Рішення

від 15.01.2025 по справі 916/5185/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5185/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЙ ПАРУС"

про стягнення 82631,83 грн

До суду 26.11.2024 через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЙ ПАРУС" про стягнення 82631,83грн, з яких 75025,48грн заборгованості за поставлений позивачем як постачальником «останньої надії» природний газ за період з 16.04.2024 по 22.04.2024 в обсязі 3,312 тис. м. куб., 565,77грн 3% річних, 4929,96грн пені та 2110,62грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 27.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів, заперечень - протягом п`яти днів з отримання відповіді на відзив.

Відповідач отримав ухвалу 27.11.2024 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.

10.12.2024, у встановлений судом строк, відповідач подав відзив, в якому повідомив, що він сплатив позивачу 25117,84грн основного боргу (за 3,312 тис. куб. м за ціною 7583,89грн за 1 тис куб. м) платіжною інструкцією від 27.11.2024 № 956, а також просить відмовити в задоволенні позову.

11.12.2024 позивач подав відповідь на відзив, якою наполягає на задоволенні позову.

13.12.2024 відповідач подав заперечення.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Позивач) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За змістом пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України від 09.04.2015р. №329-VIII «Про ринок природного газу» (далі Закон №329), постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

30.08.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЙ ПАРУС" (відповідач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уклали договір № 5769-ОСББ(23)-23 постачання природного газу. Відповідно до п. 13.1 цього договору сторони узгодили його строк з моменту підписання і до 15.04.2024 включно. Згідно з п. 4.1.1 договору, ціна газу фіксована за 1000 куб. м - 7420грн з ПДВ, а всього з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89грн.

У 2024 році Кабінет Міністрів України прийняв зміни щодо продовження терміну дії прав ТОВ «Газопостачальної компанії Нафтогаз Трейдинг» на постачання природного газу за встановленою ціною у максимально пізній строк 12.04.2024 року (зміни набрали чинності з 13.04.2024 року). Таким чином, попередній договір із даним постачальником завершився 15.04.2024 року. В зв`язку з ситуацією, що склалася, замовники (в т.ч. і відповідач) не встигли вчасно завершити закупівлю та на певний період залишилися без договору на постачання природного газу.

21.04.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЙ ПАРУС" та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уклали договір постачання природного газу № 1689-ОСББ(Л24)-23. Відповідно до п. 13.1 цього договору сторони узгодили його строк з моменту підписання і до 31.08.2024 включно. Згідно з п. 4.1.1 договору, ціна газу фіксована за 1000 куб. м - 7420грн з ПДВ, а всього з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89грн.

З огляду на викладене, у період з 16.04.2024 по 22.04.2024 відповідача у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (оператор ГТС) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 16.04.2024 по 22.04.2024 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» (позивач) і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

За період з 16.04.2024 по 22.04.2024 відповідачем спожито 3,312 тис. куб. м природного газу, що відповідачем не заперечується.

Також відповідач надав докази сплати позивачу 25117,84грн основного боргу (за 3,312 тис. куб. м за ціною 7583,89грн за 1 тис куб. м) платіжною інструкцією від 27.11.2024 № 956.

З огляду на викладене, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 25117,84грн основного боргу за відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 75025,48грн заборгованості за поставлений позивачем як постачальником «останньої надії» природний газ за період з 16.04.2024 по 22.04.2024 в обсязі 3,312 тис. м. куб.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника останньої надії підтверджується:

- листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-14351 від 19.09.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000158CKV00Z

- довідкою форми 10, виданою АТ «ОДЕСАГАЗ».

Таким чином, між позивачем і відповідачем в період 16.04.2024 22.04.2024 було укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501(далі Договір).

З 1 жовтня 2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

У відповідності до п. 4.1 Договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Тож ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (Архів ціни ПОН для непобутових споживачів додано до позову у вигляді роздруківки на папері).

Відповідно до пункту 4.3 Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Суду не надано доказів того, що сторонами обумовлювалось надсилання рахунків до електронного кабінету споживача.

