Рішення

від 03.10.2024 по справі 752/15964/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/15964/24

Провадження № 2/752/6266/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.10.2024 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря - Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО»

про розірвання договору про надання юридичних послуг та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО» (надалі за текстом також - відповідач), в якому просила:

-розірвати Договір № 1501202402 про надання юридичних послуг від 15.01.2024;

- стягнути з відповідача на свою користь сплачені по вказаному договору авансом кошти у сумі 18 000,00 гривень;

- стягнути з відповідача на свою користь компенсацію моральної шкоди у сумі 5 000,00 гривень;

-стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 2 422,40 гривень.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач надав позивачу неякісні юридичні послуги представляючи її інтереси у цивільній справі про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди.

Зокрема позивач вказує, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва подану в її інтересах позовну заяву було залишено без руху з підстав не сплати судового збору; розмір задоволених судом позовних вимог була значно меншою від заявленої, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої обов`язки представника, зокрема, не подав до суду відповідь на відзив у справі; позивач понесла додаткові судові витрати зумовлені подачею апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; Акт приймання-передачі юридичних послуг був підписаний сторонами до надання повного комплексу відповідних юридичних послуг; неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань завдало позивачу моральної шкоди, розмір якої оцінено у 5 000,00 гривень.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався.

Процесуальні дії у справі

29.07.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.08.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

19.08.2024 до суду надійшла заява позивача від 10.08.2024 про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20.08.2024 відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання призначено на 20.09.2024.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.

13.09.2024 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи. У поданій заяві відповідач просив суд надсилати йому кореспонденцію пов`язану із розглядом справи за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі,17.

20.09.2024 судове засідання було відкладено на 03.10.2024.

Кореспонденція надіслана відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Шота Руставелі,17 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №06 002 909 31387 була повернута до суду оператором поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Фактичні обставини справи встановлені судом

15.01.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО», як виконавцем та ОСОБА_1 , як замовником укладено Договір №1501202402 про надання юридичних послуг (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого виконавець приймає до виконання доручення замовника на надання юридичних послуг, вказаних в цьому Договорі, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити надані виконавцем юридичні послуги у розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, юридичні послуги за цим Договором становлять: представництво інтересів замовника в досудовому порядку, а саме підготовка та подача досудової вимоги про стягнення заборгованості за невиплачену заробітну плату; представництво інтересів замовника в суді першої інстанції щодо відшкодування коштів за невиплату заробітної плати, пені, матеріальної шкоди та правової допомоги.

Згідно пункту 1.3. Договору, надання виконавцем юридичних послуг за цим Договором складається з двох послідовних етапів:

І етап - вивчення наданих заявником матеріалів, документів та відомостей, розробка тактики ведення справи, планування роботи з усіма сторонами наявного спору: замовником, судом, підприємствами, установами, організаціями, державними органами та іншими особами, моделюючи різні варіанти розвитку ситуації, вивчення судової практики з вирішення аналогічних чи подібних спорів, оцінка існуючих доказів, узгодження дат, часу та місця проведення зустрічей;

ІІ етап - безпосереднє представництво інтересів замовника по предмету, вказаному у пункті 1.2. Договору.

У пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що вартість юридичних послуг згідно з пунктом 1.2. становить 24 200,00 гривень і сплачується замовником шляхом внесення коштів у касу виконавця або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

Згідно пункту 4.2. Договору оплата юридичних послуг проводиться замовником наступним шляхом: замовник вносить оплату в сумі 5 000,00 гривень в строк до 15.01.2024; замовник вносить оплату в сумі 19 200,00 гривень в строк до 16.01.2024.

15.01.2024 позивач внесла у касу відповідача грошові кошти у розмірі 5 000,00 гривень, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №10 від 15.01.2024 (а.с. 15).

16.01.2024 позивач внесла у касу відповідача грошові кошти у розмірі 19 200,00 гривень, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №10 від 16.01.2024 (а.с. 16).

Таким чином позивач сплатила відповідачу за юридичні послуги грошові кошти в загальному розмірі 24 200,00 гривень.

16.01.2024 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО» та ОСОБА_1 складено та підписано Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг за Договором №1501202402 від 15.01.2024 (а.с. 17), а саме відповідач передав, а позивач прийняла наступні виконанні юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами справи наданими клієнтом; підготовка та написання письмової вимоги щодо виплати заробітної плати; подальша підготовка позовної заяви за необхідності.

Матеріали справи містять копію письмового запиту позивача до відповідача від 14.06.2024 (а.с. 18) з вимогою надати копії матеріалів по справі №756/1287/24 до 18.06.2024. Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять підтвердження надсилання позивачем відповідачу вказаного запиту, а також результатів його розгляду.

В матеріалах справи також знаходиться копія претензії позивача до відповідача від 08.07.2024 (а.с 8-10) з вимогою повернути позивачу частину сплачених авансом грошових коштів у розмірі 18 000,00 гривень, проте докази надсилання такої претензії відповідачу відсутні, результати її розгляду відповідачем суду не відомі.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Частиною першою статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини пов`язані із наданням юридичних послуг.

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Оскільки матеріали справи не містять жодного доказу того, що юридичні послуги надавалися позивачу відповідачем як адвокатом чи адвокатським об`єднанням положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо договору про надання правничої допомоги застосуванню не підлягають.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За договором про надання послуг виконавець зобов`язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

З огляду на предмет Договору про надання юридичних послуг у цивільній справі (підготовка та подача досудової вимоги про стягнення заборгованості за невиплачену заробітну плату; представництво інтересів ОСОБА_1 у цивільній справі, що розглядалася в суді з відшкодування коштів за невиплачену заробітну плату, пені, матеріальної шкоди) об`єктом оплати за Договором є надані відповідачем юридичні послуги у зв`язку з вирішенням спору на досудовому етапі та в суді.

Згідно пунктів: 1.2.,1.3., 4.1. та 4.2. укладеного між сторонами Договору, сторони в належній формі досягли згоди, щодо предмета Договору, обсягів юридичних послуг, які має надати відповідач позивачу та вартості цих послуг.

Порядок оплата юридичних послуг сторони визначили у пункті 4.2. Договору, згідно якого замовник здійснює оплату частинами, а саме: в сумі 5 000,00 гривень в строк до 15.01.2024 та в сумі 19 200,00 гривень в строк до 16.01.2024.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з оплати юридичних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій від 15.01.2024 та від 16.01.2024.

Стосовно позовної вимоги позивача про розірвання Договору № 1501202402 про надання юридичних послуг від 15.01.2024 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

За частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміст укладеного Договору № 1501202402 про надання юридичних послуг від 15.01.2024 не містить умов щодо підстав та порядку його розірвання.

Таким чином, для розірвання Договору про надання послуг в судовому порядку необхідним є доведення позивачем факту істотного порушення договору другою стороною.

Суд враховує, що укладаючи Договір, сторони розраховували на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця предметом договору про надання юридичних послуг є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони.

Рішення суду у цивільній справі є результатом вирішення спору, що виник між учасниками договірних правовідносин, актом органу судової влади, що приймається, складається і підписується виключно суддями відповідно до чітко визначених процедур судочинства іменем України на засадах верховенства права.

За змістом положень частини другої статті 6, пункту 14 частини першої статті 92, частини першої статті 124 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, судочинство визначається виключно законами України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Зазначені норми виключають, як таку, можливість належності діяльності органів судової влади до сфери приватноправового регулювання, а відтак - і до предмета цивільно-правових договорів.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України у їх системному зв`язку сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності і справедливості і можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це («заборонено законом»), або якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту чи суті відносин між сторонами.

Отже, свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес). Реалізуючи принцип свободи договору, сторони не вправі змінювати імперативну вимогу закону щодо предмета договору про надання юридичних послуг шляхом визначення в безпосередній чи завуальованій формі результат розгляду справи судом як складову предмета договору про надання юридичних послуг.

Таке обмеження жодним чином не звужує зміст та обсяг права сторін договору у цій справі самостійно визначати прийнятні для них умови оплати послуг за договором, загальну вартість послуг тощо.

Судове рішення не належить до об`єктів цивільних прав (частина перша статті 177 ЦК України), а його ухвалення у конкретній справі не є результатом наданих юридичних послуг, а тому не може бути предметом договору.

Суд звертає увагу, що у пункті 6.4. Договору сторони передбачили положення згідно якого виконавець не гарантує розгляду справи або звернення державними, судовими та іншими органами, підприємствами, установами, організаціями на користь замовника, у тому числі щодо дотримання строків розгляду справи або звернення, оскільки безпосередній вплив на позитивне вирішення завдання замовника виходить за межі компетенції виконавця.

На підставі наявного в матеріалах справи Акта приймання-передачі наданих юридичних послуг за Договором №1501202402 від 15.01.2024 (а.с. 17), суд встановив, що відповідач передав, а позивач прийняла наступні виконанні юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами справи наданими клієнтом; підготовка та написання письмової вимоги щодо виплати заробітної плати; подальша підготовка позовної заяви за необхідності.

Будь-яких зауважень до послуг передбачених у пункті 1.3. Договору (І етап) , які були виконані відповідачем та прийняті позивачем згідно Акта приймання -передачі від 16.01.2024 матеріали справи не містять.

Фактично зауваження позивача полягають у незгоді з ухваленим судовим рішенням, про стягнення грошових коштів у меншому розмірі ніж був заявлений у позовній заяві, причиною чого, на думку позивача, було не подання відповідачем до суду відповіді на відзив.

Водночас суд зауважує, що ухвалення судового рішення у справі не на користь позивача або задоволення позовних вимог у меншому розмірі від заявлених в жодному разі не свідчить про неналежне виконання представником сторони своїх зобов`язань з надання юридичних послуг.

Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У разі незгоди сторони справи із ухваленим судом рішенням в цивільному процесі передбачена можливість його апеляційного, та у визначених законом випадках, касаційного оскарження.

Згідно пункту 1.3. Договору, ІІ етап надання юридичних послуг полягав у безпосередньому представництві інтересів замовника по предмету, вказаному у пункті 1.2. Договору.

При цьому, згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3. Договору виконавець (відповідач) має право самостійно визначати стратегію та тактику надання юридичних послуг по предмету цього Договору згідно з пунктом 1.2.

В умовах Договору не передбачений чіткий обов`язок відповідача щодо підготовки та подання до суду першої інстанції відповіді на відзив, а тому встановити, що не подання відповідачем вказаної заяви по суті справи є істотним порушенням Договору не вбачається можливим.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи № 752/15964/24 не містять жодного судового рішення чи заяви по суті справи, або іншого процесуального документа, на підставі якого суд може встановити сам факт розгляду в суді справи, в якій відповідач надавав юридичні послуги позивачу.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України). За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.

Стверджуючи про неналежне надання відповідачем юридичних послуг за Договором та наявність підстав для його розірвання та стягнення з відповідача грошових коштів позивач надала суду копію укладеного Договору, копію Акта приймання-передачі наданих послуг без будь-яких зауважень, докази сплати грошових коштів за послуги згідно умов Договору, запит про надсилання матеріалів справи, а також копію претензії без доказів її надсилання відповідачу.

На підставі вказаних доказів суд не може дійти до висновку, що зі сторони відповідача мало місце істотне порушення умов укладеного Договору, зокрема, оскільки, із змісту позовної заяви вбачається, що відповідач звернувся до суду із позовною заявою, вчинив дії з представництва інтересів позивача у суді, рішення суду було ухвалене на користь позивача, проте позовні вимоги були задоволені у меншому розмірі, за що відповідач, як представник, відповідальності не несе.

Окрім цього, відповідно до часини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 15.07.2024. У разі необхідності, за згодою сторін, дія Договору може бути продовжена на строк, необхідний для завершення надання виконавцем юридичних послуг в обсязі, визначеному цим Договором.

Доказів продовження строку дії Договору матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Договір, який припинив строк своєї дії 15.07.2024, не може бути розірваний за його відсутністю. Припинення договору і його розірвання є різними взаємовиключними юридичними фактами.

Оскільки відсутні підстави для розірвання Договору, а юридичні послуги надані відповідачем належним чином, суд також не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплачених по вказаному Договору авансом грошових коштів у сумі 18 000,00 гривень.

Стосовно заявленої позовної вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 5 000,00 гривень суд зазначає наступне.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.

У поданій позовній заяві, ОСОБА_1 обмежується виключно цитуванням положень статті 23 ЦК України, щодо права особи на відшкодування моральної шкоди не повідомляючи суд та не надаючи жодних доказів порушення її цивільного права.

Водночас, зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Наявність вказаних умов позивачем не доведена, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування відповідачем завданої позивачу моральної шкоди.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО» про розірвання Договору про надання юридичних послуг та стягнення грошових коштів.

Судові витрати

Згідно з пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями: 6, 11, 23, 627, 631, 632, 651, 652, 901, 903, 907, ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АМАДЕО ПРАВО» про розірвання Договору №1501202402 про надання юридичних послуг від 15.01.2024, стягнення сплачених авансом грошових коштів у сумі 18 000,00 гривень та стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 гривень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О. Чекулаєв