Ухвала

від 14.01.2025 по справі 203/97/25

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/97/25

Провадження № 2-а/0203/9/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2025 року суддя Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська ІваницькаІ.В.,

вивчивши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 представник позивача Щербінін Євген Миколайович через систему «Електронний суд» звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить поновити строк на оскарження постанови від 26.09.2024 за №10704 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25000, 00 грн, скасувати вказану постанови та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025, адміністративну справу №203/97/25, провадження №2-а/0203/9/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду 08.01.2025.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї додатки, суд вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Позивачем в порушення вимог п. 7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, проте, в порушення вказаної вимоги, позивачем у позовній заяві не зазначені такі дані.

Також, порушуючи вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач письмово не підтвердив того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Представник позивача, звертаючись до суду 06.01.2025 з вищезазначеним адміністративним позовом, оскаржує постанову від 26.09.2024 за №10704, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 25000, 00 грн. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав особисто 26.09.2024, на підтвердження чого в постанові наявний підпис ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №536/2248/17.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку представником позивача в позовній заяві зазначено, що 26.09.2024 позивача з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено до військової частини НОМЕР_1 , де його взято на військовий облік у вказаній частині, у зв`язку з чим він не мав можливості особисто чи за допомогою представника оскаржити її.

Крім того, ОСОБА_1 09.12.2024 був госпіталізований за травмуванням під час несення військової служби та на теперішній час проходить курси лікування та реабілітації, що, на думку представника позивача, являється поважною причиною пропуску строку.

Надаючи оцінку твердженням представника позивача щодо поважних причин пропуску строку на оскарження вказаної постанови, суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

У постанові від 28.11.2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Як вбачається із довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.10.2024 за №1674 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній частині, розташованої за адресою; АДРЕСА_1 , яка не відноситься до території ведення бойових дій.

Розпорядчих документів щодо відрядження позивача до інших військових частин в зону проведення бойових дій не надано.

Таким чином, факт проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині, розташованій на території, де не ведуться бойові дії, не свідчить про однозначну неможливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Крім того, суд зважає і на тривалість часу, який минув із дати завершення процесуального строку й на те, що позивачем не вживалось жодних заходів для того, щоб реалізувати своє право на звернення у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення.

До матеріалів справи не надано доказів госпіталізації позивача, крім того, договір про надання правничої допомоги був укладений ОСОБА_3 з адвокатом Щербініним Є.М. 12.12.2024. Водночас позовна заява в інтересах позивача була подана до суду лише 06.01.2025.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщопідстави,вказані неюу заяві,визнані судомнеповажними,позов залишаєтьсябез руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.

Керуючись ст. ст. 160-161, 169, 171, 241, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іваницька