Рішення

від 15.01.2025 по справі 910/13115/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/13115/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 17, ідентифікаційний код 40163602)

до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 5Б, кв. 88, ідентифікаційний код 03449887)

про стягнення 2 110 020, 38 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" про стягнення 2 110 020,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 04/0222-ФД від 04.02.2022, а саме в частині повернення поворотної фінансової допомоги, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 800 000,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 213 676,12 грн та 3% річних у розмірі 96 344,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13115/24, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" суму заборгованості у розмірі 1 800 000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 213 676 грн 12 коп., 3 % річних у розмірі 96 344 грн 26 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 31 650 грн 31 коп.

16.12.2024 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить суд долучити докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, ухвалити додаткове рішення, стягнути з відповідача на користь позивача 50 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про ухвалення додаткового рішення на 15.01.2025.

15.01.2025 через підсистему "Електронний суд"від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

У судове засідання 15.01.2025 представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а саме: ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2024, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд на місці постановив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі проводити за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 15.01.2025 складено та підписано текст додаткового рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Так, позивачем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №01/03-2023 від 01.03.2023 (далі - договір), укладеного між Адвокатським об`єднанням "ТРІУМВІРАТ" (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. якого адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів клієнта, в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення, зокрема, господарського, судочинства.

Умовами додаткової угоди до договору від 15.10.2024 сторони погодили, що за договором правничої (правової) допомоги надаються послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто", супроводження судової справи про стягнення 2 110 020, 38 грн з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" за договором поворотної фінансової допомоги №04/0222-ФД від 04.02.2022 у першій інстанції (пункт 1).

Супроводження судової справи складається з але не виключно:

- вивчення матеріалів справи, надання правової оцінки документальним та іншим доказам;

- формування правової позиції;

- складання та подання позову та інших відповідних процесуальних документів;

- участі у судових засіданнях;

- надання інших юридичних послуг, пов`язаних з супроводженням судової справи (пункт 2).

Вартість послуг за супроводження справи складає фіксовану суму у розмірі 50 000, 00 грн (пункт 3).

Сторони погодили наступний порядок оплати правничої допомоги:

- до 31.10.2024 року сплачується сума у розмірі 9500, 00 грн;

- до 15.11.2024 року сплачується сума у розмірі 20 000, 00 грн;

- до 05.12.2024 року сплачується сума у розмірі 10 250, 00 грн;

- до 15.12.2024 року сплачується сума у розмірі 10 250, 00 грн; оплата здійснюється на підставі відповідних рахунків, наданих виконавцем (пункт 4).

За актом надання послуг №48 від 13.12.2024 виконавцем були виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): Надання правової допомоги, вивчення матеріалів, надання правової оцінки документальним та іншим доказам, складання та подання позову та інших відповідних процесуальних документів, участі у судових засіданнях, надання інших юридичних послуг, пов`язаних з супроводженням судової справи. Загальна вартість робіт (послуг) склала 50 000, 00 грн.

На підставі виставлених рахунків Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" перерахувало на користь Адвокатського об`єднання "ТРІУМВІРАТ" 50 000, 00 грн в якості оплати за надання правничої допомоги, що підтверджується платіжними інструкціями №003266 від 31.10.2024 на суму 8 700, 00 грн, №003372 від 11.11.2024 на суму 20 000, 00 грн, №003684 від 04.12.2024 на суму 10 250, 00 грн, №003766 від 12.12.2024 на суму 10 250, 00 грн.

Судом встановлено, що Музиченко Ю.В., є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Суд враховує, що даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору (поворотної фінансової допомоги), регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а тому дана справа є звичайним розрахунковим спором.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат через призму приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких послуг як "вивчення матеріалів, надання правової оцінки документальним та іншим доказам"; "формування правової позиції" не може бути виділено в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою для подання позовної заяви до суду та здійснення представництва, захисту інтересів клієнта у справі, а відтак цілком поглинається послугою "складання та подання позову".

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мостобудівне управління-3" (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 5Б, кв. 88, ідентифікаційний код 03449887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 17, ідентифікаційний код 40163602) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 15.01.2025.

Суддя Л. Г. Пукшин