Ухвала

від 15.01.2025 по справі 918/1166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 січня 2025 р. м. Рівне Справа №918/1166/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про залучення Західного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі

за позовом першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 липня, 52, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028; Код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21085816; ел. пошта oblrada@ror.gov.ua)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (вул. Івана Мазепи, 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 36716332)

до відповідача-2 Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка" (вул. Київська, 78Г, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33012, код ЄДРПОУ 0200010)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 1 497 249 грн 75 коп.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року від першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради надійшов позов до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до відповідача-2 Комунальне підприємство "Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 1 497 249 грн 75 коп.

Як вбачається із позовної заяви, в шапці позовної заяви прокуратура вказала Західний офіс Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40479801) як третю особу на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У прохальній частині прокуратура просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західний офіс Держаудитслужби.

Ухвалою від 26.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1166/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.01.2025. Запропоновано відповідачам-1 та -2 у строк протягом 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали надати правову позицію щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного офісу Держаудитслужби. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Як вбачається, ухвала від 26.12.2024 вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Комунальному підприємству "Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка" 26.12.2024 о 19:47 год. шляхом доставлення до електронного кабінету.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак відповідачі-1 та -2 вважаються такими, що отримали ухвалу від 26.12.2024 - 27.12.2024.

Отже останнім днем строку на подання відповідачами-1 та -2 обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третьої особи є 01.01.2025.

Строк для подання відповідачами-1 та -2 правової позиції щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи в порядку ст. 50 ГПК України сплинув 02.01.2025.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.11.2023 № 990/222/23 (11-155заі23) вказала, що при вирішенні питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього.

В межах встановленого судом процесуального строку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" та Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка" не надходило правової позиції щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного офісу Держаудитслужби.

З огляду на викладене, у суду наявні підстави для розгляду заяви першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про залучення Західного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі, - без правової позиції відповідачів-1 та -2.

Як вбачається, прокуратура в обґрунтування позовних вимог вказує, що між Постачальником (відповідачем-1) та Споживачем (відповідачем-2) за результатами відкритих торгів 22.02.2021 було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 200-2021/86. В подальшому між вказаними юридичними особами було укладено ряд додаткових угод, що призвело до збільшення ціни закупівлі електричної енергії і є порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, а отже такі Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти стягненню з відповідача-1 на користь позивача. Прокуратура стверджує, що при укладанні додаткових угод постачальником не обґрунтовано коливання ціни на електричну енергію на ринку, не обґрунтовано чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь не вигідним. Прокуратура заявляє, що у цій справі підлягає до застосування позиція ВП ВС викладена у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, згідно з якою ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В той же час, в обґрунтування поданої заяви про залучення до участі у справі третьої особи прокуратура вказує, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю. Семенюка" за період із 01.01.2021 по 31.03.2024, за результатами якої встановлено порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі щодо збільшення ціни закупівлі електричної енергії. Внаслідок неправомірного збільшення ціни за електричну енергію шляхом укладення додаткових угод до даного Договору з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 1 497 249 грн 75 коп. Вказане порушення завдало матеріальної шкоди (збитків) загальному фонду обласного бюджету на зазначену суму. Західний офіс Держаудитслужби як орган, уповноважений державою на забезпечення дотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Таким чином, на переконання прокуратури, рішення суду, ухвалене за результатами розгляду цього позову, може вплинути на права та обов`язки Західного офісу Держаудитслужби як органу, уповноваженого державою на забезпечення дотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Господарський суд, розглянувши заяву першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про залучення Західного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Згідно з ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені ст. 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Таким чином, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов`язки щодо однієї зі сторін.

Отже, особи, яких зазначає позивач як третіх осіб без самостійних вимог, мають перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес таких третіх осіб є їх заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в них права на позов або пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору.

Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову (Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 24.01.2024 у справі № 757/31237/18 (провадження №61-12520св23)).

Рішення суду у справі № 918/1166/24 жодним чином не може вплинути на діяльність Західного офісу Держаудитслужби як органу уповноваженого державою на забезпечення дотримання законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі у межах його подальших контрольних функцій. Цей орган виконує свої повноваження пов`язані із перевірками, ревізіями, моніторингом дотримання законодавства у сфері публічних закупівель у межах законодавства, незалежно від розгляду господарського спору між сторонами. Це пояснюється тим, що повноваження органу є визначеними законом і не залежать від результатів розгляду конкретних справ. Навіть якщо судове рішення стосується обставин, пов`язаних із виявленими органом порушеннями, це не змінює обов`язків чи функцій офісу у межах здійснення державного фінансового контролю. Акт перевірки контролюючого органу (Західного офісу Держаудитслужби) може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, наприклад, притягнення до відповідальності посадових осіб підконтрольних установ у встановленому законом порядку. Участь Західного офісу Держаудитслужби у господарській справі може бути обґрунтованою лише в контексті ст. 53 ГПК України, якщо це необхідно для представлення і захисту інтересів держави. Однак у даній справі суд не може вирішувати питання про права та обов`язки офісу у спірних правовідносинах, не може їх захищати чи встановлювати.

За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд зауважує, що належність та допустимість доказів відноситься до властивостей доказів.

Вирішуючи питання про прийняття доказу, суд перевіряє наявність у ньому інформації, яка має значення для справи, належність доказу і відповідність доказу закону - допустимість. При цьому суд перевіряє, чи відповідає конкретний доказ дійсності, тобто впевнюється в тому, чи є доказ достовірним, чи можна із сукупності доказів зробити висновок про існування або відсутність певного юридичного факту, на підтвердження якого вони представлені, тобто чи є ці докази достатніми у своїй сукупності.

Належність доказу вказує на спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Це логічний зв`язок з обставинами, які становлять предмет доказування, до якого можуть належати факти матеріально правового та процесуального характеру.

Відтак обов`язок доказування тих чи інших обставин, на які посилається прокуратура у даній справі, належить самій прокуратурі як стороні, що ініціювала судовий процес. При цьому покладання на іншу особу обов`язку доказування чи підтвердження тих чи інших обставин, в тому числі надання суду безпосередніх фахових пояснень щодо виявлених порушень закону під час проведення ревізії, є забороненим, адже буде порушенням принципу змагальності сторін. Згідно зі ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, зобов`язання надати докази чи пояснення не може бути покладено на іншу сторону, якщо ці обставини є частиною позиції або аргументації саме ініціатора процесу.

Отже, на Західний офіс Держаудитслужби не можна покладати обов`язок доказування у даній справі тих чин інших обставин, в той час коли рішення у справі не може вплинути на його права чи обов`язки щодо однієї зі сторін. Якщо прокуратура має на меті доказування тих чи інших обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог - їй необхідно дотримуватися процедури доказування із врахуванням властивостей доказів та процесуальних алгоритмів долучення доказів до матеріалів справи.

Крім цього, суд звертає увагу прокуратури, що залучення до участі у справі особи, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи регулюється іншими нормами процесуального закону, аніж ст. 50 ГПК України, зокрема ст. 69 ГПК України "Експерт", ст. 71 ГПК України "Експерт з питань права" чи ст. 71 ГПК України "Спеціаліст".

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Західного офісу Держаудитслужби, оскільки рішення у цій справі не може вплинути на права чи обов`язки вказаної юридичної особи щодо однієї зі сторін у справі № 918/1064/24.

Керуючись ст. ст. 50, 51, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про залучення Західного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі № 918/1166/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич