Рішення

від 13.01.2025 по справі 921/648/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 січня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/648/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕП", вул. Промислова, буд. 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", вул. Коперніка, буд. 16, м. Тернопіль, 46001

про стягнення 82 597,62 грн.

за участі представників:

позивача: Сідий С.В.

відповідача: не прибув.

Відповідно до статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", про стягнення 82 597,62 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №21 від 04.01.2021 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, стягнення якої є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року позовну заяву (вх. №766 від 20.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

02 грудня 2024 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" надійшла заява № б/н від 02.12.2024 (вх. №9225) з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання у цій справі на 19 грудня 2024 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року, враховуючи неявку представника відповідача, відкладено судове засідання в межах строку, визначеного ст.248 ГПК України, на 13 січня 2025 року об 11:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача відповідною ухвалою суду від 19.12.2024.

В судовому засіданні 13 січня 2025 року взяв участь представник позивача адвокат Сідий Сергій Валентинович, який підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Додатково, повідомив суду про те, що на час розгляду справи в суді заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач участь свого представника в жодному судовому засіданні у цій справі не забезпечив. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позов від останнього суду не надходило.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч.7 ст.120 ГПК України).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, процесуальні документи у справі (ухвали суду від 03.12.2024 та від 19.12.2024 надсилались судом відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві: вул. Коперніка, буд. 16, м. Тернопіль, 46001, та яка відповідає відомостям про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 32736601) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь №919560 від 22.11.2024).

Однак поштова кореспонденція (ухвали суду від 03.12.2024 та від 19.12.2024) повернулися суду без вручення адресату з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, не реєстрації юридичною особою електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС покладається саме на таку юридичну особу.

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частинами 5, 8 ст. 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представника позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

13 січня 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (Покупець) укладено Договір поставки №21 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався протягом строку дії договору, передати Покупцеві у власність товар, а Покупець зобов`язався приймати товар і оплачувати його на умовах згідно даного договору.

Відповідно до пунктів 2.1. 2.3 Договору Покупець подає Постачальнику замовлення в письмовій або іншій доступній формі, в якій вказує найменування, асортимент і кількість товару. Постачальник з метою погодження найменування, асортименту і кількості товару зазначеного в замовленні, протягом двох робочих днів надсилає Покупцю рахунок-фактуру, складену з урахуванням його замовлення із зазначенням найменування, асортименту та кількості товару, який може бути поставлений. Рахунок-фактура, наданий Постачальником є підтвердженням замовлення Покупця по найменуванню, асортименту та кількості. Якщо Покупець протягом одного робочого дім з дня отримання рахунку-фактури не надішле письмове заперечення щодо погодженого рахунком-фактурою замовлення, замовлення вважається остаточно погодженим, а товар буде поставлений в найменуванні, асортименті та кількості зазначених в рахунку-фактурі. Поставка товару проводиться за рахунок Постачальника чи Покупця протягом 14 днів після узгодження замовлення та отримання попередньої оплати, якщо інше не вказано в пункті 5.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.5. Договору відвантаження продукції оформляється видатковою накладною. Датою поставки вважається дата прийняття Покупцем продукції, що відповідає пункту 3.1. згідно видаткової накладної. Відмова Покупця від приймання продукції в період узгодженого терміну поставки вважається порушенням умов цього договору.

Згідно п. 2.6 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент його отримання Покупцем. У разі транспортування товару за рахунок Постачальника перехід права власності на товар відбувається на складі Покупця, а у випадку транспортування товару за рахунок Покупця - на складі Постачальника. Ризик випадкової загибелі товару переходить до Покупця з моменту виникнення у нього права власності.

У п. 2.9 Договору сторони дійшли згоди про те, що, у відповідності до п.201.1. ст. 201 ПКУ, податкові накладні на Продукцію, складаються Постачальником в електронній формі без оформлення на паперових носіях. Постачальник для обміну електронними документами використовує систему "М.Е.ООС".

Відповідно до п. 3.1-3.2 Договору якість товару повинна відповідати діючим в Україні стандартам якості та технічним нормам, та підтверджується відповідними супровідними документами, згідно чинного законодавства України. Постачальник гарантує технічну справність поставленого товару протягом терміну, вказаного в технічній документації на товар.

