ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2007 р. Справа № 12/465/07
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача –Свєтліков Д.Ю., довіреність № 2 від 15. 06.2007 року; Астахова Т.Е.-директор;
від відповідача –не з`явився;
від 3-ї особи –Марчук В.В. –заступник керуючого; Козир О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/465/07
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Глобалпласт”, м. Миколаїв, вул. Проектна, 2,
до товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейдагро”, м. Миколаїв, вул. Набережна, 34,
3-тя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Миколаїв, вул. Ковпака, 29,
про: зобов”язання повернути кошти у розмірі 158 976 грн.,-
28.09.2007 року позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить стягнути з відповідача та АКБ „Укрсоцбанк” на свою користь грошові кошти у розмірі 158 976 грн., перераховані платіжним дорученням № 103 від 27.04.2007 року.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Глобалпласт” (надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрейдагро” (надвлі-відповідач) про зобов”язання повернути кошти у розмірі 158 976 грн.
Позивач обгрнунтовує позовні вимоги тим, що 24 квітня 2007 року між ним та Відповідачем - ТОВ “Укртрейдагро” був укладений договір поставки № 12 від 24.04.2007 року, за умовами якого ТОВ “Глобалпласт” зобов'язувалось придбати товар у ТОВ “Укртрейдагро” у вигляді вуглетканини ССС 452 200 г/м2 в кількості 100 кг. по ціні 1 324 грн. 80 коп. за 1 кг загальною вартістю 158 976 грн. з ПДВ.
Таким чином, загальна вартість товару за спірним договором склала 158 976 грн.
На виконання своїх зобов'язань, закріплених в п. 5.1, 5.2. договору поставки № 12 від 24.04.2007 року, Покупець (позивач) здійснив 100 % передоплату за Товар, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця (відповідача) грошових коштів в сумі 158 976 грн.
Зазначений факт підтверджується платіжними дорученням № 103 від 27 квітня 2007 року.
Покупець виконав свої зобов'язання за договором поставки належним чином та в повному обсязі.
Але в обумовлений договором термін (тобто в 10-ти денний строк з моменту підписання договору, п. 3.5. договору) товар не був поставлений позивачу.
Позивач 04.06.2007 року звернувся до ТОВ “Укртрейдагро” з претензією передати обумовлений в договорі товар в термін до 10.06.2007 року.
Листом № 6 від 18.06.2007 року відповідач повідомив позивача, що зазначені фінансові кошти на його рахунок надійшли, але фактично відповідачем отримані не були в зв'язку з тим, що без його згоди були вилучені НОФ АКБ “Укрсоцбанк”, і як наслідок товар, обумовлений в договорі поставки № 12 від 24.04.2007 року, він позивачу передати не може.
Позивач зазначає, що посилання продавця на те, що перераховані покупцем фінансові кошти на його рахунок не надійшли в зв'язку з тим, що були без його згоди вилучені НОФ АКБ “Укрсоцбанк”, і з цього приводу він відмовляється виконувати взяті на себе за договором поставки № 12 від 24.04.2007 року зобов'язання, позивач вважаєм незаконними, безпідставними та необгрунтованими.
Так відповідно до ч. 1 ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Якщо у відповідача виникло зобов'язання перед обслуговуючим банком, він не повинен виконувати його за рахунок коштів які йому не належать, та більш того, зовсім відмовлятись в односторонньому порядку від виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним договором.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Окрім того відповідно до вимог ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, договір вважається виконаним у той момент, коли має місце фактична передача товару, та його оплата.
Попередня оплата товарів і послуг є гарантія оплати товару, а не розрахунок за нього.
Позивач зазаначає, що виконання договору поставки не відбулося, тобто покупець не одержав товару, а тому його грошові кошти залишались його власністю незважаючи на те, що вони були перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ “Укртрейдагро”.
Позивач також звернувся до НОФ АКБ “Укрсоцбанк” з вимогою за № 11 від 19.06.2007 року повернути грошові кошти, які належать позивачу на праві власності.
На що отримав від банку відповідь, що у разі неповернення неналежним отримувачем за - будь яких причин повернення їх здійснюється у судовому порядку.
Внаслідок прострочення відповідача, подальше виконання зобов'язання втратило для позивача інтерес і з цього приводу позивач звернувся до відповідача з Претензією № 2 вих. № 17 від 03.07.2007 року щодо повернення грошових коштів в сумі 158 976 грн., які були сплачені відповідачу в якості 100 % передоплати за товар.
Пунктом 6.1. спірного договору передбачено, що за не виконання або не належне виконання зобов'язань по договору Продавець гарантує повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця протягом трьох банківських днів.
Позивач зазначає, що незважаючи на це відповідач відмовляється виконувати свої зобов'язання за цим пунктом договору, знову посилаючись на те, що грошові кошти перераховані позивачем на рахунок ТОВ “Укртрейдагро”, фактично ним отримані не були, тобто вважає, що позивач не виконав умови договору.
Обґрунтовуючи свою відмову виконувати взяті на себе зобов'язання відповідач посилається на ст. 607 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Ухвалою суду від 13.08.2007 року було залучено в якості 3-ї особи без самостійних вимог на стороні позивача АКБ “Укрсоцбанк” в особі Миколаївської обласної філії та зобов?язано останнього надати договір овердрафту, за яким відбулося списання грошей і відповідні пояснення, що і було зроблено останнім.
3-я особа пояснює, що згідно з пунктом 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року за № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Відповідно до п. 2.9 договору кредиту за овердрафтом від 26.04.2006 року, що укладений між МОФ АКБ „Укрсоцбанк” та ТОВ „Укртрейдагро”, останній надає Банку безвідкличне доручення на право списання МОФ АКБ „Укрсоцбанк” з поточного рахунку ТОВ „Укртрейдагро” грошових коштів, по мірі їх надходження, в розмірі існуючої заборгованості за Овердрафтом, нарахованими процентами, комісіями.
На підставі цього, та враховуючи існування заборгованості ТОВ „Укртрейдагро” перед банком, кошти у розмірі 158 976 грн. були зараховані на погашення заборгованості ТОВ „Укртрейдагро”.
Відповідно до п.п. 7.3 та 7.4 договору овердрафту договір діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов?язань; дія договору припиняється після повного погашення заборгованості за договором.
У судовому засіданні представники банку пояснили, що форма договору офердрафту є типовою та уточненю за домовленістю сторін не підлягає.
Відповідно до додаткової угоди № 640/2-54/7 від 03.10.2006 року про внесення змін до договору овердрафту , максимальна заборгованість була збільшена до 500 000 грн.
Банк зазначає, що у повному обсязі надав позичальникові грошові кошти.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, заперечення на позов та на пояснення 3-ї особи не надав.
Позивач просив залучити 3-ю особу без самостійних вимог в якості співвідповідача по справі. Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості залучення 3-ї особи також у якості другого відповідача.
Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У даному випадку згідно договору поставки № 12 від 24.04.2007 року це ТОВ “Глобалпласт” та ТОВ “Укртрейдагро”.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідач у своєму листі (а.с. 19) посилається на ст. 607 Цивільного кодексу України України, але ці посилання не є вірними. Зобов?язання згідно вказаної статті припиняється неможливістю його виконання, у зв?язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Але оскільки в даному випадку предметом зобов?язання є повернення грошових коштів (речі, визначені родовими ознаками, є замінними речами), то зобов?язання не можуть припинятися за цієї підстави.
Щодо юридичної неможливості виконання зобов?язання, то вона має місце тоді, коли вона викликана заборонами та обмеженнями , введенеми шляхом прийняття органами публічної влади відповідних правових актів.
Відповідач отримав грошові кошти від позивача на свій поточний рахунок та розпорядився ними на свій розсуд, у даному випадку за договором кредиту за овердрафтом № 640/2-54 від 26.04.2006 р., який було укладено між відповідачем та третьою особою.
Згідно приписів ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
На теперішній час договір являється чинним, тобто відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, суд дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Глобалпласт” задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрейдагро”, м. Миколаїв, вул. Набережна, 27, код 32188685 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Глобалпласт” (р/р № 26002283237001 в НРУ “Приватбанк” МФО 326610), м. Миколаїв, вул. Проектна, 2, код 30975993 грошові кошти, перераховані платіжним дорученням № 103 від 27.04.2007 року в розмірі 158 976 грн., державне мито у розмірі 1 589 грн. 76 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Коваль С.М.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1244238 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні