Рішення

від 15.01.2025 по справі 917/1757/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа № 917/1757/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей", пров. Андріївський, 8 кв. 2, м. Полтава, 36000

про стягнення безпідставно збережених коштів

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей", в якому просить стягнути 599 723,65 грн безпідставно збережених коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 19.01.2024 до 30.09.2024 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 15545 від 18.11.2024) проти позову заперечує, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЮКЕЙ» з 18.01.2024 є власником будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Придніпрянське, вулиця Леонова, будинок 14-В. До дати припинення державної реєстрації (08.02.2024) права постійного користування земельною ділянкою, що було зареєстровано за Дніпродзержинським державним нерестово-виросним рибним господарством земельна ділянка кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, не могла бути зареєстрованою за Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, що виключає можливість стягнення грошових коштів з відповідача.

Також відповідач вказує на відсутність в матеріалах доданих до позовної заяви витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Оскільки, саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а вказана у такому витязі нормативна грошова оцінка земельної ділянки має використовуватись при визначенні розміру збитків, завданих власнику земельної ділянки, у вигляді неотриманих останнім коштів за фактичне користування земельною ділянкою власником нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташоване на земельній ділянці, право користування якою власником нерухомого майна належним чином не оформлено.

Позивач у письмових поясненнях (вх. № 16952 від 13.12.2024) заперечує проти доводів відповідача. Зокрема, щодо аргументів відповідача стосовно відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки зазначає, що відповідно до статей 271, 277 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено є нормативна грошова оцінка одиниці ріллі по області.

Додатком 15 Методики нормативно - грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлена нормативна грошова оцінка 1 гектара у гривнях. Так, значення нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Полтавській області станом на 01.01.2023 становила 30 390,00 грн, а на 01.01.2024 - 31 939,89 грн.

Для недопущення безоплатного користування земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту, нормативна грошова оцінка якої не проведена, законодавцем була затверджена зазначена методика.

За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини, а також враховуючи ненадання відповідачем альтернативного розрахунку спірних сум, вважає обґрунтованим та правомірним застосування норм Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах.

Крім того, позивач, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є не єдиним належним доказом в обґрунтування розміру орендної плати чи безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем.

Стосовно висновку відповідача, що «…, до дати припинення державної реєстрації (08.02.2024) права постійного користування земельною ділянкою, що було зареєстровано за Дніпроджержинським державним нерестово-виросним рибним господарством земельна ділянка кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, не могла бути зареєстрованою за Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, що виключає можливість стягнення грошових коштів з відповідача», позивач зазначає, що Дніпродзержинському державному нерестово-виросному рибному господарству відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 29.06.1999 надано у постійне користування землі площею 777,25 га. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2018 у справі № 18/95 за заявою Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції до Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства про визнання банкрутом ухвалено, зокрема, ліквідувати Дніпродзержинське державне нерестово-виросне рибне господарство та державному реєстратору внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства, 39742, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Дзержинське, код ЄДРПОУ 25167066.

Також, у вказаній ухвалі суду зазначено, що 08.11.2016 відбувся аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника. За підсумками торгів переможцем визнано ТОВ СМНК-37 (код 35026389, 36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 22-б), який запропонував найвищу ціну - 1 313 323,20 грн.

Так, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2024 за № 367146003 (додана до позовної заяви) убачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю СМНК-37 від 29.11.2016 по 28.11.2018 було зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

Також, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю НВП БЕСТЕР від 28.11.2018 по 18.01.2024, на підставі договору купівлі-продажу було власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

З 18.01.2024 було власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області є товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКЕЙ».

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 12.04.2024 вбачається, що запис про припинення Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства здійснено 13.02.2018. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» значиться відмітка «Відомості відсутні». Ураховуючи, що Дніпродзержинське державне нерестово-виросне рибне господарство припинено з 13.02.2018 без правонаступництва, то відповідно до норм Земельного кодексу України, також припинено право постійного користування землею.

Також безпідставними вважає позивач доводи відповідача, що до дати припинення державної реєстрації (08.02.2024) права постійного користування земельною ділянкою, що було зареєстровано за Дніпродзержинським державним нерестово-виросним рибним господарством, земельна ділянка, кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, не могла бути зареєстрованою за Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області з 24.09.2021 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, з цільовим призначенням: для розміщення риборозплідника рослиноїдних риб, осетрового риборозплідника по вул. Леонова, 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцький район, Полтавська обл. (попереднім власником якої була Полтавська обласна державна адміністрація).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2024 прийнято позов до розгляду й відкрито провадження у справі № 917/1757/24; розгляд справи постановлено у судовому засіданні з повідомлення сторін.

18.11.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні в загальному порядку з повідомленням та викликом сторін (вх. № 15543).

Відповідно до частин 1, 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини (частина 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Водночас положенням частини 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Зважаючи на те, що справа № 917/1757/24 є незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Клопотання відповідача про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є власником земельної ділянки, яка розташована в межах Потоківського старостинського округу, кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,1180 га по вул. Леонова, 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області набула право власності на зазначену земельну ділянку від 24.09.2021.

Також, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником будівель та споруд, за адресою вулиця Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на зазначеній земельній ділянці з 28.11.2018 по 18.01.2024 було товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (код ЄДРПОУ 41895774), а з 18.01.2024 власником будівель та споруд, за адресою вулиця Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506 є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮКЕЙ» (далі відповідач).

Відповідач не укладав договір оренди землі, щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,1180 га по вул. Леонова, 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, не звертався до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо укладення такого договору.

Так, у період з 19.01.2021 по 30.09.2024 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання могла б отримати у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 у справі № 917/449/22 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (попереднього власника) заборгованість у розмірі 363 203,55 грн за період з 24.09.2021 по 31.01.2022.

Також, рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі № 917/458/24 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» безпідставно збережених коштів в сумі 1 604 502,09 грн за період з 01.02.2022 по 18.01.2024.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як убачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи відповідач у період з 19.01.2024 по 30.09.2024 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відповідно листа Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.02.2024 № 2025/0/91-24 та Методики нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», нормативно грошова оцінка одиниці площі ріллі у Полтавській області на 01.01.2024 становить 31 939,89 грн.

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області в період з 19.01.2024 по 30.09.2024 за користування земельною ділянкою площею 671,1180 га без правовстановлюючих документів на неї недоотримала безпідставно збережені кошти відповідачем у розмірі орендної плати в сумі 599 723,65 грн.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві суд відхиляє, виходячи з наступного.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2024 за № 367146003 убачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "СМНК-37" від 29.11.2016 по 28.11.2018 було зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

Також, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "БЕСТЕР" від 28.11.2018 по 18.01.2024, на підставі договору купівлі-продажу було власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

З 18.01.2024 було власником будівель та споруд по вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області є товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКЕЙ».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 12.04.2024 запис про припинення Дніпродзержинського державного нерестово-виросного рибного господарства здійснено 13.02.2018. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» значиться відмітка «Відомості відсутні».

Ураховуючи, що Дніпродзержинське державне нерестово-виросне рибне господарство припинено з 13.02.2018 без правонаступництва, то відповідно до норм Земельного кодексу України, також припинено право постійного користування землею цією юридичною особою.

Також безпідставними є доводи відповідача, що до дати припинення державної реєстрації (08.02.2024) права постійного користування земельною ділянкою, що було зареєстровано за Дніпродзержинським державним нерестово-виросним рибним господарством, земельна ділянка, кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, не могла бути зареєстрованою за Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області, оскільки згідно з даними Державного реєстру речових прав, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області з 24.09.2021 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,118 га, з цільовим призначенням: для розміщення риборозплідника рослиноїдних риб, осетрового риборозплідника по вул. Леонова, 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцький район, Полтавська обл.

Отже, користування спірною ділянкою в період з 19.01.2024 по 30.09.2024 здійснював відповідач, як власник будівель та споруд, за адресою: вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на зазначеній земельній ділянці.

В силу своєї природи, приналежні відповідачеві впродовж розглядуваного періоду об`єкти нерухомості у розумінні частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України об`єктивно перебували на земельній ділянці, що у світлі висловленої Верховним Судом правової позиції, викладеній в постанові від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 само по собі свідчить про фактичне використання відповідної земельної ділянки.

Відповідачем не надано доказів наявності інших об`єктів нерухомості за адресою: вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області або помилковості ідентифікації земельної ділянки загальною площею 671,118 га з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506, із адресою приналежного йому об`єкту нерухомості.

Відповідачем не надано доказів сформованості іншої земельної ділянки впродовж розглядуваного періоду за адресою розташування приналежних йому об`єктів нерухомості.

Про фактичний розмір сформованої земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 5322484400:05:000:0506, свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002704562023 від 15.12.2023.

Отже, наведене у сукупності свідчить про доведеність позиції позивача щодо розміщення об`єкту нерухомості в межах земельної ділянки площею 671,118 за адресою: вул. Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське, Кременчуцького району Полтавської області.

Водночас, стаття 125 Земельного Кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення ТОВ "НВП Бестер" права користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 5322484400:05:000:0506, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач у заявлений до стягнення період, користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області набула право власності на вказану земельну ділянку 24.09.2021.

Набуття права комунальної власності Кременчуцькою міською радою на спірну земельну ділянку не оскаржено відповідачем.

Також, ураховуючи, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а використання землі в Україні є платним (стаття 206 Земельного кодексу України), при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України), тому вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у період з 19.01.2024 по 30.09.2024 є обґрунтованими.

Стосовно розміру безпідставно збережених коштів суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Що стосується розміру безпідставно отриманих коштів в сумі 599 723,65 грн, то позивач правомірно розрахував його на підставі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які містились у листі Відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.02.2024 № 2025/0/91-24.

Зазначений документ відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 27.03.2024 у справі № 909/507/23 є належним доказом в обґрунтування нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей", пров. Андріївський, 8 кв. 2, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 599 723,65 грн безпідставно збережених коштів та 7 196,68 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення підписано 15.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Дмитро СІРОШ