Рішення

від 15.01.2025 по справі 753/23630/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23630/24

провадження № 2/753/2145/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту-позивач, ТОВ «Ковальська-Житлосервіс») звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі то тексту-відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 13 622,13 грн, яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 13 178,74 грн, 3% річних у розмірі 198,83 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 244,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Як власник квартири і споживач житлово-комунальних послуг, відповідач зобов`язаний брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території та в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» здійснює експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 . Внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з лютого 2022 року по 31 липня 2024 року у відповідача утворився борг у розмірі 13 178,74 грн. Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов`язаний сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової у розмірі 244,56 грн та 3% річних у розмірі 198,83 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ст. 279 ЦПК України).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як суб`єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів, на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 1014 від 28.09.2007 здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 , та надає його мешканцям житлово-комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 97,50 кв.м., житловою площею 60,10 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 14.05.2008, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради, а відтак він є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою (а. с. 16).

13.07.2010 між позивачем та відповідачем укладено Комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг (а. с. 13-15).

Предметом договору є забезпечення позивачем обслуговування та поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_3 , що належить відповідачу на праві приватної власності, а відповідачем своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах, перебачених договором.

Згідно з п. 2.2.4 Договору, співвласник зобов`язаний не пізніше 1-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок Підприємства, пропорціно до його частин власності в будинку в розмірах визначених чинним законодавством, за надані послуги.

З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за надані йому житлово-комунальні послуги, у розмірі 13 178,40 грн за період з лютого 2022 року по 31 липня 2024 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.08.2022 з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з січня 2018 року по січень 2022 року у розмірі 16 837,15 грн (а. с. 30-32).

За приписами статей 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;, стаття 12 якого визначає, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та витрати на оплату комунальних послу стосовно пропорційно до його частки співвласника.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрата (частина 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004.

Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"№ 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Підпункти 1, 10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV, частини 1 статті 64 Житлового кодексу України, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тарифи на житлового-комунальні послуги, які надаються (надавались) позивачу для будинку АДРЕСА_2 , формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Розпорядженням КМДА № 1444 від 15.11.2017, встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_2 , який є обов`язковим для сплати відповідачем у розмірі 7,24 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири за місяць.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування рішення наданий позивачем розрахунок, як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі відповідачем квартири.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.

За положенням статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.

Відповідач не виконав грошове зобов`язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком індекс інфляції складає 244,56 грн та 3 % річних у розмірі 198,83 грн.

Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.

Отже на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, які вона сплачувала в неповному розмірі з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 281,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (місцезнаходження: вул. Єлизавети Чавдар, 3, м. Київ, 02072, код ЄДРПОУ 32912720) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13 178,74 грн, індекс інляції у розмірі 244,56 грн, 3% річних у розмірі 198,83 грн, а всього стягнути 13 622,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (місцезнаходження: вул. Єлизавети Чавдар, буд. 3, м. Київ, 02072, код ЄДРПОУ 32912720) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2025.

Суддя: