Ухвала

від 15.01.2025 по справі 750/101/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/101/25

Провадження № 2-з/750/3/25

У Х В А Л А

15 січня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районнийсудмістаЧернігова у складі:

судді секретарСупруна О.П., Прохоренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

06.01.2025 позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача, в якому просить витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 09.01.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху.

14.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду

м. Чернігова із заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим реєструвати речові права на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру може призвести до негативних наслідків для неї, адже існує реальна загроза того, що до моменту ухвалення судом рішення у справі відбудеться фактичне розпорядження майном, яке є предметом спору.

Ухвалою судді від 15.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2025.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (частина друга статті 150 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2016 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як убачається з матеріалів справи, 30.03.2017 між ТОВ «Стрілецька набережна», як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає трикімнатну квартиру загальноюплощею 60,6кв.м,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенко Р.О. та зареєстровано в реєстрі за № 681.

Того ж дня, 30.03.2017, право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта

№ 269443816 від 06.08.2021.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2022 у справі № 750/254/22, залишеним постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.10.2022 без змін, задоволено позов ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз»; витребувано з володіння ОСОБА_3 на користь ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» трикімнатну квартиру

АДРЕСА_1 .

14.11.2022 право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано за ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису - 48458534), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2024.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2024 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено; рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2022 і постанову Чернігівського апеляційного суду від 31.10.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округуКрасногором О.В.заведено спадковусправу № 18/2024. Єдиним спадкоємцем майна померлого є його дружина ОСОБА_1 .

Доказами, що підтверджують наведені обставини, є свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 29.10.1988, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 25.12.2023 та довідка приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. № 70/01-16 від 06.02.2024, копії яких додано до заяви.

Відповідно, квартира АДРЕСА_1 , входить до спадщини померлого ОСОБА_3 , а отже ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги має право на її успадкування.

Однак, 13.03.2024, тобто вже після скасування рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/254/22, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажуквартири між ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз», як продавцем, та громадянкою України ОСОБА_2 , відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність спірну квартиру.

Дані обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2024.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.08.2024 у цивільній справі № 750/4964/24, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 24.12.2024, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання незаконними та скасування рішень.

Указані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .

Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23 констатував наступне:

«У 2020 році Велика палата ВС окремо звернула увагу судів на необхідність враховувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що процедура застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача є доволі складною в аспекті доведення. Саме тому позиція, викладена у свіжому рішенні ВС, може стати гарантією ефективного судового розгляду за умови належної перевірки добросовісності дій позивача.

Так, у справі № 904/1934/23 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які зберігаються на його рахунках, так і відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За таких обставин, у разі звернення з позовом про стягнення коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Зокрема, і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності».

Таким чином, наведені у заяві доводи та матеріали позовної заяви дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру може призвести до негативних наслідків для ОСОБА_1 , адже існує реальна загроза того, що до моменту ухвалення судом рішення у справі відбудеться розпорядження майном, яке є предметом спору.

При цьому, суд не знаходить передбачених положеннями статті 154 ЦПК України правових підстав для зустрічного забезпечення.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 149 - 153, 157, 258-261, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим реєструвати речові права на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Копії ухвали направити заявнику до відома та Деснянському відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення, що не зупиняє її виконання.

Суддя