Рішення

від 09.01.2025 по справі 278/3208/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3208/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Буткевича М.І.

за участі секретаря судового засідання Дяченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2024 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_3 є матір`ю дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відомості про батька в свідоцтві про народження дітей записані за вказівкою матері на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання обов`язків з виховання та утримання, намагалась вкоротити собі віку, зловживає спиртними напоями, не працює, умови проживання є задовільними.

Діти взяті на облік Служби у справах дітей Глибочинської сільської ради Житомирського району Житомирської області, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків та як, такі, що зазнали психологічного насильства.

Відповідно до звіту від 15.05.2024 №56 наданого Центром надання соціальних послуг Глибочицької сільської ради про проведені заходи і результати надання соціальної послуги «соціальний супровід» родині ОСОБА_3 позитивної динаміки в поведінці відповідачки не має, систематично поводить себе аморально та безвідповідально. На телефонні дзвінки представників Центру не відповідає, під час візитів часто двері не відкриває, зворотнього зв`язку і прагнення до змін зі сторони відповідачки не має.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.04.2024 Про забезпечення захисту прав та найкращих інтересів дітей надано відповідачці рекомендації, які нею не були виконані

23.10.2024 справу було прийнято до свого провадження та відкрито провадження. Призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовче судове засідання 28.11.2024 представник позивача ОСОБА_4 не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву та просила проводити підготовче судове засідання у її відсутності, щодо закриття підготовчого судового засідання не заперечувала (а.с. 83).

Відповідачка у судові засідання не з`являлась, заяв по суті справи до суду не надходило, відповідач не скористалась своїм процесуальним правом та не надала до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.11.2024 підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 09.01.2025 представник позивача ОСОБА_4 не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву, у якій позов підтримувала та просила задоволити з підстав, викладених у ньому. Додатково вказала, що 03.01.2025 мала телефонну розмову із відповідачкою ОСОБА_3 , якій повідомила час та дату судового засідання (а.с. 89)

Відповідачка в судові засідання 22.08.2024, 18.09.2024, 16.10.2024, 12.11.2024, 28.11.2024 та 09.01.2025 ОСОБА_3 не з`являлась, про час і місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином, жодного разу про неможливість прибути в судове засідання із зазначенням причин суд не повідомила.

Згідно з ч. 1 ст.280ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка неодноразово належним чином повідомлялась про час і місце проведення судових засідань 22.08.2024, 18.09.2024, 16.10.2024, 12.11.2024, 28.11.2024 та 09.01.2025.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 10.09.2024 врученим відповідачці особисто, про що свідчить її підпис, підтверджується що відповідачка обізнана, що у суді розглядається справа щодо позбавлення її батьківських прав, жодних заяв до суду не надала.

В силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Таким чином, беручи до уваги встановлені і наведені обставини, з огляду на те, що відповідачка без поважних причин не з`являлась в судове засідання, про судові засідання повідомлялась належним чином, достовірно обізнана про судове провадження, предметом якого є позбавлення її батьківських прав відносно дітей, її неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду, тому суд вважає, що справа може бути розглянута у відсутності відповідачки на підставі наявних в ній матеріалів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 . Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.07.2009 (а.с. 10).

Зі змісту Витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що відомості про батька дитини внесені відповідно до ст. 135 СК України за вказівкою матері (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 . Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.06.2015 (а.с. 12).

Зі змісту Витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що відомості про батька дитини внесені відповідно до ст. 135 СК України за вказівкою матері (а.с. 13).

Місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровано місце проживання матері ОСОБА_3 (а.с. 49).

21.12.2023 відповідно до Акту обстеження умов проживання встановлено, що у будинку необхідно провести прибирання, мати перебувала у стані алкогольного сп`яніння, поводилась агресивно. Діти повідомили що мати їх била, старший хлопчик викликав поліцію. Працівниками центру надання соціальних послуг складений акт оцінки рівня безпеки, діти переміщені в безпечне середовище (а.с. 23, 30-39).

Згідно Акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 02.01.2024 виявлено, що умови проживання задовільні. З матір`ю проведено профілаткичну розмову щодо ведення здорового способу життя, мати не працює, запропоновано влаштуватися на роботу, наголошувалось щодо укладення договору з надання соціальних послуг, відповідно визначених потреб для налагодження взаємостосунків з дітьми та створення сприятливого психологічного середовища для розвитку дітей. Матері запропоновано влаштувати дітей до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сонячний дім». Повідомлено про неухильне виконання батьківських обов`язків та попереджено про відповідальність згідно чинного законодавства (а.с. 22).

