Рішення

від 15.01.2025 по справі 609/1205/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1205/24

2/609/3/2025

15 січня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Манчука С.Г.

представника Органу опіки та піклування

Шумської міської ради Липки В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: ОСОБА_3

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради, з вимогою про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 05 лютого 2009 року позивач із відповідачем перебували у шлюбі, який зареєстрований Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 1. Від спільного шлюбу сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_4 .

Спільне життя з відповідачем не склалось, а тому рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2011 року шлюб між ними було розірвано.

Позивач у позові зазначає, що батько дитини - ОСОБА_3 , ще задовго до розірвання шлюбу, майже від народження доньки повністю припинив піклування про дитину та спілкування із нею. Останній не дбає про фізичний і духовний розвиток доньки, про її виховання, не приймає ніякої участі у підготовці до її самостійного життя, не надає дочці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм. Як результат наведених відносин - неповнолітня донька не знає відповідача як батька, хоча остання завжди розпитувала про нього та щиро бажала спілкування із ним, однак відповідач зовсім відвернувся від дитини.

Вказує, що усі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, зокрема донька знаходяться на повному її утриманні.

Вказує, що зазначені обставини можна розцінювати як ухилення батька від виховання дитини, свідоме нехтування ним своїми обов`язками, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Окрім того, зазначає, що відповідач не бере участі в утриманні дитини, матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатним та за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем, може виконувати свої обов`язки по її утриманню.

Зважаючи на викладене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Манчук С.Г. позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити із підстав зазначених у позовній заяві.

Представник Органу опіки та піклування Шумської міської ради Липка В.І. у судовому засіданні не заперечив щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтримавши висновок органу опіки та піклування наданий 31 липня 2024 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, як вбачається із довідок Укрпошти поштові конверти із повістками про виклик у судові засідання, повернулися до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 03 жовтня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 13 листопада 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 28 листопада 2024 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду по суті на 16 грудня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 15 січня 2025 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

5. Судом встановлено, що з 05 лютого 2009 року позивач із відповідачем перебували у шлюбі, який зареєстрований Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис № 1.

6. Від спільного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 січня 2010 року Рохманівською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис №1.

7. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

8. 29 серпня 2018 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 виданого 29 серпня 2018 року Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

9. Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 09 серпня 2022 року Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , зареєстрували шлюб 09 серпня 2022 року, про що складено актовий запис № 84. Прізвище дружини після укладення шлюбу залишилось незмінним - « ОСОБА_1 ».

10. Згідно копії довідки № 169 виданої 17 травня 2024 року Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 та до складу її сім`ї входять: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - (чоловік), ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 - (батько), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - (сестра), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - (дочка).

11. Відповідно до копії довідки №163 та копії акту обстеження житлово-побутових умов проживання виданих 14 травня 2024 року Шумською міською радою вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка самостійно від народження дитини займається її вихованням.

12. Згідно довідки виданої 16 травня 2024 року сімейним лікарем Данильчуком М.П. вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 знаходиться під спостереженням у сімейного лікаря з 27.09.2018 р. та за цей період за медичною допомогою зверталася лише у супроводі матері.

13. Відповідно до копії довідки №01-05/19 виданої 24 травня 2024 року дирекцією Обицької гімназії Шумської міської ради слідує, що батько дитини - ОСОБА_3 навчанням доньки ОСОБА_4 не цікавився, участі у батьківських зборах та інших виховних заходах не приймав, до навчального закладу не з`являвся.

14. Згідно копії характеристики виданої директором Обицької гімназії Шумської міської ради на ученицю 9 класу ОСОБА_4 слідує, що остання зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Має навчальні досягнення достатнього рівня, виявляє логічне, образне та творче мислення. Була учасником першого етапу олімпіади з української мови та літератури, іноземної мови, біології, хімії та інших предметів. Мати приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки. Постійно підтримує зв`язок з директором гімназії та класним керівником, цікавиться життям доньки, відвідує батьківські збори.

15. Відповідно до висновку психолога консультативної служби відділення соціальної роботи КУ «ЦНСП» Шумської міської ради І.Мельничук складеного 27 травня 2024 року вбачається, що неповнолітня ОСОБА_4 має образу на біологічного батька. З батьком та з родиною зі сторони батька не спілкується. Татом називає вітчима.

16. Згідно копії листа Служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області №136/01-23 адресованого 18 липня 2024 року начальнику служби у справах дітей Шумської міської ради слідує, що ОСОБА_3 ніде не працює, проживає у будинку, який після пожежі потребує ремонту, та в якому відсутні умови для проживання дитини.

17. Актом обстеження умов проживання ОСОБА_3 складеного 16 липня 2024 року головними спеціалістами служби у справах дітей Козівської селищної ради Тернопільської області Озерянською М.М., Клюхою Н.Й. , старостою Кальненського старостинського округу Данилів М.С. встановлено, що відповідач проживає за адресою АДРЕСА_2 . Умови проживання у будинку незадовільні, оскільки під час пожежі будинок пошкоджений як ззовні так і з середини, подвір`я заросло хащами та бур`янами. Зі слів сусідів ОСОБА_3 ніде не працює та зловживає спиртними напоями.

18. Відповідно до копії довідки - характеристики на ОСОБА_3 виданої виконавчим комітетом Козівської селищної ради Тернопільської області вбачається, що останній громадського порядку не порушував, скарг на його поведінку від громадян не надходило.

19. Рішенням виконавчого комітету Шумської міської ради Тернопільської області № 1046 від 31 липня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІV. Оцінка Суду.

20. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Пунктом 6 ч.1 ст. 3 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

22. Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

23. За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

24. За змістом частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

25. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

26. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

27. Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

28. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

29. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

30. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

31. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

32. Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

33. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

34. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

35. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

36. Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

37. Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (п.54) зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

38. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

39. Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

41. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

42. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Судом встановлено, що протягом тривалого часу, а саме, майже від народження доньки, відповідач свідомо без поважних причин самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї доньки ОСОБА_4 та до цього часу не приймав жодної участі у її житті. Неповнолітня донька не знає відповідача як батька, а «татом» називає вітчима.

Суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено, що відповідач ОСОБА_4 не бере участі у вихованні неповнолітньої дитини, не навідується до неї, не цікавиться її життям та станом здоров`я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує її необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, та майже від народження доньки ухиляється від виконання свого обов`язку по її вихованню, не виявляє до неї батьківської уваги та турботи та не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дитини є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України (постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022року у справі № 520/8264/19).

Байдуже ставлення відповідача до дитини, відсутність з його сторони будь-яких дій, які б вказували на його інтерес до доньки, або його бажання бути присутнім в житті дитини шляхом її матеріального забезпечення, турботи про здоров`я і розвиток, також підтверджується висновком органу опіки та піклування Шумської міської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування Шумської міської ради, з метою забезпечення прав неповнолітньої дитини відповідача, виходячи саме із інтересів останньої, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

43. Відповідно до ч. 2 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

44. Частиною 3 ст. 166 Сімейного кодексу України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

46. Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Так, судом установлено, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів, оскільки встановлено, що дитина сторін проживає з позивачем.

Разом із цим, при визначені розміру аліментів, суд також приймає до уваги ту обставину, що відповідачем не представлено жодних доказів щодо того, що за своїм матеріальним станом та станом здоров`я він не може надавати матеріальне утримання неповнолітньої доньки.

47. Статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

48. Враховуючи відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України матеріальне становище дитини, яка росте, потребує постійного матеріального забезпечення, стан її здоров`я, матеріальне становище відповідача, стан його здоров`я, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 17 вересня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.

49. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

50. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно квитанції № 0.0.3886534890.1 від 16 вересня 2024 р. позивачем за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав сплачено 1211 грн. 20 коп. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

51. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів, а тому, згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

З цих підстав,

Керуючись Декларацією прав дитини, Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ЗУ «Про охорону дитинства», постанови ПВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 19, 141, 150, 164, 166, 180-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3-5, 11-13, 76- 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

3. Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

4. Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 вересня 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття.

5. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

7. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 15 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм: НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Шумської міської ради, місце знаходження: вул. Українська, 59, м. Шумськ, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 43970596.

Суддя: М.В. Харлан