Постанова

від 13.01.2025 по справі 725/7822/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/7822/24

Номер провадження 3/725/3095/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Чернівецької митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного Кодексу України громадянина Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), директора компанії «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» (INCILI PINAR MAH.NISANTASI SK.TEKEREKOGLU IS MERKEZI NO: 2 ІС КАРІ NO: lll SEHITKAMІL/GAZIANTEP (Туреччина),-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про порушення митних правил №0697/40800/24, 14 липня 2024 року о 10:29год. у зону митного контролю МАПП «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в`їхав вантажний автомобіль марки «DAF», д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія фірми-перевізника ПП «СВ ТРАНС» громадянина України ОСОБА_3 (паспорт № НОМЕР_3 ).

Згідно поданих водієм до митного контролю товаросупровідних документів, а саме: CMR № 0547 від 24.06.2024; Invoice № 21-1 від 19.06.2024, транспортним засобом переміщується товар: «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг, нетто 21000 кг. Відправник товарів компанія: TOO «ExportGrain CKO» (city Petropavlovsk, Karima Sutyusheva st.60A, of.908 Казахстан), продавець товару фірмаEUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (INCILI PINAR MAH.NISANTASI SK.TEKEREKOGLU IS MERKEZI NO:2 1С КАРІ NO:lll SEHITKAMIL/GAZIANTEP/ТУРЕЧЧИНА), отримувачTOB «ПЕРЛИНА СТЕПУ» (код 36895730, 57243, Миколаївська обл., с. Капустине, вул. Кіровоградська, будинок 1).

Вартість товарів відповідно до поданого Invoice № 21-1 від 19.06.2024 складає 4200,00 USD, країна походження товарівКазахстан. Умови поставки FCAКазахстан.

Також з метою ввезення даних товарів на митну територію України у програмно-інформаційних комплексах митного органу наявна інформація щодо подання попередньої митної декларації типу ІМ ЕЕ № UA500000/2024/926259 від 11.07.2024. Відповідно до графи №44 даної митної декларації, постачання товарів здійснюється на виконання контракту №19/06/2024 від 19.06.2024.

Під час вивчення товаросупровідних документів встановлено, що в графі №5 CMR №0547 від 24.06.2024 «список доданих документів» зазначено реквізити Invoice № 547 від 24.06.2024.

При здійсненні митного контролю в кабіні водія автомобіля р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 серед документів виявлено Invoice №547 від 24.06.2024 та митну декларацію форми ТІ LRN: 24LR080200205059718 від 01.07.2024 відповідно до яких товар «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг., нетто 21000 кг. слідує від відправника товарів компанії TOO «ExportGrain CKO» (city Petropavlovsk, Karima Sutyusheva st.60A, of.908 Казахстан), покупець товару фірмаEUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI (INCILI PINAR MAH.NISANTASI SK.TEKEREKOGLU IS MERKEZI NO:2 1С КАРІ NO:111 SEHITKAMIL/GAZIANTEP /ТУРЕЧЧИНА), отримувачTOB «ПЕРЛИНА СТЕПУ» (код 36895730, 57243, Миколаївська бл., с. Капустине, вул. Кіровоградська, будинок 1).

Вартість товарів відповідно до виявленого Invoice № 547 від 24.06.2024- 6930,00 USD, що на 2730 USD більше ніж у Invoice № 21-1 від 19.06.2024. Умови поставки ОСОБА_4 .

При вивченні відомостей, зазначених у митній декларації форми Т1 LRN: 24LR080200205059718 від 01.07.2024, встановлено, що вона оформлена на підставі Invoice №547 від 24.06.2024 та CMR № 0547 від 24.06.2024, товари слідують з Казахстану до Україну.

При цьому будь які зміни/доповнення в CMR № 0547 від 24.06.2024 стосовно Invoice № 21-1 від 19.06.2024 перевізником внесено не було.

15 липня 2024 року митним органом направлено запит №7.2-20/20-01/14/1845 на адресу турецького підприємства «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» з метою підтвердження продажу товару та отримання копій підтверджуючих документів.

16.07.2024 від вказаного підприємства отримана офіційна відповідь (вх. № 172/14/20), з якої вбачаєься, що підприємство «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» укладало контракт 19/06/2024 від 19.06.2024 та на виконання якого продало товар «насіння сафлору» кількістю 467 мішків, вагою брутто 21050 кг, нетто 21000 кг. українській компанії ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ» згідно Invoice № 21-1 від 19.06.2024.

До відповіді додана копія Invoice № 21-1 від 19.06.2024, згідно якого вартість товару складає 4200 USD. Контракт 19/06/2024 від 19.06.2024, Invoice № 21-1 від 19.06.2024 підписані директором ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Отже, турецьке підприємство «EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» продає та відправляє товар українському підприємству ТОВ «ПЕРЛИНА СТЕПУ», згідно Invoice № 21-1 від 19.06.2024 за ціною 4200 USD, на 5 днів раніше ніж куплений у казахстанської компанії TOO «Export Grain СКО».

За результатами огляду товару, який знаходиться в т/з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , митнм органом встановлено невідповідність кількості вантажних місць, а самезагальна кількість вантажних місць (мішків) становить 446, що на 21 вантажне місце (мішок) менше ніж заявлено в ТСД. Крім того наявні пошкодження 19 мішків. Також встановлено наявність маркування на мішках, а саме 45kg +/- 10%.

Таким чином, на думку митного органу, директор фірми EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI, громадянин Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів «насіння сафлору» кількістю 446 мішків, вагою брутто 20120 кг, нетто 20070 кг., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів (Invoice № 21-1 від 19.06.2024), або таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ваги та вартості товарів, чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи.

28.10.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Хамига Ю.Я. подав клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що у діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки він не був декларантом товару, а також ним не здійснювалося жодних дій щодо переміщення товарів через митний кордон України. Докази які б свідчили протилежне, працівниками митниці приєднано до матеріалів справи не надано. Крім того, звертав увагу суду на те, що протокол про порушення митних правил було складено у відсутність ОСОБА_1 та йому не було вручено копії протоколу, не роз`яснено права та обов`язки, чим грубо порушено права, гарантовані статтями 494, 498 Митного кодексу України. Просив провадження у справі з цих підстав закрити.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази, суд приходить до наступного висновку:

Частиною 1 статті 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно вимог ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно протоколу про порушення митних правил, директор фірми EUROSTAR OTOMOTIV INSAAT GIDA HAYVANCILIK ITHALAT IHRACAT SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI, громадянин Туреччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів «насіння сафлору» кількістю 446 мішків, вагою брутто 20120 кг, нетто 20070 кг., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів (Invoice № 21-1 від 19.06.2024), або таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ваги та вартості товарів.

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п. 6Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року №8 « Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи,дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами,відбитками печаток таштампів.

Незаконноодержанимислідвизнаватидокументи,якіособа отрималазавідсутностізаконнихпідставабозпорушенням установленного порядку.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Так, з системного аналізу положеньст. 494 МК Українивбачається, що протокол про порушення митних правил є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, являє собою відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення та має відповідати вимогамст. 494 МК Українивідповідно до п. 4 ч. 2 якої у протоколі має бути вказано вид та характер порушення митних правил.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом. Тобто, фактично «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного та зважаючи на висновки, що містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії» можна дійти висновку, що фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, по суті становить виклад обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді.

Положеннямист.494 МК Українивстановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Викладена у протоколі суть правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіМК України, за якою складений протокол.

Питання наявності чи відсутності складу порушення митних правил, за ознаками якого складений протокол, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження. Натомість неоднозначне формування змісту правопорушення та відсутність конкретизації кваліфікуючих ознак правопорушення передбаченого ч. 1ст.483 МК Українипозбавляє суд можливості встановити предмет доказування у даній справі, оскільки поняття підроблених документів та документів, які містять неправдиві відомості за своєю суттю є різними.

Разом з тим, митним органом не конкретизовано у протоколі, які саме дії із перелічених у ч. 1ст.483 МК України(подання до митного контролю документи, які є підробленими або ж такими, що містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, ваги та вартості товарів) були вчинені громадянином Туреччини ОСОБА_1 .

Крім того, об`єктом правопорушення, передбаченого ст.483 МК України є встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивна сторона полягає у діях, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

При цьому під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства.

Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2022 року у справі № 3-20(ІІ)/2022 зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Застосовуючи практику Верховного Суду (зокрема, постанова від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к), суд наголошує, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

На думку суду, митним органом не доведено наявність у діях ОСОБА_1 умислу на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з матеріалів справи не вбачається, які дії його як посадової особи були вчинені з прямим умислом на приховування від митного контролю товарів, що перевозились.

Представник відправника товару (продавця) підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару та з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу підроблених документів чи таких, що містять неправдиві відомості.

За відсутності зазначених умов, саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві, що продало товар, переміщений через митний кордон, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається і те, що ОСОБА_1 здійснював декларування або ж переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, або ж що він надавав вказівки водію ОСОБА_5 щодо надання митниці іншого інвойсу.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про підроблення документів чи неправдивість зазначених у документах відомостей, матеріали справи також не містять.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у протоколі про порушення митних правил №0697/40800/24 від 17.07.2024 є посилання на попередню митну декларацію ІМ ЕЕ №UA500000/2024/926259 від 11.07.2024, подану для переміщення зазначеного вантажу через митний кордон, однак вказана декларація відсутня в матеріалах справи, з неї неможливо встановити особу декларанта або ж причетність ОСОБА_1 до декларування товару.

Митна декларація ТІ LRN: 24LR080200205059718 від 01.07.2024, яка, за твердженням митниці, була виявлена в кабіні водія і містить інші відомості щодо вартості товарускладена турецькою мовою, а переклад в матеріалах справи відсутній, тому суд не може враховувати цей документ як доказ.

Окрім цього, значна частина долучених до протоколу документів, на які посилається митниця, як на підставу порушення ОСОБА_1 митних правил, також складена іноземною мовою без доданого офіційного перекладу, що позбавляє можливості суд пересвідчитись у достовірності інформації, що зазначена у них.

Крім того, протокол про порушення митних правил №0697/40800/24 від 17 липня 2024 року об`єктивно не може вважатися належним доказом у справі, оскільки він складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у протоколі та доданих до нього матеріалів відсутні відомості про роз`яснення ОСОБА_1 , його прав передбачених ст. 498 МК України, не встановлено особу, відносно якої складено протокол: не визначено чи досяг він 16-річного віку, не зазначено та відсутні в матеріалах справи відомості про: день, місяць і рік народження, місце народження, місце проживання, дані документів, що засвідчують особу.

З матеріалів справи вбачається, що постановами Першотравневого районного суду м.Чернівці від 21.08.2024 та від 25.09.2024 вказану справу було повернуто на доопрацювання, однак митний орган не вчинив жодних дій, спрямованих на усунення недоліків, а щоразу повертав справу до суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що протокол про порушення митних правил складений з недотриманням вимог ст.494 МК України, а матеріали справи не свідчать про те, що у діях ОСОБА_1 доведений склад порушення митних правил, передбачений ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до положення ст.62 ч.3 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого «Рішення ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

За таких обставин, керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 КУпАП, суд тлумачить на його користь, у зв`язку із чим приходить до висновку про відсутність у його діях складу та події вказаного правопорушення та необхідність закриття провадження у справі.

Напiдставiст.8, 40-1, 283 КУпАПта керуючись ст.ст.461, 462, 467, 483, 522, 524, 525, 529 Митного Кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) закрити, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 КУпАП України.

Вилучений товар, а саме: 446 мішків насіння сафлору, масою 20070кг, який був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0697/40800/24 від 17.07.2024 повернути власнику або уповноваженому представнику підприємства для здійснення митного оформлення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб, з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду, через Першотравневий районний суд м. Чернівці.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О.В. Вольська-Тонієвич