Отже, позивач мав до 10 травня 2024 року надіслати на адресу відповідача рахунок.

Згідно з п. 4.4 Договору споживач зобов`язаний сплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідач посилається на те, що він не був повідомлений про укладення договору з позивачем, оскільки не отримував від позивача жодного поштового відправлення, і у зв`язку з чим, зокрема, вважає необгрунтованим заявлення позивачем вимог про стягнення річних, інфляційних та пені.

Позивач зазначає, що він направив на адресу відповідача акт приймання передачі природного газу від 30.04.2024 та рахунок № 15773 від 10.05.2024 на суму 75025,48грн, на підтвердження чого ним надано список № 11.05.2024 Акти 32 ПОН Ф.103 Рекомендовані листи та фіскальний чек від 13.05.2024.

В цьому списку зазначено поштове відправлення № 0600918941794 на адресу відповідача.

Але суд не може перевірити отримав чи не отримав відповідач це поштове відправлення, оскільки на сайті Укрпошти можна відстежити шлях поштового відправлення лише протягом 6 місяців, а з моменту відправлення позивачем вже минуло більше 6 місяців.

Крім того, суд враховує, що позивач не надав суду опису вкладення, з якого можна було б встановити, що саме надсилав позивач відповідачу у поштовому відправленні № 0600918941794.

Таким чином, позивач не надав суду доказів надсилання відповідачу рахунку у строк до 10 травня 2024 року відповідно до вимог п. 4.3 Договору.

Позивач також надіслав на адресу відповідача вимогу № 119/4.1.2-30871-2024 від 14.06.2024 про необхідність сплатити 75025,48грн.

На підтвердження надіслання вимоги позивачем надано список 14.06.2024 Ковальчук та фіскальний чек від 14.06.2024. До цього списку позивач вже додав опис вкладення до поштового відправлення № 0503883133210 на адресу відповідача, в якому вже зазначено, що відповідачу надіслано вимогу № 119/4.1.2-30871-2024 від 14.06.2024.

Відповідачем до відзиву додано трекінг Укрпошти, з якого вбачається, що щодо поштового відправлення № 0503883133210 поштою зроблено відмітку 25.06.2024 про повернення відправнику без вручення через закінчення строку зберігання.

П. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, датою пред`явлення вимоги позивачем є 25.06.2024.

Згідно з п. 4.4 Договору споживач зобов`язаний сплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Як зазначено вище, позивач не надав суду доказів надсилання відповідачу рахунку у строк до 10 травня 2024 року відповідно до вимог п. 4.3 Договору.

Але суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 06.06.2023 у справі № 908/153/21 зазначив, що (п. 44) "відповідно до сталої практики Верховного Суду за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі від 29.04.2020 № 920/1343/21, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 та інші)".

З огляду на викладене, відповідач мав сплатити кошти позивачу за природний газ згідно з п. 4.4 Договору до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, тобто до 31.05.2024.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач необгрунтовано розрахував вартість природного газу, виходячи із ціни газу для непобутових споживачів, в той час як відповідач ОСББ є неприбутковою організацією, яка укладає договір на постачання природного газу з метою отримання співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема теплової енергії, оскільки з акту приймання-передачі, наданого відповідачем, вбачається, що на його балансі перебувають дахові котельні. Таким чином, відповідач вважає, що позивач мав застосовувати тариф для побутових споживачів 7583,89грн за 1000 куб м, оскільки відповідач надає послуги опалення населенню - власникам квартир.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (в редакції станом на спірний період 16.04.2024- 22.04.2024), протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

2. Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

Згідно з Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затв. постановою КМУ від 06.03.2022 № 222 (в редакції станом на час спірних правовідносин) на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як і на позивача, покладено спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у цій справі стосуються сфери постачання природного газу.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником останньої надії здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, постачальник останньої надії, яким є позивач у цій справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником останньої надії не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником останньої надії та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абзац 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником останньої надії визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі (абзац 14 пункту 2 глави 5 Кодексу ГТС).

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених підстав підтверджується, як вже зазначено вище, листом оператора ГТС та довідкою форми 10, виданою АТ «Одесагаз»

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 16.04.2024 по 22.04.2024 відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений до позивача, який є постачальником останньої надії.

Так, у квітні 2024 позивачем був поставлений відповідачу природний газ у загальному обсязі 3,312 тис. куб. м.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

Статтею 22 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Вказана норма прямо регламентує застосування до ОСББ тарифу за природний газ як для населення (побутового споживача). При цьому, Закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб.

Отже, виходячи з визначених термінів, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем, тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 1 Закону України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання законодавець ввів мораторій протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу, в т.ч. для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, навіть за умови включення останнього до Реєстру споживачів постачальника останньої надії.

В даному випадку станом на квітень 2024 для відповідача ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становила 7.583,89 грн.

А отже, застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у квітні 2024 є безпідставним та таким, що суперечить Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Як встановив суд, факт споживання природного газу у квітні 2024 в обсязі 3,312тис. м. куб. є доведеним, а тому розрахунок вартості спожитого відповідачем природного газу повинен здійснювати, виходячи з 7 583, 89 грн, яка була встановлена станом, що в загальному розмірі становить 25117,84 грн (3,312 тис. м. куб.х 7.583, 89 грн) з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС.

Відповідач сплатив позивачу зазначену суму 25117,84 грн і провадження в цій частині закрито, про що зазначено вище.

В решті позовних вимог про стягнення основного боргу суд відмовляє через їх необгрунтованість.

Щодо позовних вимог про стягнення 565,77грн 3% річних, 4929,96грн пені та 2110,62грн інфляційних втрат, нарахованих позивачем станом на 31.08.2024, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 4.5. договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Як зазначено вище, суд дійшов висновку, що відповідач мав сплатити 25117,84грн до 31.05.2024, тому прострочення має місце з 01.06.2024.

Таким чином, розрахунок інфляційних, 3% річних та пені повинен мати наступний вигляд:

Останній період (01/06/2024 - 31/08/2024)Індекс інфляціїчервень 2024102,20липень 2024100,00серпень 2024100,60Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) = 1.02813200

Інфляційне збільшення:

25 117,84 x 1.02813200 - 25 117,84 = 706,62 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01/06/2024 до 31/08/2024 25 117,84 x 3 % x 92 : 366 : 10092189,41 грн.Всього розмір 3% річних становить 189,41 грн.

Період 1 (01/06/2024 - 31/08/2024)

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення25 117,8401.06.2024 - 13.06.20241313,500.074240,8825 117,8414.06.2024 - 31.08.20247913,000.0711 409,62Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період 1 (01/06/2024 - 31/08/2024)

Період розрахункуКількість днів у періодіСума01.06.2024 - 13.06.2024 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 25 117,84 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 13 днів (прострочення) : 10013240,88 грн.14.06.2024 - 31.08.2024 : 13,00 (облікова ставка НБУ) 25 117,84 (Сума боргу) x (2 x 13,00 : 366 ) x 79 днів (прострочення) : 100791 409,62 грн.Всього штрафних санкцій за період: 1 650,50 грн.Всього розмір пені 1 650,50 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню 706,62грн інфляційних, 189,41грн 3% річних та 1650,50грн пені.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку частково задовольнити позов.

Позивач сплатив за подання позову 2422,40грн судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2422,4/82631,83*2546,53=74,65грн.

Щодо судового збору в сумі 736,34грн, то позивач не позбавлений права подати заяву про повернення цієї суми відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з закриттям провадження за відсутністю предмету спору.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, п. 2 ст. 231, 232-240, 243, 331, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 25117,84грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БІЛИЙ ПАРУС" (код 41300751, м. Одеса, вул. Літературна, 1А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (код 40121452, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) 706,62грн інфляційних, 189,41грн 3% річних, 1650,50грн пені та 74,65грн судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 січня 2025 р.

Суддя В.В. Литвинова