Рішення

від 15.01.2025 по справі 509/5227/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/5227/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в с. Овідіополь, Одеської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Овідіопольський відділ ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Обслуговуючий кооператив «Радуга-3», Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія», про звільнення майна з-під арешту,

учасники цивільного провадження по справі:

позивачка ОСОБА_1

відповідач Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області та його представник Іщенко В.О. за дорученням

третя особа Овідіопольський відділ ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

третя особа Обслуговуючий кооператив «Радуга-3»,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія»,

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2024 року позивачка звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищевказаним позовом, предметом позову є об`єкт нерухомого майна, який знаходиться на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

Позиція сторін.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка зазначила, 08 червня 2021 року між нею та Головою обслуговуючого кооперативу «Радуга-3» - ОСОБА_2 , був укладений Договір асоційованого членства №РТ382Б, за умовами якого ОСОБА_1 набуває право власності на квартиру АДРЕСА_1 (уточнена адреса Додатковою угодою до Договору асоційованого членства №РТ382Б від 08.06.2021 року) після сплати всіх пайових внесків, що передбачені та встановлені Договором №РТ382Б. В той же день, 08 червня 2021 року позивачці видане Свідоцтво про асоційоване членство в обслуговуючому кооперативі «Радуга-3», серії НОМЕР_1 .

12 жовтня 2022 року ОК «Радуга-3» видав на ім`я ОСОБА_1 Довідку №Д50-В/82 про те, що згідно Договору пайового асоційованого членства №РТ382Б від 08.06.2021 ОСОБА_1 є Асоційованим членом ОК «Радуга-3». Станом на 12.10.2022 р. повністю оплатила свій пай, перерахувавши на рахунок ОК «Радуга-3» 100 відсотків його вартості. Відповідно до Статуту ОК «Радуга-3», Договору асоційованого членства №РТ382Б від 08.06.2021, а також Акту повернення частки внеску у пайовий фонд ОК «Радуга-3» від 12.10.2022 р., ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Довідка видана для державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру.

Також 12.10.2022 р., ОК «Радуга-3» надала ОСОБА_1 витяг зі списку членів СК «Радуга-3», який засвідчує, що позивачка повністю оплатила свій пай, перерахувавши на рахунок ОК «Радуга-3» 100 відсотків його вартості та отримала право на подачу документів для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Між тим, рішенням державного виконавця Овідіопольського відділу ДВС Сокірби Є.О. від 07.05.2024 р., №72996258 накладено арешт на нерухоме майно боржника ТОВ «Акваторія», а саме на закінчений будівництвом об`єкт, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

В державній виконавчій службі позивачці роз`яснили, що 23.05.2023 р., постановою Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 р., у справі № 916/2709/22 та ухвалено нове рішення, яким позов керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області задоволений. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» до бюджету Таїровської об`єднаної територіальної громади 3 150 517 грн 31 коп. Окрім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» на користь Одеської обласної прокуратури 47257 грн 76 коп витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 70886 грн 64 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання виданих Господарським судом Одеської області наказів державним виконавцем Сокірбою Є.О., було відкрито виконавче провадження та саме в межах відкритого виконавчого провадження ОСОБА_3 застосовано такий захід як накладення арешту на будинок АДРЕСА_3 .

Рішенням виконкому Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області № 22 присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна після прийняття об`єкта в експлуатацію - «Будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з паркінгом та торгівельним центром в чотири черги будівництва ( АДРЕСА_4 ) (II черга будівництва, II та III пускові комплекси)», замовником будівництва якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАТОРІЯ» наступну адресу: - II пусковому комплексу II черги будівництва: АДРЕСА_4 ; - III пусковому комплексу II черги будівництва: АДРЕСА_4 .

Позивачка наголошує на тому, що застосований виконавцем захід виконання рішення суду призвів до порушення її майнових прав хоча вона не була учасником господарського провадження та взагалі набула право власності ще до ініціювання прокурором вказаної господарської справи №916/2709/22. Такі обставини змусили ОСОБА_1 звернутися до Овідіопольського районного суду з даним позовом.

Позивачка в ході судового розгляду фактично наполягає на своїх позовних вимогах.

Відповідач Таїровська селищна рада, копію позову та матеріали до нього отримав належним чином та відповідно до ст.178ЦПК України надіслав до суду відзив на позовні вимоги ОСОБА_1 з проханням відмовити у їх задоволенні. Свою процесуальну позицію представник селищної ради обґрунтовував тим, що він не є належним відповідачем у справі, жодних відносин з ОСОБА_1 у селищної ради не було та взагалі належним відповідачем є державний виконавець який наклав спірний арешт на квартиру.

З боку позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Таїровської селищної ради. У наданій відповіді на відзив позивачка зазначає про помилковість доводів відповідача щодо його неналежності, оскільки саме він є стягувачем у виконавчому провадженні в межах якого накладений спірний арешт та саме на його майнові права може вплинути рішення суду за результатом розгляду справи.

Третя особа Овідіопольський ВДВС копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, заперечення до суду не направив.

Третя особа ОК «Радуга-3» копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, заперечення до суду не направив, просить справу розглянути за їх відсутність.

Третя особа ТОВ «Акваторія» копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, заперечення до суду не направив.

Рух справи.

Ухвалою судді від 08.10.2024 р., прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV, обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно зі статтею 59Закону України«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 59Закону України«Про виконавчепровадження» під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження№ 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.

Таким чином, наведені у відзиві доводи Таїровської селищної ради щодо неналежності відповідача у справі дійсно є помилковими, як на то вказувала позивачка у відповіді на відзив.

Відповідно до висновку Верховного суду України викладеного у справі №6-26цс 13 від 15 травня 2013 року вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з п.4.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Постановою КабінетуМіністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі за текстом - Порядок).

Згідно з пунктом 81 Порядку, якщо договір, за яким набувається право власності на закінчений будівництвом об`єкт іншими особами, відмінними від замовника будівництва, укладено не з відповідним замовником будівництва, державному реєстратору подаються договори, на підставі яких встановлюється послідовність переходу майнових прав на такий об`єкт від замовника будівництва до інших осіб та в подальшому до набувача права власності на закінчений будівництвом об`єкт.

У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою завершеного будівництвом об`єкта, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

У разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Обставини, які встановлені судом.

12 жовтня 2022 року ОК «Радуга-3» видав на ім`я ОСОБА_1 Довідку №Д50-В/82 про те, що згідно Договору пайового асоційованого членства №РТ382Б від 08.06.2021 ОСОБА_1 є Асоційованим членом ОК «Радуга-3». Станом на 12.10.2022 р., повністю оплатила свій пай, перерахувавши на рахунок ОК «Радуга-3» 100 відсотків його вартості. Відповідно до Статуту ОК «Радуга-3», Договору асоційованого членства №РТ382Б від 08.06.2021, а також Акту повернення частки внеску у пайовий фонд ОК «Радуга-3» від 12.10.2022 р., ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Довідка видана для державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру.

Крім того, 12.10.2022 р. Обслуговуючий кооператив «Радуга-3» надала ОСОБА_1 . Витяг зі списку членів СК «Радуга-3», який засвідчує, що позивачка повністю оплатила свій пай, перерахувавши на рахунок ОК «Радуга-3» 100 відсотків його вартості та отримала право на подачу документів для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила всі необхідні дії задля набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В той же час, Постановою державного виконавця Овідіопольського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Сокірбою Є.О. від 24.07.2023 р., в межах виконавчого провадження №71995140 накладено арешт на будівлі та споруди складських приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , що належать боржнику ТОВ «АКВАТОРІЯ».

Стягувачем за вказаним виконавчим провадженням №71995140 є Таїровська селищна рада Одеського району Одеської області.

При цьому, в зазначеній постанові від 24.07.2023 р., державний виконавець зазначила, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у боржника ТОВ «Акваторія» наявний об`єкт реєстраційний номер нерухомого майна №1402940351237, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Однак, державний виконавець Сокірба Єлизавета в подальшому 22.04.2024 р. прийняла рішення щодо обтяження речових прав на нерухоме майно серії 71995140 та на підставі спеціального виданого рішення (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72996258 від 07.05.2024) державний виконавець наклала арешт на майнові права на ІІ пусковий комплекс ІІ черги будівництва: АДРЕСА_2 , не перевіривши наявність будь-яких прав на об`єкт обтяження у інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV, Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

На кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Відповідно до п.19 Порядку, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права, обтяження речових прав. У випадках, передбачених законом, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав також закриває розділ в Державному реєстрі прав.

Пункт 20 Порядку: у разі проведення державної реєстрації права власності, права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, спеціального майнового права на майно вперше, у тому числі у разі поділу, виділу частки або об`єднання майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває розділ у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна.

У разі коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, відповідно до яких тип об`єкта нерухомого майна зазначено як «цілісний майновий комплекс», «єдиний майновий комплекс», «комплекс будівель та споруд» чи інший тип, що вказує на наявність сукупності будівель та/або споруд, які мають окремі ідентифікатори в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та відповідно щодо яких подано окремі заяви, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває розділи у зазначеному Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера кожному з таких об`єктів. При цьому присвоєння кожному із зазначених у цьому абзаці закінчених будівництвом об`єктів окремої адреси не вимагається.

Правило, передбачене абзацом другим цього пункту, застосовується також у разі, коли в Державному реєстрі прав вже проведено державну реєстрацію права власності на підставі документів, відповідно до яких тип об`єкта нерухомого майна зазначено як «цілісний майновий комплекс», «єдиний майновий комплекс», «комплекс будівель та споруд» чи інший тип, що вказує на наявність сукупності будівель та/або споруд, та відкрито розділ з присвоєнням відповідного реєстраційного номера на такий об`єкт, під час проведення подальших реєстраційних дій щодо нього з урахуванням особливостей, передбачених статтею 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у результаті поділу майна.

Пункт 78 Порядку: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію будинку, будівлі, споруди, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною такого будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі прийняття відповідного будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1952-ІV, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта.

Отже, державний виконавець Сокірба Є. відкрила в Державному реєстрі прав спеціальний розділ в якому створила запис про арешт квартири ОСОБА_1 . При цьому, сама квартира в Державному реєстрі прав не виділена як окремий об`єкт нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна на квартиру не створений, реєстраційна справа не заведена.

18.03.2021 р. будинок АДРЕСА_4 введений в експлуатацію.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено, що ОСОБА_4 не перевіривши наявність прав третіх осіб на вказану квартиру, створила спеціальний розділ в Державному реєстрі прав без створення реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна (квартири) лише для накладення арешту на квартиру яка належить ОСОБА_1 , в той час як ОСОБА_1 не є учасником господарського провадження за результатами якого державний виконавець проводить виконавчі дії та набула право на квартиру до ініціювання вказаного судового господарського провадження.

Існування такого обтяження (арешту) призводить до безпідставного порушення майнових прав ОСОБА_1 , позбавлення її права вільно розпоряджатися об`єктом власності, що з огляду на принцип непорушності права власності, є недопустимим.

Відповідно до ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК Українивстановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, положеннями цієї статті закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Статтею 391ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пп. 3, 4 ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року передбачає: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...» .

Стаття 13 Конвенції передбачено наступне: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачкою в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судовий збір.

Позивачка при подані позову сплатила судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтований, позивачка не ставить питання про розподіл судових витрат, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.15,16,316,317,319,321,328 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,19,263,265, 272,280-284,354,355 ЦПК України, ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Овідіопольський відділ ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Обслуговуючий кооператив «Радуга-3», Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія», про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 54899577 (спеціальний розділ), внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72996258 від 07.05.2024 р., ОСОБА_3 , Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Одеська область.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.