 2023 року і до дати не отримання повістки (грудень 2023 року) обвинувачений ОСОБА_5 не вживав заходів котрі б свідчили про існування у нього права на відстрочку, тобто більш як пів року. Щонайменше під час допиту у суді він не міг пояснити якими документами чи іншими доказами підтверджується обставина, що він здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_8 Статус "придатний" чи "обмежено придатний" щодо військовозобов`язаного має значення під час вибору роду військ, виду та завдань військової частини, військової спеціальності тощо, а не звільняє взагалі військовозобов`язаного від обов`язку з`явитися до центру комплектування за повісткою про мобілізацію. Об`єктивних перешкод надати до ТЦК відомості, які б свідчили про право на відстрочку, у обвинуваченого не було. Небажання отримувати повістку було висловлено обвинуваченим однозначно та зрозуміло для тих хто чув відповідну відмову.

Узагальнено позиція захисника у судовому провадженні полягає у тому, що суд у кримінальному провадженні має встановити наявність у обвинуваченого права на відстрочку від призову і тому виправдати його через не доведення складу кримінального правопорушення у відповідному діянні, чого, однак, обвинувачений не робив починаючи із 20.06.2023 (а.с. 102) і до 11.10.2024 (а.с. 125) у спосіб звернення до відповідних органів центрів комплектування та соціальної підтримки, органів соціального захисту чи Пенсійного фонду України, медичних закладів тощо.

Справа передана до суду у лютому 2024 року. Обвинувачений лише посилався на нерозуміння відповідних процедур.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, і обвинувачений підлягає покаранню за його вчинення.

Позиція обвинуваченого щодо свого ставлення до діяння зазнала змін на стадії судового провадження, оскільки за змістом обвинувального акту слідчий і прокурор вважали обставиною, яка пом`якшує покарання, щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.65 ККУкраїни враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини ККУкраїни, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, у т.ч. його вік і стан здоров`я; відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений обвинуваченим умисний нетяжкий злочин складає значну суспільну небезпечність, тому можливе звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створить в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя табезкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що тривають із лютого 2022 року.

З урахуванням зазначеної мети покарання суд робить висновок, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком не може запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, що в умовах воєнного стану є не припустимим.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень має бути призначене у виді позбавлення волі і без звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

Вказаний висновок суду узгоджується зі сталою судовою практикою та позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.11.2023 у справі № 641/1067/23.

Цивільний позов не пред`явлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати не встановлено.

Підстави для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили відсутні, оскільки відповідне клопотання усно проголошене прокурором у судових дебатах; не містить вказівки щодо мети і підстави його застосування, зокрема й щодо можливості запобігти передбаченим КПКУкраїни ризикам можливої поведінки обвинуваченого, оскільки останній належно виконував свій процесуальний обов`язок щодо явки у судові засідання та завчасне повідомлення про свої хвороби, які унеможливлювали його участь у судових засіданнях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 337, 349, 368, 371, 373 376, 392 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання та приведення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право подати клопотання про помилування.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1