ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.01.2025Справа № 910/12583/24
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Зернова Логістика»
про стягнення 427 095,00 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі також - позивач, АТ «Укрзалізниця») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» (далі також - відповідач, ТОВ «Українська зернова логістика») про стягнення штрафу в сумі 427 095,00 грн.
Відповідно до ухвали від 21.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/12583/24, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
05.11.2024 відповідачем подано відзив на позов, а 05.11.2024 відповідач долучив до справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
31.07.2024 за накладною № 36159085 зі станції Козова Львівської залізниці відправником ТОВ «Українська Зернова Логістика» було відправлено вагони № 95224911, № 95141255, № 53227278 з вантажем зерно кукурудзи, станція призначення - Чорноморська Одеської залізниці, одержувач вантажу - АТ «ОПЗ».
Під час заповнення зазначеної накладної, відповідачем було зазначено масу вантажу у вагоні № 95224911 - 64960 кг, у вагоні № 95141255 - 66640 кг та у вагоні № 53227278 - 66640 кг відповідно.
Як стверджує позивач, під час перевезення на станції Подільськ було здійснено контрольне зважування зазначених вагонів на справних повірених вагонних вагах та було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що 04.08.2024 складено комерційні акти № 406802/31/9, № 406802/32/10 та № 406802/33/11.
Відповідно до комерційного акту № 406802/31/9 встановлено, що фактично вага вантажу у вагоні № 95224911 склала 55550 кг, що менше ніж зазначено в накладній на 9410 кг, вагон прибув у технічно справному стані без ознак втрати вантажу під час перевезення, усі запірно-пломбувальні пристрої в наявні та справні.
Згідно з комерційним актом № 406802/32/10 фактично вага вантажу у вагоні № 95141255 склала 49850 кг, що менше ніж зазначено в накладній на 16790 кг, вагон прибув у технічно справному стані без ознак втрати вантажу під час перевезення, усі запірно-пломбувальні пристрої в наявні та справні.
Відповідно до комерційного акту № 406802/33/11 встановлено, що фактично вага вантажу у вагоні № 53227278 склала 60200 кг, що менше ніж зазначено в накладній на 6440 кг, вагон прибув у технічно справному стані без ознак втрати вантажу під час перевезення, усі запірно-пломбувальні пристрої в наявні та справні.
Крім того, з доводів, викладених у позові вбачається, що після прибуття зазначених вагонів на станцію призначення, масу вантажу було перевірено та встановлено, що вона відповідає даним, зазначеним в комерційних актах, про що зроблено відповідну відмітку в розділі Є вказаних комерційних актів.
Керуючись положеннями Статуту залізниць України, Одеською залізницею до стягнення з відповідача нарахований штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати, який становить 427 095,00 грн.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач наголошував на такому:
- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог;
- матеріали справи не місять документів на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційних актів;
- на момент завантаження вагонів дані про масу вантажу, що підлягав перевезенню, були зазначені правильно на основі даних щодо зважування вантажу на вагах;
- наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій у випадку визнання судом їх нарахування обґрунтованим.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Приписами п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Відповідно до пп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 24 додатку 3, до цих Правил, графа "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється відправником. Відправник повинен вказати точну масу вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ними у накладній.
Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як встановлено судом, комерційними актами № 406802/31/9, № 406802/32/10, № 406802/33/11 підтверджено фактичну вагу вантажу, що перевозився у вагонах № 95224911, № 95141255, № 53227278. В комерційних актах засвідчено, що вага вантажу виявилась меншою, ніж було вказано в накладній, а ознаки втрати вантажу під час перевезення не виявлені.
Отже, позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача штраф, у зв`язку із порушенням Статуту залізниць України та Правил оформлення перевізних документів у вигляді невірно зазначеної маси(ваги) вантажу у накладній № 36159085.
Суму штрафу розраховано наступним чином: 28 473 грн (провізна плата за 1 вагон відповідно до накладної) х 3 (кількість вагонів) х 5 = 427 095 грн.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність/відсутність документів на підтвердження повноважень осіб, які підписали комерційні акти не входить до предмету доказування у даному спорі. Підтвердженням вчиненого відповідачем порушення є комерційний акт відповідно до п. 129 Статуту залізниць України. Порушення, яке вчинив відповідач прямо передбачене Статутом залізниць України.
Стосовно вимог відповідача про зменшення розміру штрафу до 4 270,95 грн (1% від заявленої суми), то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.
Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний контракт із строком поставки відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний договором строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 13.06.2018 у справі № 910/17259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 15.08.2018 у справі № 910/21804/17, від 22.05.2019 у справі № 904/1782/19 та від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19.
Невірне зазначення ваги вантажу було зумовлено саме діями відповідача як вантажовідправника, а доказів протилежного до матеріалів справи долучено не було. За таких обставин, суд відмовляє у зменшенні розміру штрафу на 99%, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на задоволення позовних вимог витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Зернова Логістика» (01001, м. Київ, площа Спортивна, БЦ «Гулівер», 1А, поверх 15; код ЄДРПОУ 43140017) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) штраф в розмірі 427 095, 00 грн, судовий збір в розмірі 5 126,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15.01.2025.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124423061 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі перевезення, транспортного експедирування, з них залізницею, з них |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні