Рішення

від 15.01.2025 по справі 917/1848/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа № 917/1848/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Диканського комбінату комунальних підприємств, 38500, Полтавська обл., смт. Диканька, вул. Гоголя, 2, код ЄДРПОУ 32546679,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», 38540, Полтавська обл., Диканський р-н, с. Велика Рудка, вул. Миру, 8Б, код ЄДРПОУ 03771985,

про стягнення 47 692,62 грн,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Диканського комбінату комунальних підприємств до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про стягнення 47 692,62 грн заборгованості за самовільне користування послугою з централізованого водопостачання.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.10.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено норми Розділу 4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (самовільне користування системами централізованого водопостачання та водовідведення), про що працівниками Диканського комбінату комунальних підприємств було складено відповідний Акт. У зв`язку з цим позивачем розраховано витрати води згідно з п. 6 Розділу 4 Правил, які відповідачем оплачені не були.

Відповідач у відзиві від 13.11.2024 р. (вх. № 15282 від 13.11.2024 р.) проти позову заперечував з таких підстав:

- пломба № ДКПП Р23593695 на приладі обліку на об`єкті Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» у с. Велика Рудка не була пошкоджена, що видно візуально;

- експертним висновком Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № ЕД-19/117-24/10121-ТР від 13.06.2024 р. фактично встановлено, що пломбуючий дріт пломби зруйнувався не під дією корозійних процесів, а внаслідок зминання дроту представником позивача, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_1 ;

- Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 31.05.2024 р. не відповідає формі, затвердженій Правилами № 190 від 27.06.2008 р.

У відповіді на відзив від 17.11.2024 р. (вх. № 15471 від 18.11.2024 р.) позивач заперечив проти тверджень СГТОВ «Обрій», зазначивши, зокрема, що експертним висновком підтверджено факт пошкодження пломбуючого дроту пломби № ДКПП Р23593695, а пошкодження захисного покриття пломбуючого дроту у вигляді зминання було давнім.

Крім того, позивач стверджує, що згідно з чинним законодавством відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.

До відповіді на відзив Диканським комбінатом комунальних підприємств також додано нотаріально засвідчені заяви свідків, а саме начальника відділу організаційної роботи та управління персоналом Виконавчого комітету Диканської селищної ради Прудкої Вікторії Сергіївни, спеціаліста І категорії відділу управління комунальним майном та правового забезпечення Виконавчого комітету Диканської селищної ради Ляха Ігоря Павловича, старости Виконавчого комітету Диканської селищної ради Калюш Валентини Адамівни та контролера Диканського комбінату комунальних підприємств Мельник Оксани Миколаївни.

25.11.2024 року до суду надійшли заперечення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на відповідь на відзив у даній справі (вх. № 15892), у яких відповідач зазначив, що свідчення Прудкої Вікторії Сергіївни та Ляха Ігоря Павловича є такими, що йдуть всупереч як доказам, приєднаним до позову, так і доказам, наданим разом з відзивом у даній справі. Ухвалою від 26.11.2024р. поновлено відповідачу строк на подання додаткових доказів у справі.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

25.03.2022 року між Диканським комбінатом комунальних підприємств та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій» було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № в2290 (а.с. 8-9).

Згідно з п. 1 вказаного договору Виконавець (Диканський комбінат комунальних підприємств) зобов`язується надавати Споживачеві (СГТОВ «Обрій») послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

31.05.2024 року представниками Диканського комбінату комунальних підприємств було складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, у якому вказано про те, що за адресою с. Велика Рудка, вул. Миру, 8б виявлено факт самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення. Також у вказаному Акті зазначено, що при огляді колодязі, де встановлений прилад обліку води, виявлено пошкодження пломби приладу обліку води (відірвано), водопостачання не порушено, прилад обліку води працює. Представник Споживача факт порушення пломби на приладі обліку води пояснити не може. Порушено розділ 4 Правил № 190 від 27.06.2008 р.

Крім того, як вбачається з Акту, він не підписаний представником Споживача, а в Акті зроблено запис про таку відмову.

Позивачем на підставі пункту 6 Розділу IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р., було здійснено розрахунок витрат води, що у грошовому еквіваленті складає 47 692,62 грн.

Позивачем було надіслано на адресу СГТОВ «Обрій» претензію № 1 від 02.07.2024 р. та рахунок-фактуру № 1619 від 02.07.2024 р. про сплату боргу в розмірі 47 692,62 грн.

Посилаючись на несплату відповідачем вказаного рахунку, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» 47 692,62 грн заборгованості за самовільне користування послугою з централізованого водопостачання.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про надання послуг з централізованого водопостачання № в2290 від 25.03.2022 р., Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 31.05.2024 р., претензія № 1 від 02.07.2024 р. та докази направлення її на адресу відповідача та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: експертний висновок Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № ЕД-19/117-24/10121-ТР від 13.06.2024 р., заява № 26а від 03.06.2024 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Положеннями статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» закріплено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, що укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Як зазначено вище, 25.03.2022 року між Диканським комбінатом комунальних підприємств та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій» було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання № в2290, згідно з умовами якого Виконавець (Диканський комбінат комунальних підприємств) зобов`язувався надавати Споживачеві (СГТОВ «Обрій») послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов`язувався оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

31.05.2024 року представниками Диканського комбінату комунальних підприємств було складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, у якому вказано про те, що за адресою с. Велика Рудка, вул. Миру, 8б виявлено факт самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі вказаного акту позивачем було здійснено розрахунок плати за витрати води в розмірі 47 692,62 грн.

За приписами ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

В силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р.

Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з вказаними Правилами самовільне користування користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору.

У пункті 24 договору про надання послуг з централізованого водопостачання № в2290 від 25.03.2022 р. встановлено, що Споживач, зокрема, зобов`язаний забезпечувати цілісність обладнання вузлів комерційного обліку послуг та не втручатися в їх роботу.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Правил не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 2 Розділу IV Правил визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема: приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води.

Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від`єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

Факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку.

Отже, Правилами встановлено алгоритм дій позивача, як виконавця послуг з водопостачання і водовідведення, у разі виявлення ним самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення.

При цьому з положень цих Правил не вбачається можливість складання акту за результатами такого обстеження за відсутності споживача (представника споживача), а у разі його відмови від підписання акту він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних.

Позивач стверджує, що представник СГТОВ «Обрій» відмовився від підписання Акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 31.05.2024 р., про що в Акті зроблено відповідну відмітку.

Водночас, Акт підписаний лише представниками позивача, а саме головним інженером Диканського комбінату комунальних підприємств Кишкарем Борисом Савичем, начальником Диканського комбінату комунальних підприємств Зв`ягольським Володимиром Панасовичем, юристом Диканського комбінату комунальних підприємств Штучкою Людмилою Володимирівною та контролером Диканського комбінату комунальних підприємств Мельник Оксаною Миколаївною, а також однією особою, яка не є представником Диканського комбінату комунальних підприємств, а саме спеціалістом І категорії відділу управління комунальним майном та правового забезпечення Виконавчого комітету Диканської селищної ради Ляхом Ігорем Павловичем. При цьому, останній не зазначений як свідок до складення цього акту.

Відтак, належні докази залучення свідків, як то передбачено пунктом 4 розділу 4 Правил, у матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи містяться заяви начальника відділу організаційної роботи та управління персоналом Виконавчого комітету Диканської селищної ради Прудкої Вікторії Сергіївни, спеціаліста І категорії відділу управління комунальним майном та правового забезпечення Виконавчого комітету Диканської селищної ради Ляха Ігоря Павловича, викладені у формі заяв свідків та засвідчені нотаріусом.

У вказаних заявах, зокрема, зазначено, що вищезазначені особи були залучені як свідки для фіксування відмови представника СГТОВ «Обрій» від підписання Акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 31.05.2024 р.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Як вказано вище, відповідно до пункту 4 Розділу 4 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

Таким чином, оскільки вищезазначені обставини мають бути підтверджені відповідним документом, а саме актом про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, вони не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. А з Акту від 31.05.2024 р. вбачається, що він підписаний представниками Диканського комбінату комунальних підприємств та однією особою, що не є представником водопостачального підприємства. При цьому останній не зазначений як свідок для фіксування відмови представника СГТОВ «Обрій» від підписання Акту про порушення, а доказів участі інших осіб у фіксуванні вказаного порушення даний Акт не містить.

Крім того, згідно з п. 5 ст. 7 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» порядок доступу до вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії визначається законом та умовами договору про надання відповідної комунальної послуги.

За умовами п.п. 7, 8, 10, 11 договору про надання послуг з централізованого водопостачання № в2290 від 25.03.2022 р. Виконавець має право доступу до приміщень у будівлі, де встановлено вузли комерційного обліку, для проведення їх обслуговування та/або заміни, а також для зняття показань.

Виконавець має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для проведення перевірки схоронності таких вузлів обліку та зняття показань.

Для отримання права доступу до вузлів обліку, виконавець, уповноважені посадові особи органів ліцензування, органів місцевого самоврядування звертаються до споживача за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена у договорі, щодо доступу до вузлів комерційного обліку із зазначенням його мети та дати.

Споживач забезпечує у зазначений у зверненні строк доступ представників Виконавця, уповноважених посадових осіб органів ліцензування, органів місцевого самоврядування до вузлів обліку після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень.

Проте, докази звернення Диканського комбінату комунальних підприємств до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» про узгодження строків проведення обстеження у матеріалах справи відсутні.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 31.05.2024 р. не є достовірним доказом, він складений зацікавленою стороною в односторонньому порядку, тому не може підтверджувати обставини, викладені у цьому Акті, та, у тому числі, не доводить дій відповідача, направлених на безоблікове водокористування.

Оскільки позивачем здійснено розрахунок плати за витрати води в зв`язку із самовільними діями відповідача в розмірі 47 692,62 грн на підставі Акту про порушення, який суд не приймає в якості належного та допустимого доказу фіксування факту втручання відповідача у засіб обліку, в задоволенні позову Диканського комбінату комунальних підприємств у даній справі слід відмовити.

Згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.01.2025 р.

Суддя О.С. Мацко