ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14 січня 2025 року
м. Харків
справа № 629/3703/24
провадження № 22-ц/818/657/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2024 року, постановлене суддею Цендра Н.В.,
в с т а н о в и в :
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2024 року заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, становить два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення опікуном скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування всіх обставин справи. Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно дійшов висновку про звернення останнього до суду з метою штучного створення підстави для отримання відстрочки від мобілізації. Вимога призначення заявника опікуном над недієздатним братом обумовлена саме неможливістю близьких членів сім`ї належно виконувати функції опікуна. Зазначає, що батьки недієздатного є пенсіонерами та особами похилого віку. Матері ОСОБА_4 з 15.10.2024 року встановлено 2 групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №956983 від 21.10.2024 року. Батько ОСОБА_3 також має незадовільний стаз здоров`я. Окрім того, останній не проживає разом з недієздатним ОСОБА_3 , оскільки змушений доглядати за своєю матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку та за висновком №17883 від 07.10.2024 року є такою, що потребує догляду у зв`язку з порушенням функцій організму. Крім того зазначає, що норми Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не містять положень щодо заборони призначення опікуном осіб чоловічої статті призовного віку. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що подання органу опіки та піклування порушує або не відповідає інтересам недієздатного ОСОБА_3 . Визнання подання органу опіки та піклування передчасним через неповноту з`ясування всіх обставин, не відповідає вимогам закону, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження. Також звертає увагу суду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції заявник був позбавлений можливості надання доказів незадовільного стану здоров`я батьків та бабусі, оскільки вказані документи були датовані під час ухвалення судового рішення. У зв`язку з цим не мав можливості надати такі докази до суду першої інстанції.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині задоволених вимог не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині призначення опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд першої інстанції виходив із того, що призначенняопікуном єспособом ухилення ОСОБА_1 від мобілізації,а поданняопікунської ради при виконавчому комітеті Лозівськоїміської ради щодо можливості призначенняйого опікуном оцінює як таке,що винесено передчасно,без повного дослідження всіх обставин щодо цього,та ґрунтується виключно наданих,отриманих відзаявника, тому суд незнаходить підставдля задоволеннязаяви вчастині призначеннязаявника опікуномнад недієздатнимбратом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.15,21).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія ХАР-07 №019962, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом з дитинства, група інвалідності друга з 01.10.2008 року (а.с.16).
Із копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.05.2007 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр. І ст.20 «а» розладу хвороб (наказ МО України 1994р.№2) (а.с.18-19).
Згідно копії витягу №2711 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 04.06.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.22).
Заявник ОСОБА_1 перебуває у зареєстровану шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.07.2016 року (а.с.23). Від шлюбу мають дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.24).
Із висновку про стан здоров`я №163 від 04.06.2024, ОСОБА_1 за станом здоров`я може проводити догляд за рідним братом, який має тяжку неврологічну патологію, яка вплинула на відставання у психологічному розвитку та обмеження в соціально-побутових можливостях (а.с.25).
ОСОБА_1 станом на 03.06.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності на наявності судимості» (а.с.26).
Згідно довідки ТОВ «Агроресурс», ОСОБА_1 працює в ТОВ «Агроресурс» з 21.03.2018 року та займає посаду вик.обов.директора Лозівського регіонального пр-ва. Дохід за період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року склав 129513,75 грн. (а.с.27).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №551 від 08.08.2024 року, ОСОБА_3 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості. Відповідно до свого психічного стану, нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 57-59).
Згідно подання опікунської ради при виконавчому комітеті Лозівської міської ради щодо можливості призначення ОСОБА_1 опікуном над братом ОСОБА_3 , опікунська рада вважає можливим призначити ОСОБА_1 опікуном над братом ОСОБА_3 , 1986 року народження та над його майном, що буде відповідати інтересам останнього.
Як напідставу позовнихвимог, ОСОБА_1 посилавсяна те,що він єрідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з дитинства страждає на тяжке хронічне, стійке психічне захворювання, через яке не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, є інвалідом 2 групи з дитинства, безстроково. ОСОБА_3 не може вчиняти правочини, самостійно набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, також створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно виконувати їх та нести відповідальність. Внаслідок чого потребує постійного за ним нагляду та догляду. Його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є пенсіонерами за віком, та не можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_9 . Зазначив, що він обізнаний щодо стану здоров`я свого брата, і з дитинства допомагає своїм батькам доглядати його, має можливість та бажання бути його опікуном. На підставі викладено просить визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановити над ним опіку, призначивши його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м.Лозова Харківської області.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 62ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої «при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Згідно п. 3.1 Правил опіки та піклування, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60ЦК України та частини першої статті 300ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
Натомість судова колегія зазначає, що подане виконавчим комітетом Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, не зважаючи на наявність інших осіб, які можуть бути опікунами, а саме батьків особи, що визнана недієздатною.
З подання виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування вбачається, що при підготовці наданого до суду подання не встановлювався факт наявності або відсутності інших родичів, які б могли та хотіли бути опікунами повнолітньої недієздатної особи.
Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.
Доказів неможливості здійснення повноважень опікуна батьками недієздатного на час ухвалення рішення суду матеріали справи не містять.
Під час перегляду рішення суду першої інстанції апелянтом до суду апеляційної інстанції були надані нові докази, а саме: виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , 2 групу інвалідності безстроково; довідка МСЕК серії 12 ААГ №956983 від 21.10.2024 року про встановлення ОСОБА_4 2 групу інвалідності безстроково; виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; висновок № 1788/3 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Проте зазначені докази не були предметом розгляду суду першої інстанції та не можуть бути враховані, оскільки обставини, що вони підтверджують, виникли після розгляду справи судом першої інстанції
Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
За змістом п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. 3 ст. 367 та п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
При цьому колегія суддів виходить з того, що надані до суду апеляційної інстанції докази незадовільного стану здоров`я батьків і бабусі та факт встановлення матері інвалідності після ухвалення рішення суду не є підставою для висновку про неправильність рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви про призначення опікуном.
Проте зазначені обставини можуть бути враховані органом опіки та піклування при наданні нового висновку про призначення опікуна недієздатному.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява в частині призначення заявника ОСОБА_1 опікуном свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 задоволенню не підлягає.
Разом зтим відмовляючиу задоволеннізаяви пропризначення опікуномнад недієздатноюособою,суд першоїінстанції помилководійшов висновкупро те,що призначенняопікуном єспособом ухилення ОСОБА_1 від мобілізації, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є особою призивного віку.
Разом з тим колегія суддів зауважує, що факт введення у державі воєнного стану чи проходженняособою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні особи призивного віку опікуном, оскільки законодавством Українине запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення особи призивного віку під час призначення особи яка підлягає мобілізації опікуном над недієздатною фізичною особою.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, провадження №61-6358св24.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні в його мотивувальній частині.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст.367,368,369,376,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви про призначення опікуна над недієздатним змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю.Тичкова
Повний текст судового рішення виготовлено 15.01.2025 року
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124422101 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них: про визнання фізичної особи недієздатною |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Маміна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні