Рішення
від 15.01.2025 по справі 645/2060/24
ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/2060/24

Провадження № 2/645/165/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого суддіШарка О.П.

при секретарі судових засідань - Мухіна В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківськкий національний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг у розмірі 54368 грн. 35 коп., а також сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, Харківський національний медичний університет заснований на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Майно університету є державною власністю та закріплюється за університетом на праві оперативного управління. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» Харківську медичну академію післядипломної освіти було реорганізовано шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету: - державна реєстрації припинення юридичної особи Харківської медичної академії післядипломної освіти в результаті її реорганізації - 16.05.2023р.; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Харківський національний медичний університет - 17.05.2023р. Відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерством охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 268. Згідно наказу ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначено перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, зокрема - студентський гуртожиток АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року, власником будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв.м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я України; Харківському національному медичному університету належить право оперативного управління вказаним майном. Пунктом 1.3. Положення про гуртожиток Харківської медичної академії

післядипломної освіти від 2008 р., затвердженого ректором ХМАПО проф. Хвисюком визначено, що ХМАПО надає місця для проживання мешкання одиноких осіб; - для мешкання сімей студентів, лікарів-інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів, слухачів ПАЦ (жилі приміщення, що складаються з однієї або декількох кімнат, знаходяться у користуванні однієї сім`ї). Згідно п. 1.12. житлова площа та місця загального користування в гуртожитку не підлягають приватизації, обміну, закладанню, бронювання і здаванню для проживання сторонніх осіб чи наймання з іншою метою. Пунктом 2.3. передбачено, що право на проживання в гуртожитку ХМАПО надається тільки на строк, обумовлений контрактом на тимчасове проживання. Згідно п. 5.2. зазначеного Положення сторонні особи, які проживають у гуртожитку, вносять плату за користування житловою (загальною) площею і за комунальні послуги окремо з урахуванням вимог порядку надання платних послуг державними закладами. Розмір плати за проживання розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла (п. 5.3. Положення). Громадянка ОСОБА_1 з родиною проживає у гуртожитку № 1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток № НОМЕР_1 ХНМУ) на підставі власноруч написаної заяви від 12.04.2007 та контракту б/н від 01.05.2007 на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти, який було укладено строком на 1 рік, з 01.05.2007 року по 01.05.2008 року, з визначенням оплати за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., які займає наймач та інших фактичних витрат на комунальні послуги. В своїй заяві від 12.04.2007 ОСОБА_2 зазначила, що з тарифами по оплаті за проживання та умовами оплати ознайомлена та зобов`язується їх сплачувати в повному обсязі та своєчасно. За умовами контракту №б/н від 01.05.2007р, позивач (за контрактом - наймодавець) надає відповідачу (за контрактом - наймач) у тимчасове користування для тимчасового проживання квартиру АДРЕСА_3 . Разом з наймачем у квартирі проживають члени її родини (стаття 1 контракту) Згідно п.2.2.4 контракту, відповідач не пізніше 25 числа кожного наступного місяця зобов`язується вносити плату за проживання згідно п.4.1 цього контракту Оплата за проживання в ГУРТОЖИТКУ розраховується виходячи із собівартості утримання 1 кв.м. , які займає наймач , Фактичних затрат за витрачені енергоносії та інші комунальні послуги згідно показань встановлених приладів обліку в будинку гуртожитку. Підписуючи даний контракт, відповідач був обізнаний про порядок та строки здійснення розрахунків. В подальшому, оскільки відповідач не уклав новий договір на тимчасове проживання в гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток №7 ХНМУ), але продовжив займати квартиру АДРЕСА_4 , між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які тривали до моменту реорганізації ХМАПО та продовжилися після приєднання ХМАПО до ХНМУ.

Станом на 01.03.2024 року відповідач, незважаючи на закінчення строку дії контракту на тимчасове проживання в гуртожитку, разом з членами родини ПРОДОВЖУЄ мешкати в кв. АДРЕСА_5 ХНМУ. шо знаходиться за адресою м. Харків. Салтівське шосе. 268. не укладала з позивачем договір на тимчасове проживання в ГУРТОЖИТКУ Харківського національного медичного університету, та відповідно про сплату відшкодування витрат на комунальні ПОСЛУГИ та послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень. Інформація щодо реєстрації місця проживання відповідачки на дату подання позовної заяви у позивача відсутня, оскільки на сьогодні функцію реєстрації місця проживання здійснюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Таким чином, між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з утримання будинку й території та відшкодування витрат на комунальні послуги, які регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Примірним Положенням про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 498. З метою забезпечення умов проживання в гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток № 7 ХНМУ) спочатку ХМАПО, а в подальшому ХНМУ, в періоді за який стягується заборгованість були укладені договори з підприємствами, що надають комунальні послуги відповідно до встановлених тарифів, а саме: послуги з централізованого водопостачання (ДК 021:2015 код 65110000-7), послуги з централізованого водовідведення (ДК 021:2015 код 90430000-0), послуги з технічного обслуговування ліфтів (ДК 021:2015 код 50750000-7), послуги з поводження з побутовими відходами (ДК 021:2015 код 90510000-5), послуги з постачання електричної енерії (ДК 021:2015 код 09310000-5), постачання теплової енергії (ДК 021:2015 код 09320000-8). Договори розміщені в системі Рrozorro. Щомісячно, відповідно до умов зазначених договорів, замовник (ХМАПО, ХНМУ) здійснив оплату вартості отриманих комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_6 . Розрахунки були проведені на підставі виставлених постачальниками рахунків та Актів виконаних робіт, (копії платіжних доручень, Актів здачі- приймання наданих послуг, актів купівлі продажу електроенергії до договорів про постачання - додаються) В Харківському національному медичному університеті розроблено та функціонує Положення про користування студентськими гуртожитками Харківського національного медичного університету; затверджене наказом ХНМУ від 10.08.2020 р. № 184 (зі змінами), яке визначає функціонування гуртожитків, порядок надання та користування жилою площею в гуртожитках університету. Щодо витрат на утримання будинку й території - калькуляція вартості послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків одного квадратного метру житлових приміщень гуртожитку, здійснено згідно з наступних наказів ХМАПО та ХНМУ.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надала суду заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , якіпорушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

У ході судового розгляду встановлено, що Харківський національний медичний університет заснований на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Майно університету є державною власністю та закріплюється за університетом на праві оперативного управління.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 №452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії

післядипломної освіти» Харківську медичну академію післядипломної освіти було реорганізовано шляхом приєднання до Харківського національного медичного університету: - державна реєстрації припинення юридичної особи Харківської медичної академії післядипломної освіти в результаті її реорганізації - 16.05.2023р.; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Харківський національний медичний університет - 17.05.2023р.

Відповідно до Акту прийому-передачі Харківської медичної академії післядипломної освіти до складу Харківського національного медичного університету від 09.12.2022, який було затверджено наказом Міністерством охорони здоров`я України від 27 грудня 2022 року № 2343, за ХНМУ було закріплено цілісний майновий комплекс Харківської медичної академії післядипломної освіти на праві оперативного управління, зокрема, будівлю гуртожитку №1, об`єкт державної власності, який знаходиться за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 268.

Згідно наказу ХНМУ від 26.01.2023 №10 «Про визначення переліку студентських гуртожитків ХНМУ» визначено перелік студентських гуртожитків Студентського містечка ХНМУ, які перебувають на балансі університету, зокрема - студентський гуртожиток АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 174352844 від 18.07.2019 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 319980111 від 11.01.2023 року, власником будівлі гуртожитку, загальною площею 18771.2 кв.м., житлова площа 6778.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , є держава Україна в особі Міністерства охорони здоров`я України; Харківському національному медичному університету належить право оперативного управління вказаним майном.

Пунктом 1.3. Положення про гуртожиток Харківської медичної академії післядипломної освіти від 2008 р., затвердженого ректором ХМАПО проф. Хвисюком визначено, що ХМАПО надає місця для проживання - мешкання одиноких осіб; - для мешкання сімей студентів, лікарів-інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів, слухачів ПАЦ (жилі приміщення, що складаються з однієї або декількох кімнат, знаходяться у користуванні однієї сім`ї).

Згідно п. 1.12. житлова площа та місця загального користування в гуртожитку не підлягають приватизації, обміну, закладанню, бронювання і здаванню для проживання сторонніх осіб чи наймання з іншою метою.

Пунктом 2.3. передбачено, що право на проживання в гуртожитку ХМАПО надається тільки на строк, обумовлений контрактом на тимчасове проживання.

Згідно п. 5.2. зазначеного Положення сторонні особи, які проживають у гуртожитку, вносять плату за користування житловою (загальною) площею і за комунальні послуги окремо з урахуванням вимог порядку надання платних послуг державними закладами. Розмір плати за проживання розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла (п. 5.3. Положення).

Громадянка ОСОБА_1 з родиною проживає у гуртожитку № 1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток № НОМЕР_1 ХНМУ) на підставі власноруч написаної заяви від 12.04.2007 та контракту б/нвід 01.05.2007на тимчасовепроживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти, який було укладено строком на 1 рік, з 01.05.2007 року по 01.05.2008 року, з визначенням оплати за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв.м., які займає наймач та інших фактичних витрат на комунальні послуги.

В своїй заяві від 12.04.2007 ОСОБА_2 зазначила, що з тарифами по оплаті за проживання та умовами оплати ознайомлена та зобов`язується їх сплачувати в повному обсязі та своєчасно.

За умовами контракту №б/н від 01.05.2007р, позивач (за контрактом - наймодавець) надає відповідачу (за контрактом - наймач) у тимчасове користування для тимчасового проживання квартиру АДРЕСА_3 . Разом з наймачем у квартирі проживають члени її родини (стаття 1 контракту)

В подальшому, оскільки відповідач не уклав новий договір на тимчасове проживання в гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток №7 ХНМУ), але продовжив займати квартиру АДРЕСА_4 , між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які тривали до моменту реорганізації ХМАПО та продовжилися після приєднання ХМАПО до ХНМУ.

Станом на 01.03.2024 року відповідач, незважаючи на закінчення строку дії контракту на тимчасове проживання в гуртожитку, разом з членами родини продовжує мешкати в кв. АДРЕСА_7 . не укладала з позивачем договір на тимчасове проживання в гуртожитку Харківського національного медичного університету, та відповідно про сплату відшкодування витрат на комунальні послуги та послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень.

З метою забезпечення умов проживання в гуртожитку №1 ХМАПО (станом на сьогодні студентський гуртожиток № 7 ХНМУ) спочатку ХМАПО, а в подальшому ХНМУ, в періоді за який стягується заборгованість були укладені договори з підприємствами, що надають комунальні послуги відповідно до встановлених тарифів, а саме: послуги з централізованого водопостачання (ДК 021:2015 код 65110000-7), послуги з централізованого водовідведення (ДК 021:2015 код 90430000-0), послуги з технічного обслуговування ліфтів (ДК 021:2015 код 50750000-7), послуги з поводження з побутовими відходами (ДК 021:2015 код 90510000-5), послуги з постачання електричної енерії (ДК 021:2015 код 09310000-5), постачання теплової енергії (ДК 021:2015 код 09320000-8). Договори розміщені в системі Ргогоїто (копії договорів постачання - додаються).

Щомісячно, відповідно до умов зазначених договорів, замовник (ХМАПО, ХНМУ) здійснив оплату вартості отриманих комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_6 .

Розрахунки були проведені на підставі виставлених постачальниками рахунків та Актів виконаних робіт,

В Харківському національному медичному університеті розроблено та функціонує Положення про користування студентськими гуртожитками Харківського національного медичного університету; затверджене наказом ХНМУ від 10.08.2020 р. № 184 (зі змінами), (далі Положення про користування студентськими гуртожитками), яке визначає функціонування гуртожитків, порядок надання та користування жилою площею в гуртожитках університету.

Згідно Положення про користування студентськими гуртожитками - студентські гуртожитки Університету використовуються для проживання здобувачів освіти (студентів, аспірантів, докторантів, інтернів, клінічних ординаторів, слухачів), в тому числі іноземних громадян, під час навчання в ХНМУ за очною (денною), заочною формою здобуття освіти, вступників та працівників Університету, які не мають постійного місця проживання за місцем розташування Університету.

Відповідно до пп. 5. п. 2.2 Положення про користування студентськими гуртожитками за умови повного забезпечення здобувачів освіти Університету жилою площею, у студентських гуртожитках можуть проживати працівники Університету та інші громадяни.

Студентський гуртожиток має особливий правовий режим користування, зокрема, це є тимчасовим місцем проживання у період роботи чи навчання у зв 'язку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, житлові приміщення надаються у тимчасове користування на умовах оплати за користування гуртожитком.

Згідно п. 2.11 Положення про користування студентськими гуртожитками розмір плати за проживання у студентських гуртожитках Університету встановлюється Ректором Університету за погодженням із органом студентського самоврядування та виборним органом профспілкової організації студентів із урахуванням вимог чинного законодавства. Плата за проживання у студентських гуртожитках Університету вноситься мешканцями у порядку та строки, встановлені договором найму жилої площі у гуртожитках Університету.

Згідно п. 2.7. та п.2.8. Положення про користування студентськими гуртожитками жила площа у студентських гуртожитках Університету надається: 1) у вигляді окремого ліжко-місця за спільного проживання одиноких осіб однієї статі; 2) окремого жилого приміщення для відокремленого проживання однієї особи або сім`ї.

Послуги з проживання в гуртожитках є одним із видів платних послуг, що надаються закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, на підставі пункту 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 серпня 2010 року.

Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої обов`язки щодо сплати вартості послуг з утримання будинків та територій, що є підставою для стягнення з нього суми заборгованості.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно дост.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(який діяв на час укладання договору)залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Аналогічні положення передбачені ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції 2017 року.

Статтею 66ЖК Українивстановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Відповідно до ст. 67 ЖК України, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно положень ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 1 частини 1статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону від 2004 року, який діяв до 01.05.2019 року, було передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21Закону України від 24.06.2004р. «Про житлово- комунальні послуги», відповідно до яких власник або споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та інше.

Як встановлено в судовому засіданні на час подання позову відповідач не уклав договір про тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти та відповідно про сплату за надані послуги та витрати на утримання будинку і територій та житлово- комунальні послуги з позивачем, що є порушенням норм чинного законодавства. Але фактично відповідач продовжує проживати в гуртожитку, користуватись комунальними послугами та частково їх сплачувати.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свого обов`язку щодо укладання договору, між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(який діяв на час укладання договору та до 01.05.2019 року), плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Аналогічні положення передбачені ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції 2017 року.

Пунктом 1 частини 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому такому праву прямо відповідає визначений ст.7,9ЗаконуУкраїни "Прожитлово-комунальніпослуги"обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зіст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно дост.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції Закону від 09.11.2017 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 633ЦК Українивизначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) . У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно п.3 ч.2ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції закону, щ о діяв на час укладання договору), виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Отже, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови від оплати таких послуг споживачем, посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зі зміступозовної заявивбачається,що станомдо зверненняпозивача досуду відповідачне виконуєсвого обов`язкущодо укладеннядоговору,та маєзаборгованість передпозивачем всумі 54368грн.35коп.за періодз01.02.2019року по 29.02.2024року,завиключенням періодуз 01.03.2022року по30.11.2022року (нарахуванняне здійснювалися), що підтверджується розрахунком заборгованості за вказаний період.

Статтями78,81 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ч. 1ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Харківська медична академія післядипломної освіти надавала комунальні послуги та послуги з утримання будинків та територій, а відповідач їх отримував, не надавши суду належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо разрахунку заборгованості по завищеним тарифам та відповідно не оскаржував наявну заборгованість.

Таким чином, між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюютьсяЦивільним Кодексом Українита спеціальним законодавством-Законом України «Про житлово-комунальні послуги», позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, а відповідач плату за надані послуги у встановленому порядку не вносить тривалий строк.

Статтею 612 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Даних про відмову відповідача від отримання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальних послуг, які надає позивач, або про отримання таких послуг неналежної якості, - матеріали справи не містять.

Наведене свідчить, що відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати вартість вказаних послуг.

Стосовно застосування до позовних вимог строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зістаттею 256ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно достатті 257ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частин третьої, четвертоїстатті 267ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так,Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року. У подальшому термін дії карантину неоднаразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.

Тобто, Закон установлює, що: "під час дії карантину, строки, визначеністаттею 257 ЦК Українипродовжуються на строк дії такого карантину".

З цього слідує, що у разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Закон N540-I X щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин із 12 березня 2020 року.

Під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, то період заборгованості, зазначений у позовній заяві не виходить за строки позовної давності.

Також згідно п. 19Прикінцевих та перехідних положень ЦК України- у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану`розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»(зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.509,526,611,638,639,714 ЦК України, ст.ст.12,81,141,247,263-265,279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.-т Науки, 4, код ЄДРПОУ 01896866,р/р НОМЕР_3 в ДКСУ, МФО 820172) заборгованість з відшкодування витрат на утримання будинку й території та житлово-комунальних послуг у розмірі 54368 грн. 35 коп. (п`ятдесят чотири тисячі триста шістдесят вісім гривень тридцять п`ять копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр.-т Науки, 4, код ЄДРПОУ 01896866,р/р НОМЕР_3 в ДКСУ,МФО 820172) судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2025 року

Головуючий суддя:

СудФрунзенський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення15.01.2025
Оприлюднено16.01.2025
Номер документу124417655
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —645/2060/24

Ухвала від 12.02.2025

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Мальований Ю. М.

Рішення від 15.01.2025

Цивільне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Шарко О. П.

Ухвала від 22.05.2024

Цивільне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Шарко О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні