Ухвала

від 15.01.2025 по справі 345/125/25

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/125/25

Провадження № 2/345/372/2025

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15.01.2025 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , за участі представника ОСОБА_2 до Войнилівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності з вказаним позовом, в якому просять визнати за позивачкою право на земельну частку (пай) розміром 0,6731 га для ведення товарного сільськогосподарства за межами с.Перекоси Войнилівської селищної ради урочище «Коло комори».

Згідно зі ст. 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно ч. 2 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально, або у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 8 квітня 1999 року №3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява зі сторони позивачки ОСОБА_1 , підписана її представником Конопацьким І.П., який діє на підставі довіреності від 15.07.2024, посвідченої приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гошовською С.В.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Суддя зазначає, що дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження та не віднесена до категорії малозначних справ.

Тобто, представником позивачки Стефанюк М.Д. у вказаній справі у суді може бути тільки адвокат.

До позовної заяви не додано доказів які б свідчили, що Конопацький І.П., є адвокатом чи законним представником позивачки ОСОБА_1 .

Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду позовну заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 не підтверджено, належних тому документів не надано.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, враховуючи те, що позовна заява підписана особою, яка не має права бути представником, вважаю, що позовну заяву необхідно повернути особі, яка її подала.

Водночас суд роз`яснює, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258-261, 272 ЦПК України, судя

П О С Т А Н О В И В:

позовну заяву ОСОБА_1 , за участі представника ОСОБА_2 до Войнилівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, вважати неподаною та повернути позивачці з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: