Рішення

від 15.01.2025 по справі 731/563/24

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/563/24

Провадження №2/731/11/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Тарасенко Д.В.,

представника позивача Ріпки І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , подану адвокатом Ріпкою Інною Вікторівною, до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2024 року, адвокат Ріпка І.В., діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

- визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актового запису №18 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 15 вересня 2011 року Виконавчим комітетом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Україна, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_1 , інші дані в актовому записі залишити без змін;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь позивача ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову, і до досягнення дитиною повноліття;

- судові витрати по справі стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 2008 року по 2013 рік позивач з відповідачем мали дошлюбні стосунки та проживали у будинку разом з батьками позивача. У подальшому, спільні відносини між ними були припинені. Нині кожен створив окрему сім`ю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 від стосунків з відповідачем позивач народила доньку - ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що на момент народження дитини сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, прізвище, ім`я та по-батькові доньки у актовому записі про народження дитини, були записані відповідно до частини 1 ст. 135 СК України. Всі ці роки відповідач, який є біологічним батьком дитини, фактично був проінформовний та знав, що саме він є батьком ОСОБА_3 , оскільки неодноразово приїздив до позивача у дім її батьків для святкування дня народження дитини та її хрестин.

Разом з тим, нині відповідач не визнає походження доньки та не здійснює за нею догляду. Відмовляється записувати себе батьком та брати участь у її матеріальному утриманні. У зв`язку з цим, зважаючи на неможливість вирішення вказаного спору у добровільному порядку, позивач була вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання на 21 жовтня 2024 року.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 листопада 2024 року, яке у подальшому з підстав заявленого клопотання сторони позивача було відкладене на 20 грудня 2024 року.

16 грудня 2024 року представник позивача - адвокат Ріпка І.В. подала через канцелярію суду додаткові пояснення по даній справі (а.с. 100-102), відповідно до змісту яких повідомляє, що донька сторін - ОСОБА_3 у період із 30 жовтня по 08 листопада 2024 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КП «Прилуцька центральна районна лікарня» з приводу гострого мезаденіту та інфекції сечових шляхів, що фактично потребувало коштів на її лікування. Разом з тим, як стверджує сторона позивача - відповідач у період лікування не цікавився її станом здоров`я та не брав участі у матеріальному утриманні дитини. На аргументи відповідача щодо перебування на його утриманні дитини від нинішнього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказує на факт наявності у позивача, окрім доньки сторін - ОСОБА_3 , іншої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На підтвердження вказаної позиції до матеріалів справи були додані письмові докази та документи на підтвердження понесення позивачкою судових витрат у виді плати за отриману нею правову допомогу.

З підстав неявки у судове засідання всіх учасників справи судовий розгляд було відкладено на 15 січня 2025 року.

Представник позивача - адвокат Ріпка І.В. у підготовчому судовому засіданні заявлені позивачем вимоги підтримала частково, зменшивши вимоги про стягнення аліментів до 1/5 частини від доходів відповідача, надавши обґрунтування аналогічні змісту позову.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, забезпечивши участь свого представника.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пред`явлені до нього вимоги визнав частково, наголосивши на відсутності заперечень щодо його батьківства по відношенню до доньки ОСОБА_3 та обов`язку її матеріального утримання. Проте вказав, що заявлений позивачем розмір аліментів є завищеним, а тому в цій частині позов визнається ним частково. В судовому засіданні вказав на готовності сплачувати аліменти у розмірі 1/8 частки його доходів. На обґрунтування своєї позиції вказав, що нині на його утриманні, окрім доньки ОСОБА_3 , перебуває вагітна дружина ОСОБА_7 , та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з цим, стягнення аліментів у бажаному позивачем розмірі для нього буде явно обтяжливим та у подальшому поставить його дітей у нерівне становище. Вказав, що Він має задовільний стан здоров`я, одружений, дружина перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, у власності нерухомого майна він не має, на ньому зареєстрований лише вантажний автомобіль, яким користується брат. Розмір заробітної плати становить 19200 грн на місяць. Вказав, що на час народження дитини і в подальшому він від батьківства не відмовлявся, однак під час реєстрації дитини позивач заперечувала проти цього. В подальшому вирішити це питання в позасудовому порядку було складно. Тривалий час позивач не зверталась з будь-якими проханнями матеріального характеру, однак, врешті подала позов, зазначивши невідповідний розмір аліментів. З донькою він спілкується постійно, однак, через специфіку своєї роботи не може особисто відвідувати її у м.Києві. Наголосив, що розмір заробітної плати позивача, вказаний у довідці є заниженим, з огляду на її посаду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, явку свого представника у судове засідання не забезпечили. 29 жовтня 2024 року, засобами поштового зв`язку, від начальника відділу надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності їхнього представника. Наполягала на прийнятті судом рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 96).

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_3 , про що Виконавчим комітетом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області в Книзі реєстрації народжень 15 вересня 2011 року було зроблено відповідний актовий запис за №18, що підтверджується даними з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 вересня 2011 року (а.с. 15) та витягу з Державного реєстру цивільного стану громадян про народження №00017473081 від 23 грудня 2016 року (а.с. 16-17).

Крім того, з копії вищевказаного витягу вбачається, що під час реєстрації народження дитини ОСОБА_3 запис про батька, якого ідентифіковано як - громадянина України ОСОБА_8 , був зроблений із слів матері ОСОБА_2 , тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до копії довідки №442, виданої 21 червня 2024 року Журавським старостинським округом Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та має наступний склад сім`ї: дочка - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 , сестра ОСОБА_11 , племінник - ОСОБА_12 (а.с. 19).

На підтвердження обставин біологічного батьківства відповідача ОСОБА_1 над донькою ОСОБА_3 та проведення ними спільних святкувань та побуту, позивачем, долучено до матеріалів справи ілюстративну таблицю із фотозображеннями, датованими груднем 2011 року, січнем та лютим 2012 року, яким зафіксовано спільно сторін по справі разом з малолітньою дитиною - донькою ОСОБА_3 , що відповідачем не спростовано (а.с. 20-23).

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд також враховує наступне.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

У відповідності зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У зв`язку з цим, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності із наданими у судовому засіданні поясненнями учасників справи та фактичне визнання відповідачем в частині пред`явленої до нього вимоги щодо його батьківства над донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає доведеним факт батьківства відповідача відносно доньки ОСОБА_3 .

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Таким чином, позов у вказаній частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки, суд зважає на наступне.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Положенням ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач є біологічним батьком ОСОБА_3 , то в нього наявні відповідні обов`язки, у тому числі, і щодо участі у її матеріальному забезпеченні. Зважаючи на те, що дитина перебуває на утриманні та проживає разом з матір`ю, окремо від відповідача, позивач вправі вимагати стягнення аліментів на утримання дитини на свою користь.

При цьому, суд зважає на рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей до досягнення ними повноліття

На підтвердження обставин щодо потреби у додатковому матеріальному забезпеченні донки ОСОБА_3 та свого матеріального стану позивачем долучено до матеріалів справи наступні письмові докази.

Довідка №369 від 28 жовтня 2014 року (а.с. 103), з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 13 жовтня 2020 року по теперішній час працює у ТОВ «ЕКО» та займає посаду керуючої магазином. За період із жовтня 2023 року по кінець вересня 2024 року остання отримала дохід у загальному розмірі - 107 932,94 грн.

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 квітня 2018 року (а.с. 104), окрім спільної донки сторін - ОСОБА_3 , у позивачки ОСОБА_2 на утриманні перебуває ще її син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком дитини значиться ОСОБА_13 .

Станом на 22 жовтня 2024 року донька сторін - ОСОБА_3 проходить навчання у 8-Б класі школи І-ІІІ ступенів №306 Деснянського району м. Києва (а.с. 105). У період з 30 жовтня 2024 року по 08 листопада 2024 року остання не відвідувала школу з підстав захворювання (а.с. 106).

З метою підтвердження оплати позивачем витрат на лікування доньки та придбання їй одягу, долучені копії відповідних фіскальних чеків (а.с. 107). Разом з тим, аналізуючи їх зміст встановити їх кінцеве цільове призначення судом не виявляється за можливе.

У свою чергу, з метою оцінки матеріального стану відповідача суд бере до уваги, що останній має вік, який відноситься до періоду активної трудової діяльності людини, відомості щодо наявності у нього стану інвалідності чи підстав вважати його не працездатним матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Суд також враховує, що на утриманні відповідача перебуває його син від нинішнього шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 62), дружина ОСОБА_7 (а.с. 61) та ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дитина - ОСОБА_14 .

У зв`язку з цим, проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи стан здоров`я дитини, оскільки відомості щодо її інвалідності чи наявності у неї хронічних захворювань у суду відсутні, матеріальний стан матері та платника аліментів, склад його сім`ї, та перелік осіб, які перебувають на його утриманні, беручи до уваги рівний обов`язок батьків щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, суд приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позивачем вимог та призначення стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача за період з 06 вересня 2024 року по 01 січня 2025 року, а з 02 січня 2025 року у розмірі 15/100 (п`ятнадцять сотих) частин всіх видів заробітку (доходу) відповідача, розмір якого на переконання суду буде достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку та належного утримання до досягнення нею повноліття. Такий підхід враховує перебування у період з 06 вересня 2024 року по 01 січня 2025 року у платника аліментів лише двох дітей на утриманні.

Крім того, суд звертає увагу, що стягнення аліментів в даному випадку виконується у частці від заробітку/доходу платника. Вказаний вид стягнення автоматично регулює розмір стягнень, у відповідності до рівня доходу платника, і одночасно обмежує мінімальний розмір платежів, гарантований законом на рівні не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на вказане, позовні вимоги заявлені у межах вказаної цивільної справи підлягають до часткового задоволення.

З позовної заяви вбачається, що позивачем при подачі вказаного позовну за вимогу щодо визнання батьківства були понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1 211, 20 грн (а.с. 1, 2).

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи положення ч.1 ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовну вимогу про визнання батьківства до початку розгляду справи по суті, то враховуючи положення ст.ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% судового збору в цій частині позову, а позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору.

Також, суд зважає, що позивач, пред`являючи позов в частині вимоги про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, а тому обов`язок щодо його оплати слід покласти на відповідача, стягнувши їх на користь держави.

Крім того, позивачем у змісті позову було заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат та наявність орієнтовних витрат на правову допомогу, на підтвердження яких до матеріалів справи було долучено наступні докази:

- Витяг з Договору про надання правничої допомоги №2 від 04 вересня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 , як клієнтом, та керуючою АБ «Інни Ріпки» - Ріпкою І.В. Сторонам Договору обумовлено у п 4.1., що вартість послуг визначається за домовленістю та складає 16 000 грн, що у подальшому підтверджується актами виконаних робіт та встановленими рахунками (а.с. 108-109);

- Акт виконаних робіт/наданих юридичних послуг до Договору про надання правничої допомоги №2 від 04 вересня 2024 року, підписаний 02 грудня 2024 року між ОСОБА_15 та керуючою АБ «Інни Ріпки» Ріпкою І., з переліком та описом наданих послуг на загальну суму 16 000 грн, з яких: 700 грн - консультація по справі з вивченням документів; 7 300 грн - складання позовної заяви, із урахуванням двох позовних вимог та інші процесуальні документи; 8 000 грн - представництво інтересів клієнта у суді І інстанції (а.с. 110);

- виписка по рахунку № НОМЕР_3 від 18 листопада 2024 року про зарахування ОСОБА_2 на рахунок отримувача АБ «Інни Ріпки» коштів на загальну суму 16 000 (а.с. 111).

- копією свідоцтва адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 25) та копію ордера (а.с. 24).

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У правовому висновку Верховного Суду від 28 грудня 2020 року по справі №640/18402/19 роз`яснено, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Проаналізувавши, надані документи на підтвердження витрат на професійну правничу (правову) допомогу надані позивачем, суд приходить висновку про належність їх як доказів та такими, що доводять наявність витрат на правову допомогу.

Разом з тим слід наголосити на обов`язку суду оцінювати рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою, виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи.

Таким чином, суд аналізуючи характер виконаної адвокатом роботи, зокрема: складність справи; участь сторони позивача у судових засіданнях; процесуальні дії, які були здійснені на етапі підготовки позову для звернення до суду; співмірність витрат до виконаної роботи адвокатом відносно розумності їхнього розміру так виходячи з конкретних обставин справи, факту визнання позивачем вимоги позову щодо батьківства та часткового визнання щодо стягнення аліментів, кількості судових засідань, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Ріпки І.В., надані у межах вказаної цивільної справи, підлягають частковому відшкодуванню у розмірі - 8 000 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію розумності, що буде співмірним зі складністю справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 142, 206, 247, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), поданий адвокатом Ріпкою Інною Вікторівною (адреса для листування: АДРЕСА_3 ), до відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегінального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 35075090; юридична адреса: вул. Соборна, б. 16, м. Прилуки Чернігівської області, 17500) про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , громадянина України, уродженця смт Ладан Прилуцького району Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Журавка Варвинського району Чернігівської області.

Зобов`язати відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , №18 від 15 вересня 2011 року, складеного Виконавчим комітетом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Україна, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , громадянина України, уродженця смт Ладан Прилуцького району Чернігівської області, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

У зв`язку із внесенням змін до актового запису про народження, свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серії НОМЕР_1 , видане 15 вересня 2011 року Виконавчим комітетом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Україна, актовий запис №18, анулювати та видати нове свідоцтво про народження з урахуванням всіх змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі - 1/5 (однієї п`ятої) частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а з 02 січня 2025 року до досягнення дитиною повноліття у розмірі 15/100 (п`ятнадцять сотих) часток усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 8 000 (вісім тисяч) гривень, а всього стягнути 8605 (вісім тисяч шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 37972475, що розташоване за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, б. 27, повернути позивачу ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, сплаченого при поданні позову в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на р/р НОМЕР_6 , код отримувача 37972475, через Чернігівське РУ ТВБВ 10024/0148, відповідно до квитанції №14 від 02 вересня 2024 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору по вимозі про стягнення аліментів в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Суддя А.І.Савенко