Ухвала

від 15.01.2025 по справі 916/2751/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2751/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від прокуратури Коломійчук І.О.,

від Державної аудиторської служби України Куслій Т.Є.,

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг - не з`явився,

2) Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Першого заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг та Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг та Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів, в якому просить:

- визнати недійсним договір на послуги з поточного середнього ремонту - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510, Київська область від 30.10.2019 № БДР-229/10-19, укладений між Державним підприємством Фінансування інфраструктурних проектів та ТОВ Дорстрой Монтаж Київ:

- стягнути з ТОВ Ролло Трейдінг на користь ДП Фінансування інфраструктурних проектів 1322762,94 грн., а з ДП Фінансування інфраструктурних проектів одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 1322762,94 грн. стягнути в дохід держави.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне.

Як вказує прокурор, Державним підприємством Фінінпро? 26.09.2019 в електронній системі закупівель Prozorro? оприлюднено оголошення щодо проведення відкритих торгів із закупівлі послуг з поточного середнього ремонту облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро- Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510, за кодом ДК 021:2015:45000000-7 (ідентифікатор закупівлі UA-2019-09-26-002073-b), доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-26-002073-b. Очікувана вартість предмета закупівлі становила 1786202,00 грн.

Окрім того, прокурор вказує, що за результатами проведення аукціону переможцем торгів визначено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Дорстрой Монтаж Київ? з ціною 1786000,00 грн., що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2019-09-26-002073-b. Згідно повідомлення про намір укласти договір переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі послуг визначено ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? з ціновою пропозицією 1786000,00 грн. та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

У подальшому, як вказує прокурор, між ДП Фінінпро? (замовник) та ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? (виконавець) 30.10.2019 укладено договір № БДР-229/10-19.

За ствердженнями прокурора, на виконання умов договору замовником перераховано ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? грошові кошти на загальну суму 1322762,94 грн., що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua/, де наявні відомості про три проведені ДП Фінінпро? транзакції: № 176872109 на суму 506712,48 грн від 06.08.2020, № 158794837 від 24.12.2019 на суму 768228,49 грн. та № 166264465 від 27.03.2020 на суму 47821,97 грн. При цьому прокурор додає, що згідно з відомостями, викладеними в рішенні Антимонопольного комітету України № 596-р від 28.10.2021, джерело фінансування вказаної закупівлі - спеціальний фонд Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВК 3107020 Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм?. Отже, як вказує прокурор, сплачені ДП Фінансування інфраструктурних проектів? на рахунок ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? за договором від 30.10.2019 № БДР- 229/10-19 кошти в сумі 1322762,94 грн. є коштами з державного бюджету.

Як зауважує прокурор, у ході опрацювання в квітні 2024 року зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які оприлюднені на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України, виявлено, що рішенням Антимонопольного комітету України від 28.10.2021 № 596-р у справі № 145-26.13/63-21 встановлено порушення ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? і ТОВ Укр Дор Світло?, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції?, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510, Київська область?, проведеної ДП Фінінпро? (ідентифікатор процедури закупівлі № UA-2019-09-26-002073-b). Так, прокурор зазначає, що порушення обґрунтоване встановленням та підтвердженням фактів, які у своїй сукупності свідчать про узгодження (координацію) ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? та ТОВ Укр Дор Світло? своєї поведінки при підготовці до участі та участі у закупівлі UA-2019-09-26-002073-b і про обмін між ними інформацією.

Відтак, на думку прокурора, наведені вище обставини наявності між ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? та ТОВ Укр Дор Світло? спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення торгів свідчать про те, що останні мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення торгів у закупівлі UA-2019-09-26-002073-b, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки, яка призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів. Тобто, на переконання прокурора, наведені вище факти в їх сукупності свідчать про вчинення ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? та ТОВ Укр Дор Світло? порушень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції?, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час проведення закупівлі UA-2019-09-26-002073-b.

З огляду на викладене прокурор вважає, що Товариство з обмеженою Дорстрой Монтаж Київ? та Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Дор Світло? під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному Службою автомобільних доріг у Київській області, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України Про публічні закупівлі??. Як вказує прокурор, внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб`єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (Товариством з обмеженою відповідальністю Дорстрой Монтаж Київ?) одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.

Щодо підстав для визнання недійсним договору від 30.10.2019 року № БДР-229/10-19 прокурором заначено, що договір на придбання послуг з поточного середнього ремонту облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510 від 30.10.2019 № БДР-229/10-19, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? (після зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг?) на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 р. вказану позовну заяву Першого заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2751/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 11 липня 2024 р. об 11:30 год.

04.07.2024 р. від Державної аудиторської служби України до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення у справі (вх. № 25948/24), в яких Держаудитслужба зазначила, що службою не проводились жодні заходи державного фінансового контролю, під час яких досліджувалось укладення між ДП Фінансування інфраструктурних проектів? та ТОВ Дорстрой Монтаж Київ? договору від 30.10.2019 № БДР-229/10-19, а тому Держаудитслужба позбавлена можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

В підготовче засідання, призначене на 11.07.2024 року, представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг та Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів не з`явилися.

При цьому у підготовчому засіданні 11.07.2024 року прокурор заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що у даному позові ставиться питання про визнання недійсною угоди на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України, при цьому на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 918/1043/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства Фірма ДАН у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства Фірма ДАН про визнання недійсним договору та стягнення коштів у сумі 199850,40 грн., в якій вирішується питання щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України з урахуванням статей 203, 216 ЦК України та статті 208 Господарського кодексу України. З огляду на викладене прокурор просить зупинити провадження у даній справі № 916/2751/24 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/1043/21.

Представник Державної аудиторської служби України в підготовчому засіданні 11.07.2024 р. на заявлене прокурором усне клопотання про зупинення провадження у справі зазначила на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2024 р. зупинено провадження у справі № 916/2751/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі № 918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства Фірма ДАН про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40 грн. та зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

07.11.2024 р. виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до господарського суду з клопотанням про поновлення провадження у справі № 916/2751/24 (вх. № 40202/24). В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що 18 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду переглянула у касаційному порядку судове рішення у подібних правовідносинах у справі № 918/1043/21, а тому на даний час усунуті обставини, які викликали зупинення провадження у даній справі.

Разом з тим господарський суд зазначає, що суддя Петров В.С. перебував у відпустці з 04.11.2024 р. по 22.11.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 р. поновлено провадження у справі № 916/2751/24 з 17.12.2024 р. та підготовче засідання призначено на 17 грудня 2024 р. об 11:00 год.

06.12.2024 р. від Першого заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області надійшли до господарського суду через систему Електронний суд ЄСІТС пояснення (вх. № 43922/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 р. відкладено підготовче засідання на 14 січня 2025 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2024 р. внесені виправлення до ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 р. щодо відкладення дати підготовчого засідання, а саме підготовче засідання відкладено на 15 січня 2025 р. об 11:00 год.

В підготовче засідання, призначене на 15 січня 2025 року, представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг та Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів не з`явилися.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Предметом спору у даній справі, зокрема, є визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510, Київська область від 30.10.2019 № БДР-229/10-19, укладений між Державним підприємством Фінансування інфраструктурних проектів та ТОВ Дорстрой Монтаж Київ.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі, зокрема, на рухомі і нерухомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і розглядати їх необхідно у сукупності.

У розумінні Цивільного кодексу України житлові будинки, будівлі, споруди тощо охоплюються поняттям нерухоме майно. Однак, вказаний перелік об`єктів нерухомого майна не є вичерпним.

Зокрема, відповідно до ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення.

В силу ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, у тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 71 Земельного кодексу України встановлено, що до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням.

Відповідно до ст.1 Закону України Про джерела фінансування дорожнього господарства України автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України (далі - автомобільні дороги) це дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з`єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. Класифікація та перелік цих доріг затверджуються Кабінетом Міністрів України. Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У ст. 1 Закону України Про автомобільні дороги закріплено, що автомобільна дорога лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; проїзна частина частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів.

За положеннями ст. 5 Закону України Про автомобільні дороги автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги, автомобільні дороги на приватних територіях.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України Про автомобільні дороги автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об`єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв`язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання. До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: паралельні об`їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з`їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об`єкти служби дорожнього сервісу; будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової. Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального користування та їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства (ст. 31 Закону України Про транспорт).

Таким чином, системний аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що автомобільні дороги є лінійним комплексом інженерних споруд, які розташовані на землях автомобільного транспорту та не можуть бути переміщені без їх знецінення та зміни їх призначення, тобто належать до нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадках, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.

Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність норма статті 27 Господарського процесуального кодексу України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб`єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено правила виключної підсудності господарських справ.

Виключна підсудність означає, що відповідний спір не може бути розглянутий за загальними правилами підсудності або альтернативної підсудності.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення з приводу нерухомого майна необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Аналогічні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладені в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, а також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 та від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (частина шоста статті 31 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав учасників справи, а, навпаки, є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Крім того, згідно зі статтею 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 року (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...].

Отже, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, а у даному випадку судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий позов.

За таких обставин, враховуючи, що позов у даній справі містить вимоги про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя на ділянці км 20+590, км 30+355, км 7+235, км 20+510, Київська область від 30.10.2019 № БДР-229/10-19, укладеного між Державним підприємством Фінансування інфраструктурних проектів та ТОВ Дорстрой Монтаж Київ (наразі ТОВ Ролло Трейдінг), а також вимоги про стягнення з ТОВ Ролло Трейдінг на користь ДП Фінансування інфраструктурних проектів 1322762,94 грн., а з ДП Фінансування інфраструктурних проектів одержаних ним за рішенням суду грошових коштів у розмірі 1322762,94 грн. стягнення в дохід держави (на підставі ст. 228 ЦК України, як похідна вимога від вимоги про визнання договору недійсним), господарський суд дійшов висновку, що спір у даній виник з приводу утримання автомобільних доріг загального значення, які розташовані на землях дорожнього господарства на території Київської області та є їх невіддільною частиною, а тому справу № 916/2751/24 слід передати за підсудністю до Господарського суду Київської області на підставі ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

В силу вимог ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п.п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Справу № 916/2751/24 за позовом Першого заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ролло Трейдінг та Державного підприємства Фінансування інфраструктурних проектів про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності направити для розгляду за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.01.2025 р.

Суддя В.С. Петров