Ухвала

від 15.01.2025 по справі 924/758/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

У Х В А Л А

про визнання грошових вимог кредитора

"15" січня 2025 р.Справа № 924/758/24м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., з участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк" про пред`явлення грошових вимог до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , селище Теофіполь, Хмельницький район, Хмельницька область,

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники учасників справи: не з`явились

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2024 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Справу №924/758/24 призначено до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито провадження у справі №924/758/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Біленка Р.І. керуючим процедурою реструктуризації боргів фізичної особи; призначено попереднє засідання.

25.09.2024 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України судом оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

22.10.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 678 513,87 грн., з яких: 449 799,32 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом та 150 000 грн. пеня за кредитним договором №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008; 14 512,80 грн. - судовий збір за рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц; 64 201,75 грн. заборгованості за договором від 22.11.2007 (розрахована за офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2024, згідно якого 1 долар США = 41,2833 грн.), з яких: 1421,46 доларів США (738,15 доларів США заборгованість за кредитом, 400,67 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 154,98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 62,97 доларів США штраф (фіксована частина), 64,69 доларів США штраф (процентна складова) заборгованість, стягнута за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11; 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022; 112,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнуті за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11.

Заявник просить включити до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 678 513,87 грн. кредитної заборгованості і 4844,80 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 25.10.2024 прийнято заяву АТ КБ "ПриватБанк" від 22.10.2024 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 678513,87 грн. кредиторської заборгованості та 4844,80 грн. судового збору до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Боржник відзиву на заяву кредитора не подав.

Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Біленко Р.І. у поданому повідомленні про результати розгляду вимог кредитора (вх.№05-22/7553/24 від 01.11.2024) прийняв рішення про часткове визнання заявлених вимог на суму 593 058,45 грн. як різницю між 964 939,56 грн. загальної суми встановленої заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" за рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц та 371 880,80 грн. - ціною продажу житлового іпотечного майна, реалізованого 09.12.2019 на електронних торгах в ході виконавчого провадження; в іншій частині вимоги кредитора на суму 85 455,42 грн., в т. ч. вимоги за кредитним договором від 22.11.2007, - відхилено.

04.11.2024 до суду від керуючого реструктуризацією Біленка Р.І. надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 05.11.2024 попереднє засідання у справі відкладено на 26.11.2024, повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання ухвали суду.

У судовому засіданні 26.11.2024 судом зобов`язано заявника (кредитора) надати письмові пояснення щодо розрахунку заявленої ним суми боргу за кредитним договором від 03.03.2008 з вказівкою на обставини та суми погашення частини боргу, що підлягав стягненню за рішенням суду від 12.12.2016, з урахуванням реалізації іпотечного майна, детальний розрахунок суми боргу, заявленої кредитором до визнання, а також щодо розрахунку заявленої ним суми боргу за кредитним договором від 22.11.2007 із зазначенням чи здійснювалось стягнення суми боргу упродовж періоду з 31.03.2011 по 25.09.2024, в т.ч. в примусовому порядку, з наданням відповідних документів, що підтверджують викладені у письмових поясненнях факти та обставини, та відкладено попереднє судове засідання у справі на 10.12.2024.

29.11.2024 до суду від заявника (кредитора) надійшли письмові пояснення з доданими документами по суті заявлених грошових вимог. Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору від 03.03.2008 відбулось 14.11.2014 і в подальшому відсотки не нараховувались банком. Поряд з тим, банком не зазначено періоду нарахування відсотків за кредитним договором, підставу їх нарахування та підставу припинення їх нарахування 14.11.2014.

09.12.2024 до суду від керуючого реструктуризацією Біленка Р.І. надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено попереднє засідання на 30.12.2024 та зобов`язано керуючого реструктуризацією майна надати письмові пояснення щодо підстав та порядку розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008, а також відомостей, викладених у акті реалізації предмета іпотеки від 20.01.2020 в межах виконавчого провадження щодо сум, перерахованих організатором торгів державній виконавчій службі (353 286,80 грн.) та в подальшому останньою стягувачу (312 459,82 грн.), з обґрунтуванням визнання/відхилення кредиторських вимог в частині заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008.

Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Біленко Р.І. у поданому повідомленні про результати розгляду вимог кредитора (вх.№05-22/8741/24 від 23.12.2024) змінив прийняте раніше рішення та прийняв нове рішення про часткове визнання заявлених вимог: на суму 549 139,56 грн. як різницю між 964 939,56 грн. загальної суми встановленої заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" за рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц та 415 800 грн. - мінімальної (початкової) ціни продажу іпотечного майна за прямим договором купівлі-продажу згідно цього ж рішення суду.

24.12.2024 до суду надійшли письмові пояснення заявника (кредитора) про безпідставність позиції керуючого реструктуризації та формальне виконання ним своїх обов`язків. Заявник ствердив, що нарахування відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору від 03.03.2008 відбулось до 14.11.2014, тобто до дати ухвалення судового рішення від 12.12.2016 та до дати реалізації іпотечного майна на прилюдних торгах і в подальшому відсотки не нараховувались банком. Судове засідання просив провести без участі представника банку.

Ухвалою суду від 10.12.2024 відкладено попереднє засідання на 11 год. 00 хв. 15.01.2025 та зобов`язано заявника (кредитора) надати письмові пояснення з обґрунтуванням підстав та порядку розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008, зазначивши період нарахування відсотків за кредитним договором, підставу їх нарахування, підставу припинення їх нарахування 14.11.2014, а також надати суду відповідні докази (за наявності).

14.01.2025 до суду надійшли письмові пояснення заявника (кредитора), згідно яких рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 установлено, що наданим банком розрахунком за кредитним договором підтверджується сплата відповідачем ОСОБА_1 відсотків після підвищення відсоткової ставки за користування кредитом до 25,08% у таких розмірах: 14.08.2008 3863,98 грн., 03.09.2008 4564,90 грн., 03.10.2008 4979,16 грн., 20.11.2008 5730 грн., тобто з урахуванням підвищеної відсоткової ставки. Сплата платежів у більшому розмірі свідчить про визнання позичальником зміни умов договору щодо розміру відсотків. Законність відсоткової ставки та порядку нарахування відсотків, підтверджене рішенням суду, що набрало законної сили, не потребує додаткового доказування. Заявник стверджує, що відсотки нараховані з 03.03.2008 по 14.11.2014. З наданого до заяви про грошові вимоги розрахунку вбачається 14.11.2014 останнім днем нарахуванням відсотків за кредитом, після чого загальний розмір заборгованості було зменшено 03.03.2015 у зв`язку зі сплатою 2000 грн., тобто з 451 799,32 грн. до 449 799,32 грн.

Заявник, боржник, керуючий реструктуризацією в судове засідання не з`явились, повноважних представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства" Комерційний банк "ПриватБанк" від 22.10.2024 про визнання грошових вимог, дослідивши матеріали справи, судом встановлено та враховується таке.

Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч.1, ч.4, ч.6 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом звернуто увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі №904/2166/20).

Як вбачається з матеріалів справи, заявник АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в межах тридцятиденного строку на подання грошових вимог.

Дослідивши заявлені АТ КБ "ПриватБанк" вимоги, судом встановлено, що дана заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні), а саме: на підставі договору №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008 (далі договір від 03.03.2008) та кредитного договору від 22.11.2007 (далі договір від 22.11.2007).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Так, згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Щодо заявлених грошових вимог в сумі 614 312,12 грн., які виникли на підставі договору №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008, суд враховує таке.

За умовами кредитного договору, укладеного 03.03.2008 між АТ «КБ «Приват Банк», як банком, та ОСОБА_1 , як позичальником, банк надав позивальнику кредит в розмірі 300 000 грн. на строк до 03.11.2029 зі сплатою 15% річних за користування ним, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором у той же день з ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № HMТWGІ0000004816, згідно з яким в іпотеку Банку переданий житловий будинок по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань у квітні 2013 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до Теофіпольського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка станом на 15.08.2013 становила 964939,56 грн., з яких: 299010,40 грн. - заборгованість за кредитом, 364203,11 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 240626,05 грн. - пеня за порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором, 61100 грн. - штраф відповідно до п. 6.6 договору, а також звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 124,2 кв. м, житловою площею 79,3 кв. м шляхом його продажу з укладенням Банком від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням Банком витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Банком усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки та виселити відповідачів з вказаного житлового будинку, зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц позов АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «ПриватБанк» за договором про іпотечний кредит № HMTWGI0000004816 від 03.08.2008 у сумі 964939,56 грн., з яких: 299 010,40 грн. заборгованість за кредитом, 364203,11 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 240626,05 грн. пеня за порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором, 61100 грн штраф відповідно до п. 6.6 кредитного договору, згідно з іпотечним договором № HMTWGI0000004816 від 03.03.2008 звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 124,20 кв. м, житловою площею 79,30 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 і належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 05 червня 1996 року, виданого Теофіпольською селищною радою народних депутатів. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за початковою ціною у сумі 415800 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у сумі 14512,80 грн.

Житловий будинок загальною площею 124,20 кв. м, житловою площею 79,30 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , разом із земельною ділянкою з кадастровим номером 6824755100:01:06:0003 площею 0,15 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за цією ж адресою, ДП «Сетам» реалізовано на електронних торгах 09.12.2019 за ціною у 371 880,80 грн., з яких 353 286,76 грн. перераховано Теофіпольському ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів №451861 від 09.12.2019.

Згідно акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.01.2020 житловий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером 6824755100:01:06:0003 площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_1 на праві власності, 19.09.2019 для проведення реалізації передано до системи електронних торгів арештованого майна. 28.10.2019 ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації вказаного майна зі стартовою ціною продажу 464 851 грн. Торги не відбулись у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників. Після уцінки майна 20 відсотків, стартова вартість останнього склала 371 880 грн.

Кошти від реалізації іпотечного майна на часткове погашення боргу в сумі 312 459,82 грн. Теофіпольським ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області перераховано стягувачеві АТ КБ «ПриватБанк» згідно платіжного доручення №2475 від 23.12.2019. Крім того сплачено виконавчий збір в сумі 31296,98 грн. та витрати виконавчого провадження в сумі 530 грн.

Грошові вимоги за договором №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008 становлять 614 312,12 грн., з яких: 449 799,32 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 150 000 грн. - пеня; 14 512,80 грн. по сплаті судового збору за рішенням суду від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц;

На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не місять.

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 заявником надано договір про іпотечний кредит №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008, виписку з рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 з 03.03.2008 по 24.09.2024, розрахунок заборгованості за договором станом на 24.09.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц, яке є чинним, установлено заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ "Приват Банк" станом на 15.08.2013 в сумі 964 939,56 грн. за кредитним договором від 03.03.2008, з яких.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника в сумі 528 715,91 грн., з яких: 364 203,11 грн. заборгованість за відсотками, 150 000 грн. - пеня за порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором, а також 14 512,80 грн. судового збору, підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Поряд з тим, суд зауважує, що ні в заяві про визнання грошових вимог, ні в наданих суду поясненнях 29.11.2024, 24.12.2024, 14.01.2025 заявником не зазначено підстав та не надано суду доказів правомірності нарахування відсотків за кредитним договором з 15.08.2013 по 14.11.2014, як і щодо підстав припинення їх нарахування 14.11.2014.

З огляду на наведене, грошові вимоги до боржника в сумі 85 596,21 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом за кредитним договором №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008, заявником (кредитором) не доведено належними та достовірними доказами, а тому в цій частині суд їх відхиляє.

Щодо заявлених грошових вимог в сумі 64 201,75 грн., які виникли на підставі кредитного договору від 22.11.2007, суд враховує таке.

22.11.2007 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту відповідно якого ОСОБА_1 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в сумі 1385 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22.11.2007 в сумі в сумі 1421.46 доларів США, у тому числі 738.15 доларів США заборгованість за кредитом, 400.67 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом, 154.98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом а також штрафи в сумі 62.97 доларів США (фіксована частина), 64.69 доларів США (процентна складова) що еквівалентне 11286 гривням 41 копійці а також 112 грн. 86 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Грошові вимоги за договором від 22.11.2007 становлять 64 201,75 грн. (розраховано за офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2024, згідно якого 1 долар США = 41,2833 грн.), з яких: 1421,46 доларів США (738,15 доларів США заборгованість за кредитом, 400,67 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 154,98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 62,97 доларів США штраф (фіксована частина), 64,69 доларів США штраф (процентна складова) заборгованість, стягнута за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11; 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022; 112,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнуті за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11.

На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не місять.

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 кредитним договором від 22.11.2007 заявником надано заяву про відкриття валютного рахунку з довідкою про умови кредитування від 22.11.2007, довідку від 16.10.2024про видачу кредитної карти «Універсальна№ 23.11.2007, довідку про зміну умов кредитування (зменшення кредитного ліміту); рішення Теофіпольського районного суду від 31.03.2011 у справі №2-95/11, розрахунок заборгованості 3% річних за ч.2 ст.625 ЦК України, розрахунок заборгованості за договором від 22.11.2007 станом на 30.11.2023, постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа №2-95/11 від 19.05.2011) стягувачеві.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (ч.2 ст.45 КУзПБ).

З огляду на наведене, факт та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ ПриватБанк за кредитним договором від 22.11.2007 встановлено вищезазначеним рішенням суду, а тому, в силу ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

Також АТ КБ ПриватБанк заявлено до визнання грошову вимогу в сумі 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022 як компенсаційну санкцію за невиконання боржником кредитного договору від 22.11.2007.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18), від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження №14-5цс23).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому день остаточного погашення заборгованості, стягненої за судовим рішенням, і є датою, коли зобов`язання відповідача перед банком за кредитним договором припиняється.

У законі визначено обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим. Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №757/20201/22-ц (провадження №61-8144св23).

У постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та №908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі №918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі №924/312/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Аналогічна за змістом правова позиція неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі №910/11434/19 дійшов висновку, що при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума заборгованості, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Враховуючи викладене, а також факт невиконання боржником рішення суду, АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, заявило про відповідні нарахування 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних від простроченої суми, суд дійшов висновку, що заявником правильно здійснено нарахування 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також преюдиційні обставини, суд дійшов висновку, що грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника в сумі 64 201,75 грн. заборгованості за договором від 22.11.2007, з яких: 1421,46 доларів США (738,15 доларів США заборгованість за кредитом, 400,67 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 154,98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 62,97 доларів США штраф (фіксована частина), 64,69 доларів США штраф (процентна складова) та 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022, що становить 63 968,89 грн.; 112,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнуті за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11 підлягають визнанню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, беручи до уваги все викладене вище, проаналізувавши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також додані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 592 917,66 грн., оскільки дані вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Грошові вимоги до боржника в сумі 85 596,21 грн. належить відхилити.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи ОСОБА_1 підлягають визнанню у розмірі 592 917,66 грн., з яких: 364 203,11 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом та 150 000 грн. пеня за договором №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008; 14 512,80 грн. судового збору за рішенням суду від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц; 64 201,75 грн. заборгованості за договором від 22.11.2007, з яких: 1421,46 доларів США (738,15 доларів США заборгованість за кредитом, 400,67 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 154,98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 62,97 доларів США штраф (фіксована частина), 64,69 доларів США штраф (процентна складова) та 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022, що становить 63 968,89 грн.; 112,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнуті за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11, а також 4844,80 грн. судового збору, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133, п. 1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» від 22.10.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.

Визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ) у розмірі 592 917,66 грн., з яких: 364 203,11 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом та 150 000 грн. пеня за договором №НMTWGI0000004816 від 03.03.2008; 14 512,80 грн. судового збору за рішенням суду від 12.12.2016 у справі №685/464/13-ц; 64 201,75 грн. заборгованості за договором від 22.11.2007, з яких: 1421,46 доларів США (738,15 доларів США заборгованість за кредитом, 400,67 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 154,98 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 62,97 доларів США штраф (фіксована частина), 64,69 доларів США штраф (процентна складова) та 128,05 доларів США 3% річних за період з 22.02.2019 по 22.02.2022, що становить 63 968,89 грн.; 112,86 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнуті за рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 31.03.2011 у справі №2-95/11 та 4844,80 грн. судового збору.

Решту вимог відхилити.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).

Ухвала набрала законної сили 15.01.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, його представнику, керуючому реструктуризацією.

Повний текст ухвали складено 15.01.2025.

СуддяШевчук О.І.