Постанова

від 15.01.2025 по справі 638/19751/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2025 року

м. Харків

справа № 638/19751/24

провадження № 22-ц/818/941/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

заявник Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм»

боржник ОСОБА_1

розглянувши в порядкуст. 369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з ОСОБА_1 , -

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року, постановлене суддею Штих Т.В.

в с т а н о в и в:

У жовтня 2024 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» звернувся до суду із заявою, в якій просив видати судовий наказ, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги за період жовтня 2021 року по вересень 2024 року в сумі 17 406,39 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року у видачі судового наказу відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що строки передбачені ст. 257 ЦК Українипродовжені на період дії карантину у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби. Зауважує, що строки не пропущені, заява подана про стягнення заборгованості в межах строку давності. Крім того, в країні запроваджено військовий стан.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість, що утворилася поза межами строку позовної давності, яка відповідно до положень ст. 257 ЦК України встановлена тривалістю у три роки.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК Українисудовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Частиною 2 цієї статті зазначено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено вРозділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України(статті 160-173).

При цьому, згідно із п. 5 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою.

Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.

Згідно ізст. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02.04.2020 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2»в Україні встановлено карантин з 12.03.2020 року, який діяв до 30.06.2023 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину.

Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Заявник, звернувшись до суду із заявою, просить видати наказ про стягнення з боржника заборгованості, яка виникла за період з 01.10.2021 по 01.09.2024 у розмірі 17406,39 грн, таким чином, розрахунок заборгованості здійснений у межах строку позовної давності.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381 - 382,384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова