Рішення

від 06.01.2025 по справі 927/923/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/923/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства МЕНА ПАК

код ЄДРПОУ 00383260, вул. О. Кошового, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України

код ЄДРПОУ 45355956, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

предмет спору: про визнання протиправним рішення комісії та скасування донарахованої вартості необлікованого об`єму природного газу

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнеренко Є.Ю.

від відповідача: Полях І.С.

Приватним акціонерним товариством МЕНА ПАК подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України про визнання протиправним рішення комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України від 22.08.2024 в частині задоволення акту про порушення від 23.07.2024 №CN1732 по споживачу АТ МЕНА ПАК та скасування донарахування АТ МЕНА ПАК обсягів природного газу на суму 309 225,97 грн.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відсутні підстави для нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, рішення про затвердження акту про порушення є неправомірним.

Ухвалою суду від 03.10.2024 позовна заява залишена без руху; позивачу наданий строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.10.2024, після усунення позивачем недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.11.2024 о 10:00; встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

18.10.2024, у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалдів справи.

23.10.2024, у встановлений судом строк, від позивача надійшла відповідь на відзив, яку прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалдів справи.

24.10.2024, у встановлений судом строк, від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалдів справи.

У підготовче засідання 06.11.2024 прибули повноважні представники сторін.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.12.2024 на 09:30 год., про що представники сторін повідомлені під розписку.

У судове засідання 11.12.2024 прибули повноважні представники сторін.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 06.01.2025 на 09:00, про що представники сторін повідомлені під розписку.

27.12.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі з документами.

У судове засідання 06.01.2025 прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача заявив усне клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача заперечила щодо заявленого клопотання позивача.

Згідно із ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною першою ст. 177 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

За частиною другою ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому частина друга зазначеної статті передбачає, що заяви і клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

За приписами ч. 2,4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інши осіб не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 цієї статті).

Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням викладеного, оскільки протокольною ухвалою суду від 06.11.2024 підготовче провадження було закрито і суд у судовому засіданні 11.12.2024 перейшов до розгляду по суті, а клопотання про поновлення строку та долучення доказів заявлено позивачем 06.01.2025 на стадії розгляду судом справи по суті позовних вимог без належного обґрунтування поважності причин не заявлення такого клопотання в підготовчому провадженні, суд постановив протокольну ухвалу, якою залишив зазначене клопотання без розгляду.

У судовому засіданні 06.01.2025 судом проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши та оцінивши подані докази, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Чернігівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України та Приватним акціонерним товариством МЕНА ПАК (надалі споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом приєднання до умов договору розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.

01.12.2023 Приватним акціонерним товариством МЕНА ПАК підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № N78002-2023P.

У додатку №4 до типового договору розподілу природного газу, наведено, зокрема, перелік точок комерційного обліку об`єкта споживача за адресою: м. Мена, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, а саме: лічильник марки GMS-G-40 заводський №129279, коректор (обчислювач) ВЕГА-1.01 №05407.

23.07.2024 представниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» у присутності представника ПрАТ «МЕНА ПАК» на об`єкті споживача, що знаходиться за адресою: м. Мена, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, (колишня вул. Кошевого) було здійснено контрольний огляд контрольного вузла обліку лічильника марки GMS-G-40 заводський №129279, про що складено акт.

В акті зазначено, що у зв`язку з пропущенням строку періодичної повірки лічильника газу марки GMS-G-40 та коректора об`єму Вега 1.01, було виконано заміну ЗВТ.

23.07.2024 представниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» у присутності представника ПрАТ «МЕНА ПАК» було складено акт про порушення № СN 1732, у якому зафіксовано порушення позивачем пп.4 п.2 Глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущений строк періодичної повірки лічильника газу марки GMS-G-40 заводський №129279 та коректора ВЕГА-1.01 заводський №05407 з вини споживача, що не є побутовим.

В акті також зазначено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього акта буде проводити засідання 22.08.2024 об 11:00 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 68.

Вказаний акт зі сторони позивача підписано Артемовим С.Г. із зауваженням.

22.08.2024 відбулось засідання комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» з розгляду актів про порушення споживачами, що не є побутовими, на якому розглянуто акт про порушення № СN 1732 від 23.07.2024 по АТ «МЕНА ПАК» та вирішено задовольнити його повністю (встановлено порушення пп.4 п.2 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем - пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим). Провести АТ «МЕНА ПАК» перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу.

Рішення комісії від 22.08.2024 оформлено протоколом засідання комісії №28 від 22.08.2024.

На засіданні комісії був присутній представник споживача - ген. директор Артемов С.Г.

В подальшому на підставі рішення комісії Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» про задоволення акту про порушення позивачу загалом було нараховано 309 225,97 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Позивач отримав акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природнього газу та рахунок на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу №15471 від 02.09.2024 на суму 309 225,97грн, які надіслані відповідачем супровідним листом від 04.09.2024 №ЧнФ/100/01.5-ВИХ-558-24.

На думку позивача, ним не було пропущено строк періодичної повірки лічильника газу марки GMS-G-40 заводський №129279 та коректора ВЕГА-1.01 заводський №05407, з огляду на наступне.

Листом від 25.06.2024 №79 АТ «МЕНА ПАК» направило до ЧФ ТОВ «Газорозподільчі мережі України» листа з проханням повірити лічильник газу GMS-G-40-40-1.2-72-НЧ заводський №000910 та коректор об`єму газу ВЕГА-1.01-0.4-60-0.5-НЧ-00 заводський №09015.

Як зазначає позивач, лист направлено за 13 днів до крайнього терміну звернення, однак жодної відповіді АТ «МЕНА ПАК» не отримали.

Листом від 12.07.2024 АТ «МЕНА ПАК» звернулося до ЧФ ТОВ «Газорозподільчі мережі України» з проханням розпломбувати лічильник газу GMS-G-40-40-1.0-У2-НЧ заводський №129279, коректор об`єму газу ВЕГА-1.01-0.4-60-0.5-НЧ-00 заводський №05407. Опломбувати лічильник газу GMS-G-40-40-1.0-У2-НЧ заводський №000910, коректор об`єму газу ВЕГА-1.01-0.4-60-0.5-НЧ-00 заводський №09015.

Як зазначає позивач, у відповідача відображене лише звернення від 12.07.2024.

На думку позивача, повірка ЗВТ повинна бути проведена в строк до 01.08.2024 відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 №440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану». Тому, позивач у визначений законодавством термін звернувся до відповідача та повідомив про потребу повірки лічильників.

Також позивач не погоджується з нарахуванням йому обсягів споживання природного газу з 00 год. 00 хв. 15.07.2024 по 10 год. 30 хв. 23.07.2024, оскільки в акті-розрахунку не вказано норму, на підставі якої було здійснено розрахунок.

На думку позивача, конструкція норми пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначає: випадки, за яких здійснюється перерахунок об`єму природного газу; порядок (алгоритм) здійснення перерахунку; період, за який здійснюється перерахунок. При цьому вказана норма не містить порядку та процедури нарахування обсягів спожитого газу, а лише вказує на порушення. Тому підстав для нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу не було.

Вказані обстаивини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, в обгрунтування заперечень зазначає наступне.

Фактичні обставини справи склалися в липні 2024 року, що виключає можливість застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 №440, як таких, що стосуються опалювального періоду 2023-2024 років. Чергова повірка лічильника газу мала бути здійснена до 14.07.2024. Звернення мало бути направлене не пізніше 10 робочих днів до запланованої дати. Позивач звернувся з листом про зняття лічильника газу на повірку лише 12.07.2024, тобто з пропуском строку. Факт направлення листа від 25.06.2024 з проханням повірити лічильник не підтверджено жодними доказами. Оскільки акт про порушення та засідання комісії відбувалося не в межах одного місяця, тому необлікований (донарахований) об`єм природного газу позивачем має бути компенсований Оператору ГРМ. Акт розрахунок був виконаний за перевищення міжповірочного інтервалу з 15.07.2024 по 23.07.2024 (зняття лічильника на повірку).

Позивач у відповіді на відзив вважає заперечення відповідача такими, що не спростовують доводи позивача, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив навів доводи на спростування позиції позивача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 8.1. Типового договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму вебсайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 "Про затвердження кодексу газорозподільних систем" затверджено Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРМ).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГРМ, цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу" приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу.

Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.

Згідно з п.3 Глави 1 Розділу IX Кодексу ГРМ, фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 та п.5 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРМ, норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цієї частини. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать: 1) відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об`єкті споживача; 2) відмова в доступі до об`єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, а також його монтаж після проведення періодичної повірки; 3) використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються видів споживання газу; 4) пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Відповідно до пункту 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджені Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 №618, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно до положення глави 6 розділу X Кодексу газорозподільних систем, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

Відповідно до пункту 7.4. Типового договору, до умов якого позивач приєднався згідно із заявою-приєднанням, споживач зобов`язується дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Отже, позивач як власник комерційного вузла обліку газу відповідає за його технічний стан та зобов`язаний своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Згідно з п. 10.1. паспорта на лічильник газу роторний GMS-G-40 заводський №129279, який належить Позивачу, встановлено періодичність повірки 1 раз на 2 роки. Датою останньої повірки лічильника є 14.07.2022.

Тобто, чергова повірка лічильника газу GMS-G-40 заводський №129279 мала бути здійснена до 14.07.2024.

Відповідно до пункту X глави 7 розділу X Кодексу ГРМг для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:

1)завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;

2)забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;

3)у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.

Якщо ЗВТ споживача встановлений на території (у приміщенні) Оператора ГРМ, споживач у своєму письмовому повідомленні повинен зазначити про необхідність забезпечення доступу представникам споживача до ЗВТ для проведення відповідних дій (демонтажу, вивезення з території, монтажу тощо). У такому разі Оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити представникам споживача (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до ЗВТ.

За відсутності дублюючого ЗВТ та невстановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач листом від 12.07.2024 звернувся до ЧФ ТОВ «Газорозподільчі мережі України» з проханням, зокрема, розпломбувати лічильник газу GMS-G-40-40-1.0-У2-НЧ заводський №129279, коректор об`єму газу ВЕГА-1.01-0.4-60-0.5-НЧ-00 заводський №05407.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем пропущено строк повірки лічильника GMS-G-40-40-1.0-У2-НЧ заводський №129279. При цьому пропущення строку періодичної повірки лічильника газу є окремим правопорушеннями, що регулює функціонування ринку природного газу та є підставою для нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Посилання позивача на лист від 25.06.2024 №79 не приймайється судом до уваги, оскільки цей лист стосується повірки іншого лічильника газу, а саме, GMS-G-40-40-1.2-72-НЧ заводський №000910 та коректор об`єму газу ВЕГА-1.01-0.4-60-0.5-НЧ-00 заводський №09015.

Також суд критично ставиться до тверджень позивача, що повірка ЗВТ повинна бути проведена до 01.08.2024, оскільки судом встановлено, що фактичні обставини справи склалися в липні 2024 року, що виключає можливість застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 №440, як таких, що стосуються опалювального періоду 2023-2024 років.

Пунктами 1 та 8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Так, представники Оператора ГРМ виявили у позивача порушення: пропущення строку періодичної повірки лічильника газу GMS-G-40 та коректора об`єму газу ВЕГА-1.01, про що зазначено в акті обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 23.07.2024

За виявленими обставинами був складений акт про порушення № СN 1732, у якому зафіксовано порушення позивачем пп.4 п.2 Глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме: пропущений строк періодичної повірки лічильника газу марки GMS-G-40 заводський №129279 та коректора ВЕГА-1.01 заводський №05407 з вини споживача, що не є побутовим.

Згідно з п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

За рішенням комісії Оператора ГРМ, оформленого протоколом від 22.08.2024 № 28, вирішено: акт про порушення № СN 1732 від 23.07.2024 по АТ «МЕНА ПАК» задовільнити повністю. Провести АТ «МЕНА ПАК» перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу.

Відповідно до п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

При складанні акта-розрахунку враховується таке:

1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ:

для побутових споживачів - за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат або у випадку нездійснення такої закупівлі - за ціною, визначеною для обсягів нормативних втрат та виробничо- технологічних витрат відповідно до положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу протягом періоду необлікованого природного газу;

для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу.

Таким чином, оскільки акт про порушення та засідання комісії відбувалося не в межах одного місяці, тому необлікований (донарахований) об`єм природного газу Позивачем має бути компенсований Оператору ГРМ.

Відповідно до п. 9, 10 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України, маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1)маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

- найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2)маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

- найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

На офіційному сайті Оператора ГТС України опубліковано, що з 19.01.2022 маржинальна ціна придбання/продажу та середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів розраховуються відповідно до пунктів 9 та 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС з використанням інформації про операції, що відбулися на торговій платформі TOB «Українська енергетична біржа».

За інформацією офіційного сайту TOB «Українська енергетична біржа» визначені маржинальні ціни придбання газу за кожен день липня 2024 року, які відповідають цінам, зазначеним на інформаційній платформі Оператора ГТС для Операторів ГРМ.

Згідно з пп. 1 п. 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Враховуючи вказане, акт розрахунок був виконаний за перевищення міжповірочного інтервалу з 15.07.2024 по 23.07.2024 (зняття лічильника на повірку).

Відповідно до п. 12 глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зокрема, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Відповідач надіслав позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцію разом із супровідним листом від 04.09.2024 №ЧнФ/100/01.5-ВИХ-558-24 рахунок №15471 від 02.09.2024 на суму 309 225,97 грн. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природнього газу.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем дотримано процедуру ухвалення рішення комісією з розгляду акту про порушення від 23.07.2024 № СN 1732 по АТ "МЕНА ПАК" та здійснено правильне нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, на підставі аналізу сукупності норм законодавства та наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що обставини, з якими закон пов`язує визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі Укураїни» від 22.08.2024 в частині задоволення акту про порушення від 23.07.2024 № СN 1732 по споживачу АТ «МЕНА ПАК» та скасування донарахування АТ «МЕНА ПАК» обсягу природного газу на суму 309 225,97грн, під час розгляду справи встановлено не було, тому суд не приймає доводи позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2025.

Суддя В.В. Моцьор