Рішення

від 10.01.2025 по справі 924/1016/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2025 р. Справа № 924/1016/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом" м. Київ

до фізичної особи - підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича м. Хмельницький

про стягнення 86226,72 грн збитків

Представники сторін:

позивач: Павленко Я.В. - адвокат, діє на підставі довіреності № 03/01/25 від 03.01.2025

відповідач: не з`явився

Рішення приймається 10.01.2025, оскільки в судовому засіданні 18.12.2024 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 14.11.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом" до фізичної особи - підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича про стягнення 86226,72 грн збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.06.2021 між сторонами укладено договір надання транспортних послуг №402-Т, на виконання умов якого відповідач надав, а позивач прийняв та оплатив послуги на суму 517360,40 грн, в т. ч. ПДВ (20%) - 86226,72 грн. Позивач вказує, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця/замовника) на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту. Обов`язок відповідача надати позивачу податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації, передбачено також пунктом 3.4 укладеного між сторонами договору. В процесі виконання умов договору, відповідач мав скласти та зареєструвати податкові накладні за правилом "першої події" по 6 випадках отримання передоплати та 1 випадку підписання сторонами акту наданих послуг. А сума ПДВ у розмірі 86226,72 грн, яку позивач сплатив відповідачу у складі оплати за послуги, мала бути додана позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Однак вказаний обов`язок відповідач не виконав, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 86226,72 грн, тобто позивач поніс збитки. Позивач звертає увагу, що викладені в цій позовній заяві обставини в повній мірі доводять прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ у розмірі 86226,72 грн до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання останнього на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, на думку позивача, в діях/бездіяльності відповідача наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що є необхідною передумовою для відшкодування збитків.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 18.11.2024, зокрема прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі 924/1016/24 на 10:30 год. 17 грудня 2024 року.

Згідно із ухвалою від 17.12.2024, постановленою шляхом занесення до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12:00 год. 10 січня 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач для участі в судовому засіданні 10.01.2025 не з`явився, відзиву на позов не подав. До суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою.

Розглядаючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи в судовому засіданні 10.01.2025, суд відмовив в його задоволені, про що постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання. При цьому суд врахував наступне.

Розгляд справи №924/1016/24 здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 було відкрито провадження у справі №924/1016/24. Отже, останнім днем строку для розгляду справи №924/1016/24 є 17 січня 2025 року.

За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідач не надав до суду жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин своєї неявки, в тому числі і хвороби відповідача.

Також суд врахував, що участь сторін в судових засіданнях обов`язковою не визнавалась, та обставини закінчення строку розгляду справи.

Тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на усі вищевикладені обставини, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між фізичною особою - підприємцем Сікорським Анатолієм Йосиповичем (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проматом" (далі - замовник) 01.06.2021 укладено договір надання транспортних послуг №402-Т (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику одну або декілька транспортних послуг з перевезення вантажів та надання спецтехніки (надалі - послуги) згідно з заявками на перевезення вантажів (допускається передача заявки телефоном або електронною поштою).

За умовами п. 1.3 договору розрахункова вартість послуг, що надаються виконавцем, визначається шляхом додавання вартості всіх наданих послуг за актами наданих послуг, підписаними сторонами, які будуть підписані протягом строку дії цього договору, і обмежена розміром 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до п. 2.8 договору за результатами наданої послуги та/або всіх послуг, у строк не пізніше трьох робочих днів від дня закінчення роботи техніки, але не пізніше останнього числа звітного місяця виконавцем складається за результатами оформлених та підтверджених печаткою або штампом замовника документів та передається на підпис замовнику акт наданих послуг з копіями документів, на підставі яких складався акт.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник оплачує надані послуги на підставі отриманого від виконавця рахунку.

Плата за надані послуги перераховується замовником протягом 5-ти банківських днів після підписання акту наданих послуг сторонами. Замовник має право, але не зобов`язаний здійснити повну або часткову попередню оплату послуг (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору виконавець зобов`язується надавати замовнику податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк не пізніше визначеного Податковим кодексом України. Замовник для реєстрації та обміну податковими накладними використовує програмний комплекс "M.E.Doc.1S".

Цей договір укладено сторонами до 31.12.2021 року. Якщо ні одна зі сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення поточного строку договору не заявить письмово іншій стороні про те, що вона має наміри припинити його дію, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах (п. 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору, відповідач надав позивачу транспортні послуги, що підтверджується актами прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.10.2021 на суму 181644,00 грн з ПДВ, від 31.01.2022 на суму 54072,40 грн з ПДВ та від 31.01.2022 на суму 281644,00 грн з ПДВ.

Позивач перерахував відповідачу за вказані послуги, в тому числі і як попередню оплату, кошти в загальному розмірі 517360,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4456 від 28.10.2021 на суму 181644,00 грн, №4629 від 11.11.2021 на суму 81644,00 грн, №4639 від 12.11.2021 на суму 50000,00 грн, №4707 від 19.11.2021 на суму 50000,00 грн, №4790 від 25.11.2021 на суму 50000,00 грн, №4877 від 02.12.2021 на суму 50000,00 грн, №4936 від 07.12.2021 на суму 54072,40 грн.

До матеріалів справи долучено податкові накладні №87 від 27.10.2021, №88 від 27.10.2021, №4 від 12.11.2021, №6 від 19.11.2021, №4 від 25.11.2021.

Однак відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (зі змінами). Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зупинення та відмова в реєстрації податкових накладних підтверджується також витягом з електронного кабінету платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом".

Позивач надсилав ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДПС у м. Києві платіжні доручення та акти наданих послуг, що підтверджують господарські операції, по яким податкові накладні ФОП Сікорського А.Й. не зареєстровані. Вказані документи надіслано із супровідним листом вих.№04/11/2022-1 від 04.11.2022

Надіслання вказаних документів підтверджується поштовим описом вкладення у цінний лист 0303916745357 від 10.11.2022.

Аналізуючи надані докази, пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги щодо відшкодування збитків, завданих позивачу через неможливість оформлення податкового кредиту на відповідну суму коштів внаслідок нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 визначила, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема у постановах від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21) звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, просить стягнути з відповідача 86226,72 грн збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних, які складені за результатами виконання укладеного між сторонами договору надання транспортних послуг №402/Т від 01.06.2021.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.а) п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин)

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) покупцем послуг, отже, з огляду на положення ст. 201 ПК України саме на фізичну особу-підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича (як виконавця послуг за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18 та від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору надання транспортних послуг № 402-Т від 01.06.2021 відповідач надав позивачу послуги на загальну суму 517360,40 грн, що підтверджується актами прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.10.2021, 31.01.2022 та від 31.01.2022.

Позивач перерахував відповідачу за вказані послуги кошти в сумі 517360,40 грн, в тому числі і як попередню оплату, що підтверджується платіжними інструкціями №4456 від 28.10.2021, №4629 від 11.11.2021, №4639 від 12.11.2021, №4707 від 19.11.2021, №4790 від 25.11.2021, №4877 від 02.12.2021, №4936 від 07.12.2021. Сума ПДВ становить 86226,72 грн.

Згідно з приписами п.198.2 ст.198, п.п. 201.1, 201.7 ст.201 ПК України відповідач зобов`язаний був скласти податкові накладні на постачання послуг за актом прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.10.2021 та на кожну суму коштів, що надійшла від позивача як попередня оплата на підставі платіжних інструкцій №4629 від 11.11.2021, №4639 від 12.11.2021, №4707 від 19.11.2021, №4790 від 25.11.2021, №4877 від 02.12.2021, №4936 від 07.12.2021, а також зареєструвати такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін.

Такий обов`язок передбачений також п. 3.4 укладеного між сторонами договору.

Суд встановив, що відповідач склав податкові накладні на постачання послуг за актом прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.10.2021 та частину коштів, що надійшли від позивача як попередня оплата.

Однак відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (зі змінами). Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зупинення та відмова в реєстрації податкових накладних підтверджується також витягом з електронного кабінету платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом".

Таким чином, відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних належним чином не виконав. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 86226,72 грн, тобто позивач поніс збитки у зазначеному розмірі.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 02.05.2024 у справі № 910/155/23.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у зупиненні, реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Разом з тим, відповідач не надав в матеріали справи будь-яких доказів відсутності його протиправності дій та вини.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом" м. Київ до фізичної особи - підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича м. Хмельницький про стягнення 86226,72 грн збитків задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Сікорського Анатолія Йосиповича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проматом" (м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 18/14, корпус 1, офіс 304, код 24932636) 86226,72 грн (вісімдесят шість тисяч двісті двадцять шість гривень 72 коп.) збитків, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.01.2025.

Суддя Л.О. Субботіна

Рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 - рекомендованим листом та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1