Рішення

від 15.01.2025 по справі 670/929/24

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/929/24

Провадження № 2-а/670/2/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Бабчинського В.К.

представника відповідача Дзюбатого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги наступним. З додатку «ДІЯ» позивач дізнався про винесену відносно нього постанову серії ЕНА 03624567 від 08.12.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постанова складена за начебто не увімкнення ближнього світла фар чи денних ходових вогнів поза межами населеного пункту. Місцем вчинення правопорушення зазначено Тернопільська область, траса М30. Вказане правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв. Оскаржувана постанова винесена без розгляду справи по суті, без повідомлення позивача про місце, дату та час розгляду справу, та не вручалась позивачеві. Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Відсутність процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не дала позивачу можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення. Без процедури розгляду справи ОСОБА_1 не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою, тощо. Позивач просить постанову відповідача серії ЕНА 03624567 від 08.12.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити у зв`язку з відсутністю події правопорушення.

19.12.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

У судовомузасіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявленіпозовні вимоги.Вказує,що поліцейськізупинили йогов межахнаселеного пунктута безпідставнозвинуватили унеувімкненні ближньогосвітла фарчи деннихходових вогнівпоза межаминаселеного пункту. Доказів порушення йому не надали. Розгляд справи не проводили, сказали, що він може бути вільним, а постанова прийде йому поштою. Про винесення поліцейським постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП він дізнався із додатку «ДІЯ», копія оскаржуваної постанови поштою не приходила. Також пояснив, що рух транспортним засобом у колоні не здійснював.

Представник позивача Бабчинський В.К. заявлені вимоги підтримав. Вказував, що оскаржувана постанова винесена без розгляду справи по суті, без повідомлення позивача про місце, дату та час розгляду справу, та не вручалась позивачу. Без процедури розгляду справи позивач не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою, що є грубим порушенням вимог ст. 268 КУпАП. Наголошував, що місцем зупинки Бабійчука В.М. є вул. Об`їздна с. Мислове Хмельницької області, не доїжджаючи до інформаційного знака Тернопільська область, а тому позивач у населеному пункті мав право їхати без увімкнення ближнього світла фар. Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Дзюбатий А.В. у судове засідання не з`явився, подав відзив на позов та просив розгляд справи проводити у його відсутність. У відзиві представник відповідача зазначив, що 08.12.2024 року інспектором ВП № 5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Денисом Скорейком винесено постанову серії ЕНА 03624567 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн на ОСОБА_1 , котрий керував автомобілем Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 поза населеним пунктом та не увімкнув ближнє світло фар, чим порушив норми п. 9.8 ПДР. Позивач вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього проводився неналежно. Згідно відеозапису з «Нагрудна камера 1» чітко прослідковується факт вчинення позивачем правопорушення. В подальшому поліцейським доведено до відома позивача норми законодавства, які ним порушено, однак поведінка позивача не дала змоги поліцейському роз`яснити позивачу всі аспекти скоєного правопорушення (відеозаписи з «Нагрудна камера 2», «Нагрудна камера 3»). Відтак позивач допустив порушення п. 9.8 ПДР та вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій, а тому судом прийнято рішення про розгляд справи без участі представника відповідача.

Судом встановлено, що 08.12.2024 року інспектором ВП № 5 (м. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Скорейко Д.Д. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 03624567 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 08.12.2024 року о 10 год. 22 хв. на а/д М30 192 км керуючи т/з Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 не увімкнув поза межами населеного пункту ближнє світло фар чи денні ходові вогні, чим порушив п. 9.8а ПДР України - порушення правил руху т/з в світлу пору доби, без увімкнення ближнього світла фар у колоні, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 грн.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Норма ч. 2 ст. 122 КУпАП є бланкетною (відсилочною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правила поведінки, а має відсильний характер до іншого нормативного акту. У оскаржуваній постанові працівник Національної поліції вказав, що позивачем порушено вимоги п. 9.8а ПДР.

Згідно п.9.8аПравил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10.10.2001року (надалі-ПДР)під часруху механічнихтранспортних засобіву світлупору добиз метоюпозначення транспортногозасобу,що рухається,ближнє світлофар повиннобути увімкнене у колоні.

За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З дослідженого відеофайлу «Нагрудна камера 1», наданих представником відповідача, вбачається, що автомобіль Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 рухається без увімкнутого ближнього світла фар. На вимогу ОСОБА_1 поліцейський надає докази вчиненого правопорушення на телефоні. ОСОБА_1 просить надати такі докази на службовому приладі, яким вони зафіксовані. Також ОСОБА_1 вказує, що його зупинили в населеному пункті. На відео не відображено рух позивача на транспортному засобі у колоні. Працівником Національної поліції особа водія не з`ясовувалась; права, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз`яснено; процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення на вказаних файлах відеозапису не відображена.

Крім того, із наданих представником позивача Бабчинським В.К. витягів із карт Google місцем зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , є вул. Об`їздна с. Мислове Хмельницького району Хмельницької області.

У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі не надано доказів правомірності винесеного рішення, а саме, що позивач порушив правила користування зовнішніми освітлювальними приладами під час руху в колоні. Крім того, не спростовано, що позивач рухався на транспортному засобі саме поза межами населеного пункту. Позивач навпаки надав докази керування транспортним засобом в межах населеного пункту с. Мислове Хмельницького району Хмельницької області, а у населеному пункті відповідно до вимог п. 9.8 ПДР не вимагається використання на транспортному засобі ближнього світла фар. Крім того, працівником Національної поліції не надано доказів здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме виконання вимог ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП.

Таким чином, працівником Національної поліції розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (позивача), чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП.

Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року. Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року та «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальним для цілей застосування Конвенції.

У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Тому норми ст. 62 Конституції України щодо відсутності у особи обов`язку доведення своєї невинуватості у вчиненні злочину, а також недопущення обґрунтування обвинувачення на підставі припущення поширюється і на КУпАП.

В адміністративному процесі обов`язок доказування покладається на суб`єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідач не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (порушення п. 9.8а ПДР), саме позивачем та його вини у цьому, правомірності винесення оскаржуваної постанови. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Тоді як оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем не на підставах закону (з порушенням вимог ст.ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП), не обґрунтовано та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому рішення суб`єкта владних повноважень прийнято з порушенням вимог пунктів 1, 3 та 9 ч. 2 ст. 2 КАС України і підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, а провадження підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно доабз.2ч.5ст.139КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач є інвалідом ІІ групи і звільнений від сплати судового збору, судовий збір слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 139, 242, 244, 246, 268, 286 КАС України, ст.ст. 9, 19, 62 Конституції України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 03624567 від 08.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108720, місцезнаходження юридичної особи: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 15.01.2025 року.

Суддя В.А. Мамаєв