Ухвала

від 14.01.2025 по справі 910/15863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.01.2025Справа № 910/15863/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» (76066, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, буд. 208, кв. 47, ідентифікаційний код юридичної особи 35589055) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (04136, м. Київ, вул. Північно- Сирецька (Віктора Некрасова), буд. 1-3, ідентифікаційний код юридичної особи 37816450) стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп.Суддя Чинчин О.В.

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором поставки, укладеного у спрощений спосіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі № 910/15863/24, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

07.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

10.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання Позивача про зупинення провадження у справі.

13.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд витребувати оригінал акта звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2021 - 15.05.2023, проводити розгляд справи №910/15863/24 за правилами загального позовного провадження, проводити розгляд справи №910/15863/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

13.01.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами п.п. 5 - 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як встановлено Судом, предметом заявленого позову є стягнення заборгованості у розмірі 279 360 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази, Суд зазначає, що дана справа є малозначною в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у даному спорі Суд не вважає такими, що вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, клопотання Відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволенню не підлягає.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в порядку загального позовного провадження, зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази, Суд зазначає, що дана справа є малозначною в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому заперечення Відповідача щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження Судом не приймаються, так як частини 2-6 статті 250 ГПК України у даному випадку не застосовуються.

Суд звертає увагу Відповідача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору. Так, приписами п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасникам справи надано право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми права на власний розсуд.

Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях. Суд зазначає, що дослідження доказів здійснюється судом на підставі поданих сторонами по справі доказами у строки, встановлені ухвалою суду про відкриття провадження у справі, а тому Відповідач не позбавлений права для подання доказів та пояснень в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

За таких підстав, клопотання Відповідача про розгляд справи №910/15863/24 в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотання Відповідача в частині витребування оригіналу Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 по 15.05.2023, Суд зазначає.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на ефективний засіб юридичного захисту та заборона дискримінації передбачені статей 13, 14 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", згідно яких кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження та користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На виконання завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, з метою забезпечення правильного, всебічного, повного, об`єктивного і своєчасного розгляду справи по суті, Суд вважає за необхідне витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» оригінал Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 по 15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС».

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 233, 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» про розгляд справи №910/15863/24 в порядку загального позовного провадження - відмовити.

3. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» оригінал Акта звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2021 по 15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС».

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО» надати суду витребувані судом докази у строк до 28.01.2025 року.

5. У випадку неможливості подати доказ, який витребовує суд, або неможливості подати такий доказ у встановлені строки, особа зобов`язана повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

6. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АВТО», що у разі неповідомлення суду про неможливість подати пояснення, витребувані судом, або неподання таких пояснень без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

7. Звернути увагу сторін на положення ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування доказів.

8. Повідомити учасників справи, що згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14 січня 2025 року.

Суддя О.В. Чинчин