Рішення

від 14.01.2025 по справі 914/2788/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025 Справа № 914/2788/24

м. Львів

За позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Урожай», село Красносільці, Золочівського р-н, Львівської обл.

про стягнення 34 560,00 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2.Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Урожай» про стягнення 34560,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди з прибудованим навісом на АДРЕСА_1 .

3.Ухвалою суду від 15.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/2788/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

4.Ухвала суду від 15.11.2024 надіслана позивачу до його електронного кабінету, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

5.Відповідно до положень ч. 11 ст. 242 ГПК України у зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету, ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

6.Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

7.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

8.АРГУМЕНТИ СТОРІН

9.Позивач зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача 34 560,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди з прибудованим навісом на АДРЕСА_1 .

10.Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

11.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

12.23.04.2015 року Ухвалою Львівської міської ради №4526 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

13.Відповідно до п. 1.3. Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (надалі ТС) одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з врахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без влаштування фундаменту; самовільно встановлена ТС ТС, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки ТС.

14.Позивач вказує, що відповідачем було самовільно встановлено тимчасову споруду на АДРЕСА_1 , без документів, передбачених пунктом 1.3. Порядку.

15.19.04.2024 року комісією в складі начальника відділу соціально-економічного розвитку, провідного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Франківської районної адміністрації, представника КП «Адміністративно-технічне управління», здійснено обстеження тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено розміщення тимчасової споруди ПП «Урожай» на АДРЕСА_1 площею 18 кв.м. не передбачено ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 р. №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (зі змінами), про що складено Акт №4 про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. В пункті 2 означеного Акту вказано, що підприємницька діяльність в зазначеній тимчасовій споруді не здійснюється.

16.22.04.2024 року на адресу ПП «Урожай» скеровано Вимогу №35-вих-55173 від 19.04.2024 Щодо демонтажу ТС на вул. академіка С. Єфремова, 33-35, якою проінформовано про необхідність демонтажу об`єкту у термін до 29.04.2024. Також повідомлено, що у випадку невиконання даної вимоги районною адміністрацією буде скеровано лист в департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради для підготовки рішення виконавчого комітету про демонтаж зазначеного об`єкту.

17.25.06.2024 Львівська міська рада прийняла рішення № 886 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 , яким з метою усунення наслідків порушень вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Львівській міській територіальній громаді виконавчий комітет вирішив:

18.Пункт 1. Демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності приватного підприємства «Урожай» на АДРЕСА_1 .

19.Пункт 2. Рекомендувати приватному підприємству «Урожай» здійснити демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди у добровільному порядку. Термін: протягом 20 календарних днів.

20.Пункт 3. У разі нездійснення демонтажу у добровільному порядку визначити уповноваженою особою на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» спільно з Франківською районною адміністрацією.

21.Пункт 4. Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління»: 4.1. Здійснити демонтаж за участю представника Франківської районної адміністрації. Термін: протягом 60 календарних днів.

22.Копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.06.2024 року №866 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 » скеровано на адресу ПП «Урожай» супровідним листом від 01.07.2024 року.

23.23.07.2024 року КП «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та Фізична особа-підприємець Заремба Ігор Євгенович (виконавець) уклали Договір №110 про виконання робіт, за яким «Замовник» доручив, а «Виконавець» прийняв на себе зобов`язання з виконання робіт з демонтажу (знесення, розбирання) самовільно встановленого (розмішеного) об`єкта (тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності площею 18 кв. м. встановленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай» з прибудованим навісом площею 12 кв.м. на АДРЕСА_1 , (надалі Об`єкт) та доставці їх на майданчик тимчасового зберігання (код ДК 021:2015 - 45110000-1 - Руйнування та знесення будівель і земляні роботи) (п. 1.1. Договору).

24.Пунктом 2.1. Договору встановлено, що загальна вартість робіт складає 28800,00 грн.

25.Відповідно до п. 2.2. Договору «Замовник» зобов`язаний за виконані «Виконавцем» роботи перерахувати на рахунок «Виконавця» суму, зазначену в Актах виконаних робіт, впродовж 10 днів від дати підписання Акта виконаних робіт.

26.У Специфікації до Договору № 110 від 23.07.2024 р. передбачена плата за демонтаж самовільно встановлених (розміщених) об`єктів (малих архітектурних форм) та доставка їх на майданчик тимчасового зберігання в розмірі 1200 грн. за кв. м. без ПДВ.

27.Позивач вказує, що виконуючи рішення виконавчого комітету, 24.07.2024 здійснив демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди на АДРЕСА_1 із залученням підрядної служби ФОП ОСОБА_1 .

28.Матеріали справи містять копію Акту проведення демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 від 24.07.2024 року та Акт відсутності майна в тимчасовій споруді за адресою АДРЕСА_1 від 24.07.2024 року.

29.ФОП ОСОБА_1 виставив рахунок №33 від 24.07.2024 року на суму 28800,00 грн.

30.24.07.2024 КП «Адміністративно-технічне управління» та ФОП ОСОБА_1 складено та підписано Акт №ОУ-000000174 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме демонтаж (знесення, розбирання) самовільно встановленого об`єкта за адресою АДРЕСА_1 на суму 28800,00 грн.

31.25.07.2024 року позивач здійснив платіж на користь ФОП ОСОБА_1 в сумі 28800,00 грн, що підтверджує платіжна інструкція №1957, призначення платежу «оплата підряднику за демонтаж МАФу зг. рах 33 від 24.07.2024р. дог « 110 від 23.07.2024р. Без ПДВ Тендер не передбачено».

32.Позивач зазначає, що в результаті вказаного підприємству було завдано майнової шкоди, яка полягала у понесенні витрат, пов`язаних з демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання тимчасової споруди.

33.Крім того позивач вказує, що на рахунок КП «Адміністративно-технічне управління» коштів у вигляді відшкодування витрат за проведений демонтаж, від відповідача не надходило. Однак, при поступленні на рахунок підприємства відшкодованих витрат КП «Адміністративно-технічне управління» буде змушене сплатити ПДВ у бюджет. Саме тому просить суд стягнути витрати за проведений демонтаж, з врахуванням ПДВ, оскільки відповідно до норм податкового законодавства сплачує ПДВ відповідач, а перераховує у бюджет КП «Адміністративно-технічне управління».

34.Загальна вартість витрат яку просить стягнути позивач становить 34560,00 грн.

35.ОЦІНКА СУДУ

36.Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

37.У цій справі позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою майнового характеру по відшкодування збитків у розмірі 34560,00 грн, з яких 28800,00 грн вартість витрат на проведення демонтажу без ПДВ та 5760,00 грн податок на додану вартість.

38.Підставами позовним вимог виступають обставини самовільного встановлення відповідачем тимчасової споруди на АДРЕСА_1 , невиконання відповідачем у добровільному порядку вимог про демонтаж такої тимчасової споруди, понесення позивачем витрат на проведення демонтажу згідно із Договором №110 на виконання робіт укладеним із ФОП ОСОБА_1 .

39.Крім цього, позивач вказує, що при надходженні від відповідача грошових коштів за демонтаж, КП «Адміністративно-технічне управління» буде змушене сплатити ПДВ до бюджету, як це передбачено статтею 188 Податкового кодексу України (надалі ПК України), а тому відповідач повинен додатково перерахувати на його користь податок на додану вартість.

40.Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

41.Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

42.Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є вина, шкода, причинний зв`язок, протиправність поведінки.

43.Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

44.Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

45.Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

46.Пункт 5 частини 1 ст. 15 Закону України встановлює, що на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

47.Відповідно до пунктів 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

48.Судом встановлено, що відповідач самовільно розмістив тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина простежується зі змісту наявних у матеріалах справи документів, а саме Акта №4 від 19.04.2024 року, Вимоги від 19.04.2024 року, Рішення №866 від 25.06.2024.

49.Суд враховує, що відповідач не заперечив факту самовільного встановлення тимчасової споруди. Доказів отримання від органу місцевого самоврядування дозволу (згоди) для такого встановлення не подано.

50.Відповідачу була забезпечена можливість для усунення в добровільному порядку допущеного порушення. Разом з цим, ним не було вчинено жодних дій спрямованих на проведення демонтажу. При здійсненні таких висновків суд також враховує, що відповідач достеменно знав про незаконність розміщення тимчасової споруди, адже не отримував необхідного погодження, а відтак усвідомлював, що органом місцевого самоврядування вчинятимуться дії спрямовані на усунення порушення.

51.Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

52.Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Суду не було подано доказів відсутності вини у вчиненні правопорушення у сфері розміщення тимчасової споруди, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.

53.Розміщення відповідачем тимчасової споруди з порушенням встановлених правил призвело до необхідності вчинення позивачем дій спрямованих на демонтаж цієї тимчасової споруди.

54.Підпунктом 7 пункту «а» абзацу 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

55.Пунктом 2.29 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» №244 від 21.10.2011 передбачено, що у разі самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу.

56.Пунктом 7.1.2 ухвали Порядку встановлено, що демонтажу підлягають самовільно встановлені тимчасові споруди.

57.Згідно із пунктом 7.6 Порядку проведення робіт з демонтажу тимчасової споруди (ТС) здійснюється у такому порядку:

- до початку здійснення робіт з демонтажу уповноважена особа для відключення ТС від інженерних мереж доводить до відома відповідні експлуатуючі організації вищезазначене рішення виконавчого комітету про демонтаж;

- демонтаж ТС уповноважена особа здійснює у присутності представників районної адміністрації. У разі необхідності уповноважена особа залучає представників державних органів, міських служб та організацій, ЛКП «Львівсвітло», ЛКП «Муніципальна варта», правоохоронних органів тощо.

58.Під час демонтажу ТС складаються такі документи: (1) Акт проведення демонтажу, де зазначаються дата, час, підстава демонтажу, присутні під час демонтажу особи, відмітка про присутність власника/користувача ТС під час процедури демонтажу, а також опис ТС, що демонтується (зноситься): геометричні розміри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання і перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень; (2) Фото місця розташування ТС до та після проведення демонтажу з прив`язкою до місцевості; (3) Акт опису майна, що знаходиться у ТС на момент демонтажу або акт про відсутність такого майна (пункт 7.6.3 Порядку).

59.Зі змісту Рішення №866 вбачається, що КП «Адміністративно-технічне управління» визначене уповноваженою особою на проведення демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

60.Судом встановлено, що позивач забезпечив демонтаж шляхом укладення із ФОП ОСОБА_1 . Договору №110 на виконання робіт від 23.07.2024. За результатами проведення демонтажу позивачем складено відповідний Акт від 24.07.2024, а також Акт відсутності майна в тимчасовій споруді від 24.07.2024 та здійснено фотофіксацію.

61.Крім цього, між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підписано Акт №ОУ-000000174 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджується факт виконання підрядником робіт із демонтажу.

62.Позивач поніс витрати на демонтаж у розмірі 28800,00 грн. без ПДВ, що підтверджено платіжною інструкцією №1957 від 25.07.2024 року.

63.Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

64.Оскільки КП «Адміністративно-технічне управління» провело демонтаж тимчасової споруди, зазнавши при цьому витрат в розмірі 28800,00 грн., то вказана сума грошових коштів і є реальною вартістю втраченого майна (грошей).

65.Зважаючи на викладене вище, позивачем доведено розмір заподіяної йому шкоди.

66.Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаної вище суми відповідачем до суду подано не було, суд доходить висновку про те, що позовна вимога про стягнення 28800,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

67.Щодо вимоги про стягнення суми ПДВ, суд зазначає таке.

68.Згідно із пунктом 14.1.178 ПК України податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

69.Пунктом 180.1 ПКУ України передбачено, що для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

70.Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 віл 04.02.2010 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

71.Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пункт 185.1 ПКУ України).

72.З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (пункт 14.1.185 ПК України).

73.Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

74.База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

75.У листі ДФС України №23363/6/99-99-15-03-02-15 від 28.10.2016 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

76.Отже, нарахування КП «Адміністративно-технічне управління» податку на додану вартість у розмірі 20 % відповідає вимогам законодавства. При цьому, оскільки на момент звернення з позовом відповідач не оплатив понесених позивачем витрат з демонтажу самовільно встановленої споруди, то позивач не міг нарахувати на вказану суму ПДВ та сплатити його.

77.Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 5760,00 грн податку на додану вартість є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

78.Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

79.У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

80.Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

81.Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

82.Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

83.У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

84.Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Приватного підприємства «Урожай» про стягнення 34 560,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

85.СУДОВІ ВИТРАТИ

86.Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

87.Водночас суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто позивач при поданні позову мав сплатити 2422,40 грн, а не 3028,00 грн. Відповідно, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на подання клопотання про повернення з Державного бюджету внесений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Урожай» (80752, Львівська обл., Золочівський р-н, село Красносільці, вулиця Дубрівська, будинок 1; ідентифікаційний код 23960122) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, Львівська обл., місто Львів, площа Міцкевича, будинок 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 34560,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди з прибудованим навісом на АДРЕСА_1 .

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

СуддяЩигельська О.І.