Згідно Акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 13.03.2024 з матір`ю проведено профілактичну роз`яснювальну бесіду щодо ведення здорового способу життя. Вручено запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини (а.с. 21).

Згідно Акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 від 27.05.2024 виявлено, що діти мають окрему кімнату, будинок потребує прибирання, брудно, відсутня триразова їжа, запас продуктів. Зі слів дітей мати вживає алкогольні напої, не працює, на протязі дня часто залишає дітей самих дома. Комісією ініційовано притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (а.с.20).

Відповідно до наказу №122-О та №123-О від 28.12.2023 Служби (Управління) у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взято на облік, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, по причині вчинення щодо них психологічного насильства (а.с.16-17).

Згідно до №35-О та №36-О від 26.04.2024 Служби (Управління) у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взято на облік, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, по причині ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с.18-19).

Родина відповідачки ОСОБА_3 взята під соціальний супровід.

Зі змісту характеристики №6 від 04.01.2024 виданого учню 8 класу Гадзинської гімназії ОСОБА_1 адресованого до Служби (управління) у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено, що він має середній та низький рівень успішності, домашні завдання виконує, але не систематично. Навчається не в повну міру своїх можливостей. Після смерті батька став дещо замкнутим та апатичним (а.с.40).

Характеристикою від 04.01.2024виданою на учня 3 класу Гадзинської гімназії ОСОБА_2 адресованого до Служби (управління) у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, вбачається, що має середній рівень навчання, переважає конкретно-образливе мислення, зв`язне мовлення розвинене не досить добре, школу відвідує не регулярно (а.с. 41).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї від 21.12.2024 чинниками, що спричиняють складні життєві обставини в родині ОСОБА_3 є те, що жінка вживає алкогольні напої, потреби дітей не задовольняються, діти викликали поліцію, мати виражалась лайкою, наголошує на тому, щоб дітей забрали соціальні служби, родині надано соціальний супровід (на звороті а.с.28-29).

Заступником начальника з превентивної діяльності Житомирського РУП ВП №1 ГУНП в Житомирській області Метельським В. надано відповідь на запит начальника Служби (Управління) у справах дітей Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Вергун Т. повідомлено, що ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП, також ОСОБА_1 за місцем свого проживання намагався покінчити життям самогубством через повішання, по даному факту розслідується кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 120 КК України (а.с.48).

Постановами Житомирського районного суду Житомирської області від 10.04.2024 та 21.06.2024 у справах №278/6433/23 та 278/3497/24 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов`язків відносно дітей, а саме неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню своїх малолітніх дітей, не створила належних умов для їх проживання, внаслідок чого за місцем проживання дітей брудно, відсутні продукти харчування.

Жодного разу ОСОБА_3 не була присутня в судовому засіданні під час розгляду складених відносно неї матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі змісту довідки-характеристики Виконавчого комітету Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, вбачається, що відповідачка дійсно зловживає спиртними напоями, у нетверезому стані жорстко поводиться із дітьми.

Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідків, заслухавши думку дитини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 7 статті 7Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В абзаці 4 частини 1статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого вікуі рівня розвитку, що може її висловити .

Частиною першоюстатті 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини 1статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожногоз батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 150 Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини 1статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності

Відповідно достатті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першоюстатті 164 Сімейного кодексу України, в якійвизначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі досліджених доказів судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, а також схильна до вчинення жорстоких дій по відношенню до її дітей, що загрожує їх безпеці, на шлях виправлення не стала, що є безумовними підставами для позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На переконання суду ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків проявляється в тому, що відповідачка не займається належним вихованням дітей, не піклується про їх фізичний, моральний духовний розвиток, дозвілля, підготовку до самостійного життя і праці, не створює умови для їх всебічного і гармонійного розвитку, неналежним чином забезпечує отримання дитиною освіти, не створює умови, щоб діти зростали і виховувалась в безпечних, сприятливих умовах, не створює умови для розвитку їх природних здібностей, не поважає гідність дітей, неналежним чином здійснює їх медичний догляд, не забезпечує необхідне харчування, що негативно відображається на їх фізичному та духовному розвитку.

Судом встановлено, що відповідачка двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

З письмових доказів, досліджених судом, судом встановлено, що відповідачка вживає алкогольні напої, знаходиться в нетверезому стані, що відбувається в присутності дітей, що безумовно впливає на розвиток дітей, їх уявлення про родину, формування морального виховання. Таким чином діти отримують від матері лише негативний приклад і досвід, матір не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі.

Також суд визнає підтвердженими факти, що відповідачка в стані алкогольного сп`яніння поводить себе агресивно, на що вказують працівники соціальних служб, і у поясненнях діти вказують на те, що, мама вчиняла по відношенню до них насильницькі дії.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів покази та пояснення працівників соціальних служб, які є узгодженими і підтверджуються і письмовими доказами.

Суд вважає, що знайшли підтвердження факти жорстокого поводження, як фізичного, так і психічного, матері щодо дітей, що негативнo впливає на дітей, що підтверджується поясненнями працівників установи.

Відповідно до ч. 4 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Матеріалами, долученими до справи, підтверджено, що родина ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом Центру надання соціальних послуг Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області з квітня 2024. Основним завданням було сприяння у зміні стилю поведінки матері по відношенню до дітей.

Працівники Центру та фахівці служби (управлення) у справих дітей протягом тривалого часу надавали ОСОБА_8 соціальну підтримку з метою сприяння подоланню матір`ю складних життєвих обставин, проводили профілактичні бесіди, проте за результатами вжитих заходів не були досягнуті позитивні результати, поведінка матері не змінилась.

Позбавлення батьківськихправ євинятковою мірою,яка тягнеза собоюсерйозні правовінаслідки якдля батька(матері),так ідля дитини,визначені вст.166 Сімейного кодексу України.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, протягом тривалого часу працівники соціальних служб, здійснюючи соціальний супровід, намагались вплинути на поведінку відповідачки, що не дало позитивного результату, поведінку ОСОБА_3 не змінила, у зв`язку з чим вимушені були звернутись до суду з даним позовом, виходячи з інтересів дитини.

Отже, поведінка відповідачки не змінилась.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження винної поведінки відповідачки, свідомого нехтування своїми обов`язками щодо виховання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вживання ОСОБА_3 алкогольних напоїв, жорстокого поводження до дітей в стані алкогольного сп`яніння, що призводить до загрози життю хлопчиків, а вжиті соціальними службами і судом заходи для виправлення поведінки відповідачки не дали позитивного результату, що є правовою підставою можливості позбавлення батьківських прав.

В даних правовідносинах для суду є безспірним, що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачки відбувається втручання в її право на сімейне життя, яке підлягає оцінці судом на предмет законності, необхідності та пропоційності, відповідності його найкращим інтересам дитини.

Також обов`язковому дослідженню судом в спірних правовідносинах підлягає питання щодо забезпечення прав малолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини» (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).

Для суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача на сімейне життя має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається. В даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Основними підставами для такого втручання, серед іншого, є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, вживає алкогольні напої, не забезпечує дитині належні умови для проживання та виховання, залишає без нагляду малолітню доньку, чим створює загрозу життю та здоров`ю дитині.

Під час неодноразового відвідування сім`ї ОСОБА_3 складались акти, які свідчать, що дітей небезпечно залишати за місцем проживання матері, це становить реальну загрозу життю та здоров`ю хлопчиків.

Про загрозу безпеці дітей за умови, що мати не змінює свою поведніку, вказують працівники соціальних служб, діти бояться матір в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що встановлених обставин за місцем проживання матері середовище для виховання дітей є явно неблагополочним.

Суд констатує, що матір, вживаючи алкогольні напої, не здатна створити і забезпечити належні умови для виховання та розвитку хлопчиків. Поведінка матері негативно випливає на моральне виховання хлопчиків, їх духовний та психічний розвиток, що є неприпустимим, адже кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Всепереч положенням ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» відповідачка не виконує свої обов`язки щодо виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належні умови для розвитку її природних здібностей.

За наведених обставин, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки є виправданим і пропорційним заходом, який відповідає найкращим інтересам дитини, сприятиме її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторона позивач посилався як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наведених вище мотивів та підстав, що відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Суд наголошує, що застосовуваний захід не є безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 Сімейного кодексу України.

Нормами ч. 3 ст. 166 СК України передбачено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, з відповідачки на користь особи чиоргану,які будутьздійснювати доглядта утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягають стягненню аліменти на утримання дітей.

При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 Сімейного кодексу України, бере до уваги, що відповідачка є молодою особою працездатного віку, яка зобов`язана брати участь в матеріальному забезпеченні неповнолітніх дітей, відсутність відомостей про перебування на її утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб; відсутність відомостей про незадовільний стан її здоров`я, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідачки на утримання дитини в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до її повноліття.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Позбавити батьківський прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь особи чи органу, які будуть здійснювати догляд та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття, починаючи з 07.06.2024.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Орган опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, місцезнаходження: Житомирський район, Житомирська область, с. Глибочиця, вул. М. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ: 04348289.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя М.І.Буткевич