Покупець оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у виставлених рахунках або оформлених видаткових накладних. У разі поставки товару, що входить в партію поставки, та при наявності у Покупця рахунків та видаткових накладних, то остаточною ціною є ціна узгоджена в оформлених видаткових накладних. Загальна сума поставленого товару по даному договору визначається загальною вартістю фактично відвантажених товарів згідно видаткових накладних протягом строку дії договору (п.4.1-4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору товар поставляється на умовах попередньої оплати згідно виставлених рахунків.

У пунктах 8.4 -8.7 сторони визначили, що даний договір дійсний до 31.12.2021. У разі коли жодна зі сторін за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не виявить бажання припинити його або змінити його умови, то він залишається автоматично пролонгований на термін до 31.12.2022. Даний договір вважається виконаним при повному розрахунку між Сторонами. Підписанням даного договору Сторони дають згоду на включення інформації про них до своїх баз даних і визнають, що вся інформація та документація стосовно цього договору є їх комерційною таємницею і не підлягає передачі і розголошенню третім особам без письмової згоди іншої Сторони.

Зазначений Договір без зауважень підписано та скріплено печатками сторін.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору поставки №21 від 04.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" здійснило поставку Товару, на загальну суму 163 527, 88 грн, згідно видаткових накладних:

- №1496 від 12.01.2022 на суму 1764,00 грн (з ПДВ),

- №1497 від 12.01.2022 на суму 50 422,39 грн (з ПДВ),

- №1502 від 12.01.2022 на суму 487,46 грн (з ПДВ),

- №1505 від 12.01.2022 на суму 148,86 грн,

- №1514 від 12.01.2022 на суму 786,72 грн,

- №2384 від 17.01.2022 на суму 4 868,02 грн (з ПДВ),

- №2421 від 17.01.2022 на суму 30,48 грн (з ПДВ),

- №9530 від 11.02.2022 на суму 10750,15 грн (з ПДВ),

- №9532 від 11.02.2022 на суму 67 897,55 грн (з ПДВ),

- №15016 від 17.03.2022 на суму 26 382,25 грн (з ПДВ).

Поряд з цим, як стверджує позивач, відповідач частково здійснив оплату за поставлену йому продукцію в сумі 80 000,00 грн, в підтвердження чого долучено копії платіжного доручення №796.569699 від 17.03.2022 на суму 30 000,00 грн та платіжної інструкції №6621 від 14.12.2022 на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідач всупереч умов Договору поставки №21 від 04.01.2021 в повному обсязі не здійснив оплату за поставлений йому товар згідно вищезазначених видаткових накладних, позивач звернувся із цим позовом до господарського суду з вимогою про стягнення 82 597,62 грн основного боргу.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Слід зазначити, що видаткові накладні: №1496 від 12.01.2022 на суму 1764,00 грн (з ПДВ), №1497 від 12.01.2022 на суму 50 422,39 грн (з ПДВ), №1502 від 12.01.2022 на суму 487,46 грн (з ПДВ), №1505 від 12.01.2022 на суму 148,86 грн, №1514 від 12.01.2022 на суму 786,72 грн, №2384 від 17.01.2022 на суму 4 868,02 грн (з ПДВ), №2421 від 17.01.2022 на суму 30,48 грн (з ПДВ), №9530 від 11.02.2022 на суму 10750,15 грн (з ПДВ), №9532 від 11.02.2022 на суму 67 897,55 грн (з ПДВ), №15016 від 17.03.2022 на суму 26 382,25 грн (з ПДВ), копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, містять підписи представників сторін, які скріплені відтисками печаток товариств.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону, і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що на певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось вище, з урахуванням п.5.1 укладеного сторонами Договору поставки від 04.01.2021, відповідач зобов`язаний був попередньо оплатити за отриманий йому товар, згідно виставлених рахунків, зокрема, за отриманий товар 12.01.2022 - до 12.01.2022, за отриманий товар 17.01.2022 - до 17.01.2022, за отриманий товар 11.02.2022 - до 11.02.2022, за отриманий товар 17.03.2022 - до 17.03.2022.

Проте, за твердженнями позивача, відповідач своєчасно не здійснив оплату поставленого йому товару в сумі 82 597,62 грн, у зв`язку з чим станом на 20.11.2024 у останнього виникла заборгованість у вказаній сумі.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару відповідачу та наявність заборгованості в сумі 82 597,62 грн.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення суми основного боргу за Договором поставки №21 від 04.01.2021.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" 82 597,62 грн основного боргу за поставлений товар підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", (вул. Коперніка, буд. 16, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 32736601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕП" (вул. Промислова, буд. 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 25347041): 82 597 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 62 коп. основного боргу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.01.2025.

Суддя Н.В. Охотницька