Рішення

від 15.01.2025 по справі 910/13737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/13737/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/13737/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська бетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Візей-Груп» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути заборгованість за договором поставки.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська бетон», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБК Візей-Груп», як покупцем, укладено договір №БТРО-2024/03/008 від 12.03.2024 бетонних сумішей та будівельних матеріалів (далі договір) за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити бетонні суміші готові та будівельні розчини (товари) в асортименті та за цінами, визначеними сторонами у видаткових накладних.

2.2. Відповідно до пункту 2.1. договору товар поставляється покупцю партіями на підставі погоджених постачальником заявок покупця, які направляються постачальнику по телефону та/або на електронну пошту, які зазначені в розділі 10 цього договору, до 12:00 години дня, що передує дню поставки. У заявці покупець обов`язково зазначає час з якого він готовий прийняти товар.

2.3. За умовами пунктів 3.3. та 2.2.1. договору поставка товару покупцю здійснюється автомобільним транспортом на умовах згідно Інкотермс 2020: поставка бетонних сумішей готових та будівельних розчинів покупцю здійснюється спеціалізованим автомобільним транспортом на наступних умовах: FCA - склад постачальника:м. Київ, вул. Будіндустрії 7 або м. Київ, вул. Святошинська, 34, або м. Київ, вул. Пшенична, 2, або м. Київ, вул. Бориспільська, 11, або Київська область м. Ірпінь, вул. Північна, 54 або Київська область м. Вишневе, вул. Київська, 54. Конкретне місце відвантаження погоджується сторонами в заявках. Завантаження товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. DAP місце призначення погоджене сторонами в заявках. Покупець додатково оплачує постачальнику вартість доставки товару, яка визначається постачальником у видаткових накладних.

2.4. На товар постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна - 2 екземпляри та документ, який підтверджує якість товару, при цьому товарно-транспортна накладна та документ, який підтверджує якість товару направляється покупцю разом з товаром. Покупець зобов`язаний один екземпляр оформленої видаткової накладної повернути постачальнику протягом п`яти днів з дати її отримання (пункт 2.3. договору).

2.5. Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. договору ціна товару визначається за взаємною згодою сторін і зазначається у видаткових накладних. Покупець здійснює 100% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом п`яти днів з дати отримання рахунку. Але незалежно від строку оплати, покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки постачальника. Сторони домовились, що зарахування грошових коштів отриманих за товар здійснюється постачальником в порядку, передбаченому статтею 534 ЦК України.

2.6. За змістом пункту 4.4. договору орієнтовно загальна сума договору складає 3 000 000, 00 грн з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору погоджена сторонами на дату укладення договору і може здійснюватися шляхом підписання додаткових угод до договору.

2.7. Пунктом 5.1. договору визначено, що порушенням договору є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

2.8. У разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, крім передплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки (пункт 5.2. договору).

2.9. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (бетонні суміші готові) на загальну суму 52 842, 19 грн (з урахуванням вартості доставки), що підтверджується видатковими накладними №5/08450 від 29.04.2024 на суму 16 806, 54 грн; №5/08975 від 03.05.2024 на суму 9 500, 09 грн та №1/07616 від 03.05.2024 на суму 26 535, 65 грн.

2.10. За твердженнями позивача, відповідач здійснив часткову оплату товару за видатковою накладною №5/08450 від 29.04.2024 на суму 16 806, 54 грн - на суму 9 499, 87 грн. Отже, не оплаченим залишився товар на суму 43 342, 32 грн (з розрахунку 52 842, 19 грн - 9 499, 87 грн), яку заявлено до стягнення і на яку нараховані неустойка, відсотки річних та інфляційні втрати.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 43 342, 32 грн боргу за отриманий але не оплачений товар, 5 643, 03 грн пені, 2 160, 42 грн 10% річних та 2 159, 11 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 530, 691, 692,712, Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати товару.

3.4. Позовна заява містить клопотання встановити для органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва з 01.11.2024 нарахування пені на суму основного боргу до виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 43 342, 32 грн.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

5.2. Відповідно до частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

5.3. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачу надіслано 19.11.2024 о 19 год. 06 хв. Отже, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 20.11.2024, тобто, у робочий день, наступний за днем відправлення ухвали.

5.4. За наведених обставин, у строк до 05.12.2024 включно відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.

5.5. Суд зазначає, що станом на день прийняття рішення судом, ні відзив, ні відповідне клопотання від відповідача до суду не надходили.

5.6. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

5.7. Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5.8. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 10% річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини

7.2. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.3. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором поставки.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.5. Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

7.6. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

7.7. Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

7.8. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.9. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.10. Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

7.11. Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

7.12. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

7.13. У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

7.14. Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.15. Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 52 842, 19 грн відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами видаткових накладних (з урахуванням вартості доставки) №5/08450 від 29.04.2024 на суму 16 806, 54 грн; №5/08975 від 03.05.2024 на суму 9 500, 09 грн та №1/07616 від 03.05.2024 на суму 26 535, 65 грн.

7.16. Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

7.17. Позивач у позовній заяві визнає часткову оплату відповідачем видаткової накладної №5/08450 від 29.04.2024 на суму 16 806, 54 грн - на суму 9 499, 87 грн.

7.18. Отже, за всіма наведеними вище видатковими накладними не оплаченим залишився товар на суму 43 342, 32 грн.

7.19. Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. договору ціна товару визначається за взаємною згодою сторін і зазначається у видаткових накладних. Покупець здійснює 100% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом п`яти днів з дати отримання рахунку. Але незалежно від строку оплати, покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки постачальника. Сторони домовились, що зарахування грошових коштів отриманих за товар здійснюється постачальником в порядку, передбаченому статтею 534 ЦК України.

7.20. При визначенні настання строку оплати за отриманий товар та відшкодування вартості доставки суд керується приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України за умовами якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

7.21. Відповідно до частини першої статі 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

7.22. Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару за накладними, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 43 342, 32 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати товару на суму 43 342, 32 грн.

7.23. Враховуючи умови договору та положення статті 692 Цивільного кодексу України відповідач є таким, що прострочив оплату товару за видатковою накладною №5/08450 від 29.04.2024 на суму 7 306,67 грн з 30.04.2024; №5/08975 від 03.05.2024 на суму 9 500, 09 грн з 04.05.2024 та №1/07616 від 03.05.2024 на суму 26 535, 65 грн з 04.05.2024.

7.24. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.25. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.26. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.27. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.28. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

7.29. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.30. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки, та факту наявності заборгованості у розмірі 43 342, 32 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 43 342, 32 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

8. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 10% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ.

8.1. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 5 643, 03 грн пені нараховану за період з 30.04.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 7 306, 67 грн; за період з 04.05.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 26 535, 65 грн та за період з 04.05.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 9 500, 00 грн

8.2. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

8.3. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.4. Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, крім передплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки

8.5. З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

8.6. Перевіривши у інформаційно-пошуковій системі «Ліга:Закон» розрахунок пені позивача в межах визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку про правильність таких розрахунків у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 5 643, 03 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

8.7. Щодо клопотання позивача про нарахування пені до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.

8.8. Згідно з приписами частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

8.9. Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України відповідного права.

8.10. Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

8.11. Остаточна сума пені у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

8.12. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про нарахування з 01.11.2024 пені до моменту виконання рішення суду.

8.13. Суд зазначає про нарахування пені з 01.11.2024, оскільки розрахунок пені у позовній заяві здійснений по 31.10.2024 включно, до моменту виконання рішення з урахуванням умов договору, що регулюють таке нарахування (пунктом 5.2. договору визначено що нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане).

8.14. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/13737/24 здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 01.11.2024 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).

8.15. У зв`язку з простроченням оплати товару позивач заявляє вимоги про стягнення 2 160, 42 грн 10% річних та 2 159, 11 грн інфляційних втрат нарахованих за період з 30.04.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 7 306, 67 грн; за період з 04.05.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 26 535, 65 грн та за період з 04.05.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 9 500, 00 грн

8.16. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.17. Інший розмір процентів встановлений у пункті 5.2. договору згідно з яким у разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, крім передплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

8.18. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних, суд встановив що позивач неправильно здійснив арифметичний розрахунок річних за період з 04.05.2024 по 31.10.2024 на суму боргу 26 535, 65 грн. За вказаний період підлягають нарахуванню річні у розмірі 1 312, 28 грн за 181 день прострочення, а не 1 321, 28 грн.

8.19. За наведених обставин позовні вимоги про стягнення 10% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 151, 42 грн.

8.20. При цьому, здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.21. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.22. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

8.23. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.24. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.25. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.26. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.27. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 159, 11 грн.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 43 342, 32 грн основного боргу, 5 643, 03 грн пені, 2 151, 42 грн 10% річних та 2 159, 11 грн інфляційних втрат.

9.2. В частині стягнення 9 грн 10% річних суд відмовляє.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 421, 99 грн покладаються на відповідача, решта витрат зі сплати судового збору у розмірі 0, 41 грн залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК Візей-Груп» (08289, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Гостомель(з), вул. Чкалова, будинок 37, код ЄДРПОУ 44748835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська бетон» (04074, місто Київ, вул. Резервна, будинок 8, код ЄДРПОУ 44774074) 43 342, 32 грн основного боргу, 5 643, 03 грн пені, 2 151, 42 грн 10% річних, 2 159, 11 грн інфляційних втрат та 2 421,99 грн судового збору.

3. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/13737/24 здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 01.11.2024 до повної сплати суми основного боргу. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.01.2025.

Суддя Ігор Курдельчук