Ухвала

від 15.01.2025 по справі 911/22/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2025 р. Справа № 911/22/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 8»

про стягнення 153 854,25 гривень, розірвання договору та зобов`язання повернути майно

установив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 8» про:

- стягнення 149 243,91 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування державним нерухомим майном та 4 610,34 грн пені;

- розірвання договору оренди №2388 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 07.05.2021, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад 8»;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад 8» повернути з оренди державне нерухоме майно, зазначене у пункті 4 Умов, а саме: частину нежитлового приміщення ковальсько-пресового цеху площею 1162,00 кв.м, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. О. Білана, 1 та перебуває на балансі Пошуково-зйомочної експедиції №60 Казенного підприємства «Кіровгеологія», вартість якого визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача та становила 160 979,57 грн без ПДВ, шляхом підписання акту повернення майна в порядку визначеному договором оренди №2388 від 07.05.2021.

Мотивуючи вказані вимоги, позивач зазначив, зокрема, що відповідач не вносив орендної плати більш ніж три місяці, що є підставою для розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути орендоване майно.

Водночас у позовній заяві вказано про те, що у зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань станом на 06.12.2024 утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 149 243,91 грн, що підтверджується довідкою про стан надходжень орендної плати згідно електронної бази «Етап Оренда» за підписом начальника управління орендних відносин, контролю за договорами оренди та умов використання державного майна Регіонального відділення Піліпюк Н.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

У відповідності до пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак ані зміст позовної заяви, ані додані до неї «довідка про стан надходжень», «розрахунки заборгованості» не містять обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з посиланням на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/рахунків складається відповідна сума основного боргу, а також поясненням того, в рахунок оплати частково/повністю яких місяців/рахунків позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів.

У розрізі необхідності подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум суд вважає за необхідне зазначити, що:

- зазначені вище норми процесуального права покладають на позивача обов`язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;

- чітка ідентифікація позивачем заявлених ним вимог та чіткий виклад обставин сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Стаття 91 ГПК України презюмує, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У порушення вказаних норм та приписів та пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження обставин часткової сплати відповідачем до державного бюджету сум орендної плати.

Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Так, вказавши в розрахунку заборгованості часткові розрахунки відповідача з орендної плати, позивач не зазначив, якими доказами підтверджуються відповідні обставини та, відповідно не надав таких доказів, як і не зазначив про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити позивачу на необхідності надання пояснень стосовно доказів на підтвердження повноважень посадової особи, яка засвідчила/підписала додані до позовної заяви довідку про стан надходжень та розрахунки заборгованості відповідача за договором.

До того ж додані до позовної заяви копії документів не засвідчено належним чином, оскільки кожна із сторінок таких документів не містять відмітки про відповідність її оригіналу із зазначенням особи, яка засвідчила такі документи, та скріпленням такої відмітки підписом вказаної особи.

У розрізі вказаного вище недоліку суд звертає увагу позивача на те, що:

- згідно пункту 5.26. ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

- відсутність у особи, яка подає копії документів, їх оригіналів не звільняє таку особу від дотримання процедури отримання таких доказів та подання їх у належним чином засвідченій копії, а скріплення пакету документів вкінці з відміткою «Прошито та пронумеровано» не відповідає вказаним вище процесуальними вимогам щодо подання доказів, зокрема в частині підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Поряд з тим, в розрізі зазначених вище недоліків, у тому числі в частині обґрунтованого розрахунку сум боргу та доказів на підтвердження обставин проведення відповідачем часткових розрахунків, суд вважає за необхідне зазначити, що:

- бухгалтерські довідки та/або акти звірки розрахунків є лише технічними (фіксуючими) документами, несуть інформаційний характер, попри те зазначені документи не є первинними обліковими документами, як і не є такими документами додані до позову розрахунки боргу, відтак зазначені документи можуть бути оцінені судом лише у сукупності з доказами у формі первинних облікових документів;

- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;

- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;

- саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою від звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки;

- позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази або вказує на такі докази та зазначає про неможливість їх подання;

- сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Крім того супереч наведеним вище вимогам процесуального закону, зокрема п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно частини 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Однак, з-поміж вказаних у наданому позивачем описі вкладення у лист документів, відомостей про надіслання на адресу відповідача додатків до позовної заяви відповідний опис вкладення не містить, що не відповідає положенням ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане суд вважає за необхідне наголосити позивачу, що:

- приписи ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості вибіркового (копій не всіх доданих до позову документів, а лише окремих документів на вибір позивача) надіслання іншому учаснику справи копій доданих до позову документів;

- приписи ч. 9 ст. 80 ГПК України не нівелюють передбаченого ч. 1 ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України обов`язку позивача надіслати іншим учасникам справи копію позовної заяви і доданих до неї документів та долучити документи про таке надіслання до позовної заяви, що подається до суду.

- частина 7 статті 42 ГПК України звільняє учасника від обов`язку надсилати копії документів іншому учаснику справи, який зобов`язаний зареєструвати, але не зареєстрував електронний кабінет, лише у випадку подання до суду відповідних документів в електронній формі з використанням електронного кабінету.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

1) детального та обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу з посиланням на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/рахунків складається відповідна сума основного боргу, а також поясненням того, в рахунок оплати частково/повністю яких місяців/рахунків позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів;

2) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини підтвердження обставин часткової сплати відповідачем до державного бюджету сум орендної плати, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

3) письмових пояснень стосовно доказів на підтвердження повноважень посадової особи, яка засвідчила/підписала додані до позовної заяви довідку про стан надходжень та розрахунки заборгованості відповідача за договором;

4) належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів;

5) письмових пояснень із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

6) документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії доданих до позовної заяви документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема