Рішення

від 09.01.2025 по справі 357/16757/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16757/24

Провадження № 2/357/1401/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», про захист прав споживача та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

18.11.2024 представник позивача, адвокат Телющенко Павло Петрович, звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що16 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп» було укладено договір страхування життя, що підтверджується Полісом страхування життя 3-ОС/І №249611, який посвідчує факт укладення Договору страхування життя, є невід`ємною його частиною та не містить розбіжностей з поданою заявою (опитувальником) №1034953 від 16.11.2011 і додатками до неї, на підставі яких оформлено. Поліс видано на підставі Правил добровільного страхування життя у новій, зареєстрованій Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під №0190218 від 01.04.2009 із змінами №1,2. Предметом договору страхування є майнові інтереси, що пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи. Страхувальником за договором страхування життя №249611 від 16.11.2011 є ОСОБА_1 , застрахована особа ОСОБА_1 . Страхова сума за договором страхування складає 23010,00 доларів США, страховий внесок 18 185,00 доларів США. Початок дії договору 16.11.2011, кінець договору страхування 15.11.2022.30.11.2011 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору страхування життя (поліс страхування життя №249611 від 16.11.2011). Відповідно до даної додаткової угоди сторони встановили, що страхова сума складає 33 320,00 доларів США, страховий внесок становить 26 333,43 доларів США. ПрАТ «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншурансі Груп» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». 19.06.2019 між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до Договору страхування життя (поліс страхування життя №249611 від 16.11.2011), згідно якої було внесено зміни до договору страхування життя, але страхова сума, річний страховий внесок та строк дії договору страхування життя змінено не було. 09.12.2022 ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатила позивачу страхову виплату в розмірі 1153461,23 грн, згідно умов договору страхування. Згідно розрахунку наданого відповідачем позивачу на його письмовий запит страхова виплата була розрахована наступним чином: 1218 465,75 гривень, що становить еквівалент 33320,00 доларів США;163510,64 гривень, що становить еквівалент 4471,34 доларів США;Загальна сума нарахованої страхової виплати становить 1381976,39 грн. З даної суми згідно розрахунку було утримано 210 960,27 грн податку на доходи фізичних осіб та 17580,02 грн військового збору. Не погоджуючись з вказаним розрахунком в частині оподаткування страхової виплати позивач звернувся з відповідним запитом до відповідача. Листом від 07.02.2023 за №104/23 відповідач повідомив позивачу, про відсутність підстав для перерахунку утриманих з страхової виплати сум податку, при цьому відповідач виходив з наступного:«Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України - податковим агентом є юридична особа або підприємець, які зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також вести податковий облік та подавати податкову звітність. Відповідно до п. 170.8. статті 170 ПК України податковим агентом платника податку отримувача виплати є страховик резидент, який нараховує страхову виплату за договором довгострокового страхування життя. Оскільки Ви є одночасно страхувальником та вигодонабувачем за договором, при проведенні розрахунку бази оподаткування компанія керується абзацом 2, п.170.8.2 статті 170 ПК України «Якщо вигодо набувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках». До доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відносяться також проценти нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) рахунків ( пп. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПК України). Відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1. ст. 14 ПК України, проценти дохід, який сплачується (нараховується позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів. Згідно наданого відповідачем розрахунку гарантована страхова сума за договором страхування становить 33 320,00 доларів США, додатковий інвестиційний дохід становить 4 471,34 доларів США, всього 37 791,34 доларів США. Відповідно до додаткової угоди №2 страховий внесок складає 26 333,43 доларів США. Тобто, величина перевищення страхової виплати над сумою внесених платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках дорівнює 37791,34- 26 333,43=11457,91 доларів США. Відповідно до п. 164.4. ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Тобто перераховуються у гривні за курсом НБУ виключно сума доходу. Виходячи з викладеного переведення у гривні страхового внеску та страхової виплати є помилковим. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що оподаткування виплати має здійснюватися наступним чином: 11 457,91 доларів США (дохід за договором страхування) *36,5686 (курс НБУ на момент нарахування/отримання доходу) = 418 999,73 гривень. Сума до оподаткування ПДФО: 418 999,73*60% =251299,84 грн. Сума ПДФО: 251 299,84*18=45 233,97 грн.;Сума військового збору : 251 299,84*1,5% = 3769,50 грн. Всього нараховано страхової виплати: 37 791,34*36,5686= 1318 976,40 грн. Всього до виплати: 1381 976,40-45233,97-3769,50=1 332 972,93 грн. Фактично виплачено 1 153461,23 грн, тому заборгованість складає 1 332 972,93 грн-1 153 461,23 грн = 179 511,70 грн. Пунктом 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вказано, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1. статті 162 цього Кодексу, Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначенні статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.Розділом IV Податкового кодексу України врегульовано порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Таким чином військовий збір обраховується в тому ж порядку в якому визначається порядок на доходи фізичних осіб. Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до умов договору страхування (з урахуванням додаткових угод №1 та №2) сторони встановили кінець дії договору на 15.11.2022. Виплата грошових сум позивачу було здійснено 09.12.2022, вказане свідчить про те, що сторонами дотримано умов Договору страхування разом з правилами, а саме позивачем подано відповідачу усі необхідні документи для здійснення виплат, а відповідач на підставі наданих документів прийняв рішення про виплату позивачу належної суми. Таким чином, позивач приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань збіг 09.12.2022, тобто в день здійснення виплати. Виходячи з наведеного позивачем булонараховано інфляційні витрати та 3% річних на суму заборгованості у розмірі 22715,40 гривень та у розмірі 10 315,45 грн відповідно. Тому, просив у судовому порядку стягнути з стягнути з Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхової виплати за договором страхування від 16.11.2011, поліс страхування життя № 249611 в сумі 179511,70 грн, інфляційні втрати в сумі 22715,40 грн та три відсотки річних в сумі 10315,45 грн, нарахованих за несвоєчасні виплату страхової виплати.

22.11.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

18.12.2024 представник відповідача, адвокат Дубовий Олександр Сергійович, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку із наступним. Так, 16.11.2011 між ОСОБА_1 та ПрАТ «ЮПІТЕР СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», змінена назва ПрАТ «СК «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», було укладено договір страхування життя, яким було застраховано майнові інтереси, що пов`язані із життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням Страхувальника або застрахованої особи, що підтверджується Полісом страхування життя 3-ОС/І №249611, строк дії з 16.11.2011 до 15.11.2022. Поліс страхування було укладено на підставі Правил добровільного страхування життя у новій редакції, зареєстрованій Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під №0190218 від 01.04.2009 р. із змінами №1,2. Поліс страхування встановлює порядок і умови страхування, права і обов`язки сторін у відповідності до Правил страхування та чинного на момент укладення договору страхування законодавства України. З Правилами страхування та умовами, зазначеними у Договорі страхування позивач ознайомлений, про що свідчить його власний підпис на Договорі. Згідно п.6 Полісу страхування страховими випадками є дожиття Застрахованої особи до закінчення строку дії Договору страхування та смерть Застрахованої особи, яка сталася під час дії Договору страхування з будь-якої причини. Згідно умов Полісу страхування (з урахуванням укладених додаткових угод) страхова сума складає 33 320,00 доларів США, страховий внесок становить 26 333,43 доларів США. 09.12.2022, у зв`язку із настанням страхового випадку (дожиття Застрахованої особи до закінчення строку дії Договору страхування) Товариством було здійснено страхову виплату позивачу у розмірі 1 153 461,23 грн. Щодо коректності розрахунку виплаченої товариством страхової суми. Згідно Полісу страхування розрахунки між Сторонами проводяться в грн. за курсом НБУ на день сплати,а зі Страхувальниками-нерезидентами - у іноземній вільноконвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України. Згідно п.21.6 Полісу страхування поліс містить конкретні умови страхування, визначені за згодою Сторін при його укладенні відповідно до чинного законодавства України. У всьому іншому, що спеціально не обумовлено в Полісі, Сторони керуються Правилами страхування.Згідно п. 7.6 Правил страхування грошові зобов`язання Сторін по Договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як в національній валюті, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов`язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов`язань. На виконання умов укладеного Полісу страхування позивачем було сплачено товариству загальний страховий внесок у розмірі 210 000, 00 грн: 13.10.2011 сплачено 75000,00 грн. 14.10.2011 сплачено 35000,00 грн, 14.10.2011 сплачено 35000,00 грн, 01.11.2011 сплачено 45000,00 грн та 02.11.2011 сплачено 20000,00 грн. Згідно курсу НБУ, станом на 13.10.2011 (на день сплати)курс долара становив 7,9737 грн (26 333,43 доларів США * 7,9737 = 209 974,87 грн). Таким чином, сума внесених позивачем страхових платежів становить 209 974,87 грн, але позивачем було сплачено 210 000,00 грн.09.12.2022 на виконання умов укладеного полісу страхування, у зв`язку із настанням страхового випадку (дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії Договору страхування) товариством було нараховано наступні суми: гарантована страхова сума 33 320 доларів США * 36,5686 (курс НБУ станом на 09.12.2022) = 1 218 465,75 грн, інвестиційний дохід 4 471,34 доларів США * 36,5686 (курс НБУ станом на 09.12.2022) = 163 510,64 грн, всього нараховано - 1381976,39 грн. З урахуванням зазначеного вище Товариство в даному випадку є податковим агентом. Згідно абз. 4 п. 170.8.2 ПК України якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Таким чином, Товариством було розраховано суму для оподаткування 1 172 001,52 грн, яка розрахована наступним чином:нарахована виплата 1 381 976,39 грн - (мінус) внесені страхові платежі 209 974,87 грн.Відповідно, розмір утриманих податків становить 1 172 001,52 грн * 19,5% = 228 540,29 грн. Таким чином, страхова виплата становила 1 153 461,23 грн, виходячи із наступного розрахунку:нарахована виплата 1381976,39 грн - утримані податки 228 540,29 грн + переплата позивача 25,13 грн. Згідно абз. 3 п. 170.8.2 ПК України податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору. При цьому, законом окремо визначено інший порядок розрахунку суми для оподаткування у випадку, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором. Так, зокрема, згідно абз. 4 п. 170.8.2 ПК України якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищеннястрахової виплати над сумою ВНЕСЕНИХ страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Оскільки згідно укладеного полісу страхування вигодонабувач є страхувальником, товариством у відповідності до зазначеної вище норми було визначено суму для оподаткування як величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів. Так, у поданій позовній заяві позивач обґрунтовує свою позицію Індивідуальною податковою консультацією 3371ДПК/99-00-24-03-03-09 від 04.10.2023. але згідно п.52.2 ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та в розумінні чинного законодавства подана позивачем індивідуальна консультація не є такою, яка зобов`язує товариство її використовувати. Крім цього, товариство отримувало окреме роз`яснення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №10951/10/26-59-06-24 від 29.08.2014, згідно якого «відповідно до абзацу другого підпункту 170.8.2 пункту 170.8. статті 170 якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Таким чином, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором довгострокового страхування життя, то оподаткуванню підлягає вся сума перевищеннястрахової виплати над сумою внесених страхових платежів. Таким чином, визначений позивачем у позовній заяві розрахунок суми для оподаткування не є коректним та таким, який може бути застосований у даній справі. Згідно умов укладеного Полісу страхування, річний страховий внесок становить 26 333,43 доларів США. Як вже було зазначено вище, станом на дату сплати страхового внеску, долар за курсом НБУ становив 7,9737 грн. З урахуванням зазначеного вище, на виконання умов укладеного Полісу страхування позивачем було внесено суму страхових платежів у розмірі 209 974,87 грн, але сплачено 210 000,00 грн. Визначений договором страхування страховий платіж (26 333,43 доларів США) на дату його сплати позивачем становив 209 974,87 грн і саме ця сума була внесена позивачем. Звертає увагу, що у позовній заяві позивач помилково розраховує суму внесеного страхового платежу за курсом НБУ на момент проведення нарахування, що суперечить умовам укладеного полісу страхування, вимогам закону та не відповідає сумі, яка була сплачена позивачем в якості страхового платежу. На момент сплати страхового внеску курс НБУ становив 7,9737 грн, на момент нарахування (як помилково визначає позивач) - 36,5686 грн. З урахуванням зазначеного вище, розрахунок страхової виплати, яка була здійснена товариством, було проведено у відповідності до умов укладеного Полісу страхування та норм чинного законодавства, відтак - відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

23.12.2024 представник позивача, адвокат Телющенко Павло Петрович, подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що у відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно абзацу 3 ст. 170.8.2 ПКУ, податковий агент утримує та сплачує (перераховує до бюджету) податок за ставкою, встановленою пунктом 167.1 ст. 167 цього Кодексу, 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору. Також посилається на те, що законом окремо визначено інший порядок розрахунку суми для оподаткування у випадку, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором. При цьому посилається на абз. 4 п. 170.8.2 ПКУ якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Також посилається на роз`яснення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №10951/10/26-59-06-24 від 29.08.2014. З цього приводу позивач вважає за необхідне зазначити, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПК України, так відповідно до пп. 164.2.15 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених пп.170.8.2 п.170.8 ст.170 ПК України. Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, встановлено п.170.8. ст.. 170 ПК України. Підпунктом «а» пп. 170.8.2. п. 170.8 ст. 170 ПК України, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, зокрема, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором. Оподаткуванню підлягає 60 відсотків суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.». Вказаної позиції також притримується Державна податкова служба України, що підтверджується індивідуальною податковою консультацією №3371/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 04.10.2023.Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1. ст..14 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Відповідно до Положення про Державну податкову службу України (затверджене Постановою КМ України № 227 від 06.03.2019) Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто контролюючий орган який реалізує державну податкову політику, шляхом надання індивідуальної податкової консультації, чітко визначив механізм застосування норм які визначені в пп.170.8.2. п. 170.8 ст. 170 ПК України та чітко визначив, що підпунктом «а» пп. 170.8.2. п. 170.8 ст. 170 ПК України, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, зокрема, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором. Оподаткуванню підлягає 60 відсотків суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Однак, відповідач при здійсненні виплати за страховим договором вказаного не врахував.

Позивач - ОСОБА_1 та його представник, адвокат Телющенко Павло Петрович, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 08.01.2025 представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Представник відповідача, адвокат Дубовий Олександр Сергійович, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 40-42, 51-52)

Також, встановлено, що 16.11.2011 між ОСОБА_1 (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) укладено договір страхування життя, що підтверджується Полісом страхування життя 3-ОС/І №249611 (а.с. 10-11), відповідно до якого цей поліс страхування життя посвідчує факт укладення Договору страхування життя, є невід`ємною його частиною та не містить розбіжностей з поданою заявою (опитувальником) №1034953 від 16.11.2011 і додатками до неї, на підставі яких оформлено. Поліс видано на підставі Правил добровільного страхування життя у новій редакції, зареєстрованій Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України під №0190218 від 01.04.2009 із змінами №1,2 (а.с. 18-29).

Предметом договору страхування є майнові інтереси, що пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи.

Страхувальником за договором страхування життя №249611 від 16.11.2011 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застрахована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Згідно п. 6 Договору страховими випадками є: дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та смерть застрахованої особи, яка сталася під час дії договору страхування з будь-якої причини.

Страхова сума за договором страхування складає 23 010,00 доларів США, страховий внесок 18 185,00 доларів США.

Згідно п. 16 Договору строк дії договору становить 11 років, початок дії договору 16.11.2011, кінець договору страхування 15.11.2022.

Встановлено, що 30.11.2011 між ПрАТ СК «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншурансі Груп» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору страхування життя (поліс страхування життя №249611 від 16.11.2011), яка є його невід?ємною частиною (а.с. 12-14),згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору та змінити редакцію Правил добровільного страхування життя, на підставі яких укладено договір і здійснюється врегулювання відносин між сторонами та змінити форму договору, виклавши його у новій редакції, зокрема, сторони встановили, що страхова сума складає 33 320,00 доларів США, страховий внесок становить 26 333,43 доларів США.

Встановлено, що Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншурансі Груп» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», що підтверджується матеріалами справи (а.с. 53-56).

19.06.2019 між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до Договору страхування життя (поліс страхування життя №249611 від 16.11.2011), яка є його невід?ємною частиною (а.с. 15-17), згідно якої сторони дійшли згоди змінити форму договору, виклавши його у новій редакції, але страхова сума, річний страховий внесок та строк дії договору страхування життя змінено не було.

09.12.2022, у зв`язку із настанням страхового випадку (дожиття Застрахованої особи до закінчення строку дії Договору страхування) ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 1153461,23 грн, згідно умов договору страхування, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку (а.с. 38).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків(частина перша статті 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Ст. 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).

Відповідно до ч. 1 ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту, передбаченого договором страхування або законодавством.

Відповідно до ст. 984 ЦК України Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Ст. 1 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. ст.5,6 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)страхування може бути добровільним або обов`язковим. Обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути, зокрема, страхування життя.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як зазначено вище у рішенні, 16.11.2011 між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Юпітер Страхування Життя Вієнна Іншуранс Груп», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», укладено договір страхування життя, що підтверджується Полісом страхування життя 3-ОС/І №249611, предметом якого є майнові інтереси, що пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи, з кінцевим строком 15.11.2022. Страхувальником та застрахованою особою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно п. 6 Договору страховими випадками є: дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та смерть застрахованої особи, яка сталася під час дії договору страхування з будь-якої причини.

Згідно договору страхування життя №249611 від 16.11.2011, з урахуванням додаткових угод 31 та №2, сторони встановили, що страхова сума складає 33320,00 доларів США, а страховий внесок становить 26333,43 доларів США.

Встановлено, що страхувальник ОСОБА_1 свої обов`язки за Договором страхування життя №249611 від 16.11.2011 щодо сплати страхових внесків виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: від 13.10.2021 на суму 75000,00 грн, від 14.10.2011 на суму 35000,00 грн, від 14.10.2011 на суму 35000,00 грн, від 01.11.2011 на суму 45000,00 грн, 02.11.2011 на суму 20000,00 грн, всього на суму 210000,00 грн (а.с. 67-71).

Відповідно до пункту 11.3. Правил добровільного страхування життя ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» (зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 01.04.2009 під №0190218 зі змінами №1,2) (далі Правила), рішення про здійснення страхової виплати чи її відмову приймається страховиком протягом 15 робочих днів з дня отримання ним усіх необхідних документів, вказаних у п. 10 §1 цих Правил, а також будь-яких інших письмових документів, про які Страховик здійснив запит Страхувальнику в зв`язку з страховим випадком. У випадку відмови у виплаті таке рішення з обґрунтуванням причин повідомляється Страхувальнику в письмовій формі, протягом 15 робочих днів з дня прийняття даного рішення.

Пунктом 11.4 Правил, страхова виплата здійснюється протягом15 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Страховиком в порядку, передбаченому п. 11.3 §1 цих Правил. Договір може передбачати іншу домовленість сторін відносно строку здійснення страхової виплати (період очікування).

Також, в ході розгляду справи судом встановлено, що вказаний договір страхування життя №249611 від 16.11.2011 закінчив свою дію 15.11.2022 та на момент закінчення строку його дії настав страховий випадок, а саме дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування, у зв`язку із чим 09.12.2022 ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 1153461,23 грн, що не заперечується сторонами у справі.

Позивач - ОСОБА_1 , не погоджуючись з виплаченою сумою страхової виплати в частині її оподаткування, направив ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» заяву від 12.01.2023 (а.с. 30), в якій просив виправити помилку, яка була допущена в розрахунку оподаткування страхової виплати, внаслідок чого отримана ним виплата по договору довгострокового страхування життя була значно занижена.

З листа відповіді ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» №104/23 від 07.02.2023 (а.с. 31-33), вбачається, що відповідач повідомив позивачу, про відсутність підстав для перерахунку утриманих з страхової виплати сум податку, виходячи з наступного: «Відповідно до положень статті 14 ПК України, податковим агентом є юридична особа або підприємець, які зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також вести податковий облік та подавати податкову звітність. Відповідно до п. 170.8. статті 170 ПК України податковим агентом платника податку отримувача виплати є страховик резидент, який нараховує страхову виплату за договором довгострокового страхування життя. Оскільки Ви є одночасно страхувальником та вигодонабувачем за договором, при проведенні розрахунку бази оподаткування компанія керується абзацом 2, п.170.8.2 статті 170 ПК України якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках».

Згідно розрахунку наданого ПрАТ ««СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (а.с. 33), страхова виплата (довгострокового договору страхування) за договором №249611 від 16.11.2011 у розмірі 1153461,23 грн розрахована наступним чином: 1218 465,75 гривень, що становить еквівалент 33 320,00 доларів США (страхова сума); 163 510,64 гривень, що становить еквівалент 4 471,34 доларів США (додатковий інвестиційний дохід); загальна сума нарахованої страхової виплати становить 1 381 976,39 гривень, 209974,87 грн сума внесків за умовами договору (210000,00 грн сума фактично сплачених внесків). З даної суми згідно розрахунку було утримано 18% - 210 960,27 гривень податку на доходи фізичних осіб та 17 580,02 гривень військового збору.

Представник позивача, адвокат Телющенко Павло Петрович, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПК України, так відповідно до пп.164.2.15 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених пп.170.8.2 п.170.8 ст.170 ПК України. Відповідно до пункту 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, встановлено п.170.8. ст.. 170 ПК України. Підпунктом «а» пп. 170.8.2. п. 170.8 ст. 170 ПК України, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою , визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу , зокрема, якщо вигодо набувач є страхувальником за договором. Оподаткуванню підлягає 60 відсотків суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.». Відповідно до п. 164.4. ст. 164 ПК України, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Тобто перераховуються у гривні за курсом НБУ виключно сума доходу.Виходячи з викладеного переведення у гривні страхового внеску та страхової виплати є помилковим, а тому позивач вважає, що оподаткування виплати має здійснюватися наступним чином: Величина перевищення страхової виплати над сумою внесених платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках дорівнює 11457,91 доларів США (37791,34доларів США- 26333,43доларів США). 11 457,91 доларів США (дохід за договором страхування) *36,5686 ( курс НБУ на момент нарахування/отримання доходу) = 418 999,73 грн. Сума до оподаткування ПДФО визначається наступним чином: 418 999,73*60% та становить 251299,84 грн, з якої 45 233,97 грн це сума ПДФО (251 299,84 грн *18 %), 3769,50 грн сума військового збору (251 299,84 грн * 1,5%). Всього нараховано страхової виплати: 37 791,34*36,5686= 1381 976,40 грн та до виплати 1 332 972,93 грн (1381 976,40-45233,97-3769,50). Фактично виплачено 1 153461,23 грн, тому заборгованість складає 179 511,70 грн (1 332 972,93 грн- 1 153 461,23).

Разом з тим, представник відповідача, адвокат Дубовий Олександр Сергійович, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що законом окремо визначено інший порядок розрахунку суми для оподаткування у випадку, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором та посилається на абз. 4 п. 170.8.2 ПКУ (якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках. Товариством було розраховано суму для оподаткування 1 172 001,52 грн, яка розрахована наступним чином:нарахована виплата 1 381 976,39 грн. - (мінус) внесені страхові платежі 209 974,87 грн. Відповідно, розмір утриманих податків становить 1 172 001,52 * 19,5% = 228 540,29 грн. Таким чином, страхова виплата становила 1 153 461,23 грн (нарахована виплата 1381976,39 - утримані податки 228 540,29 + переплата Позивача 25,13). Також, посилається на роз`яснення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №10951/10/26-59-06-24 від 29.08.2014.

Суд частково враховує дані твердження представників, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п`ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п`яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов`язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

Відповідно до ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IVПодаткового кодексу України.

Відповідно до положень п.164.2.15 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених пп.170.8.2 п.170.8 ст.170 Податкового кодексу України.

Згідно п. 20.5.3 Полісу страхування страхувальник є платником податку з доходів фізичних осіб. Якщо страхувальник та вигодонабувач є нерезидентом, то доходи таких осіб є джерелом їх походження в Україні оподатковуються за ставкою 18 відсотків бази оподаткування.

Відповідно до пункту 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, встановлено п.170.8. ст. 170 Податкового кодексу України.

Згідно п.170.8.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.

Також, відповідно до ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Враховуючи вищезазначене, податковим агентом є Приватне акціонерне товариство «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».

Відповідно до п.п. «а» пп. 170.8.2. п. 170.8 ст. 170 Податкового кодексу України податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, з 60 відсотків суми, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Аналогічної позиції дотримується і Державна податкова служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів і яка реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, шляхом надання індивідуальної податкової консультації№3371/ІПК/99-00-24-03-03-09 від 04.10.2023 (а.с. 34-37).

Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Отже, враховуючи вищевикладене, закон чітко визначив, що підпунктом «а» пп. 170.8.2. п. 170.8 ст. 170 ПК України, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, зокрема, з 60 відсотків суми, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Щодо валюти грошового зобов`язання, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

У постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на такі особливості виконання грошового зобов`язання «грошовою одиницею України є гривня (частина перша статті 99 Конституції України), але Конституція не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 ст. 192 ЦК України). Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю ( ч. 1 ст. 192 ЦК України). Тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

Приписи цивільного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та визнане зобов`язання (ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст.524 ч. 1 ст. 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі грошового зобов`язання в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов`язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (ч. 2. ст. 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом ( ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальники-резиденти мають право вносити платежі:а) згідно з укладеними договорами страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, - лише у національній валюті України;б) згідно з укладеними договорами страхування життя - в національній валюті України або в іноземній валюті - у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням положень частини п`ятої цієї статті. Страхувальники-нерезиденти мають право вносити платежі згідно з укладеними договорами страхування у національній валюті України або в іноземній валюті у випадках, передбачених законодавством України, з урахуванням положень частини п`ятої цієї статті при укладенні договорів страхування життя. Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.Грошові зобов`язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов`язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов`язань.

Так, згідно Полісу страхування розрахунки між сторонами проводяться в гривні за курсом НБУ на день сплати, а зі Страхувальниками-нерезидентами - у іноземній вільноконвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 7.6 Правил страхування грошові зобов`язання Сторін по Договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як в національній валюті, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов`язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов`язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виплата згідно договору страхування життя №249611 від 16.11.2011 мала б розраховуватися в наступному порядку.

Гарантована страхова сума - 33320 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2022 становить 1 218 465,75 грн (33320 доларів США * 36,5686),

Інвестиційний дохід - 4471,34 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2022 становить 163 510,64 грн (4471,34 доларів США * 36,5686).

Сума внесків (платежів) за умовами договору становить 209974,87 грн, хоча позивачем фактично сплачено 210000,00 грн.

Сума, яка підлягає оподаткуванню має вираховуватись наступним чином: (1381976,87 грн -209974,87 грн)*60% =703200,91 грн, з якої сума податку на доходи фізичних осіб (18%) становить 126 576,16 грн та сума військового збору (1,5%) становить 10 548,01 грн.

Отже, сума страхової виплати після оподаткування мала б становити 1 244 852,22 гривень (1381976,87 грн (страхова сума) - 126576,16 грн (ПДВ 18%) -10548,01 грн (військовий збір 1,5 %))

Тому, враховуючи виплату позивачу страхової суми у розмірі 1153 461,23 грн, сума недоплати страхової виплати становить 91 390,99 гривень (1 244 852,22 грн 1153 461,23 грн), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від невиплаченої суми страхового відшкодування 179511,70 грн за період з 10.12.2022 по 08.11.2024 в розмірі 10315,45 грн та інфляційні втрати в розмірі 22715,40 грн нараховані за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа №758/1303/15-ц, провадження №14-68цс18) ст.625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. У цій статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Згідно з наведеною нормою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору страхування життя, що підтверджується Полісом страхування життя 3-ОС/І №249611 (з урахуванням додаткових угод №1 та №2), сторони визначили кінець дії договору - 15.11.2022.

Відповідно до пункту 11.3. Правил добровільного страхування життя ЗАТ СК «Юпітер Вієнна Іншуранс Груп» (зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 01.04.2009 під №0190218 зі змінами №1,2) (далі Правила), рішення про здійснення страхової виплати чи її відмову приймається страховиком протягом 15 робочих днів з дня отримання ним усіх необхідних документів, вказаних у п. 10 §1 цих Правил, а також будь-яких інших письмових документів, про які Страховик здійснив запит Страхувальнику в зв`язку з страховим випадком. У випадку відмови у виплаті таке рішення з обґрунтуванням причин повідомляється Страхувальнику в письмовій формі, протягом 15 робочих днів з дня прийняття даного рішення.

Також, пунктом 11.4 Правил, страхова виплата здійснюється протягом15 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Страховиком в порядку, передбаченому п. 11.3 §1 цих Правил. Договір може передбачати іншу домовленість сторін відносно строку здійснення страхової виплати (період очікування).

Встановлено, що позивачу було здійснено виплату грошових сум у розмірі 1153461,23 грн 09.12.2022, однак, як зазначено вище у рішенні не у повному розмірі, а саме заборгованість з виплати страхової суми становить 91390,99 грн.

Тому, враховуючи, що відповідач порушив грошове зобов`язання щодо виплати страхової виплати у розмірі 91390,99 грн, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, зокрема у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Станом на 09.12.2022 сума невиплаченої ПрАТ «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» страхової суми на користь ОСОБА_1 становить 91390,99 грн.

Кількість днів прострочення за період з 10.12.2022 по 08.11.2024 складає 700 днів, а отже, розмір трьох відсотків річних за вказаний період становить 5251,68 грн, з розрахунку 91390,99 грн х 3% х 700 : 365, де 365 кількість днів на рік, 700 кількість днів прострочення виконання.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3% річних від невиплаченої страхової суми за період з 10.12.2022 по 08.11.2024 в розмірі 5251,68 грн.

Згідно із інформацією про індекси інфляції розміщеної на офіційному сайті Держстандарту, за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року включно, визначено такий сукупний індекс інфляції 114,682%.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та провівши розрахунок інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 10.12.2022 по 08.11.2024, дійшов висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 13417,81 грн.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про захист прав споживачів, суд дійшов висновку, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь держави судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1100,61 грн.

Керуючись ст. 11, 15,16, 23, 625, 979-984 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст. 4, 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 30434963, місцезнаходження: вулиця Глибочицька, будинок 44, місто Київ, 04050), про захист прав споживача та стягнення коштів, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхової виплати за договором страхування від 16.11.2011 (Поліс страхування життя 3-ОС/І № 249611) у розмірі 91390,99 грн та кошти за несвоєчасну сплату страхової виплати у повному обсязі, а саме: інфляційні втрати у розмірі 13417,81 грн і три відсотки річних у розмірі 5251,68 грн, всього 110060,48 грн (сто десять тисяч шістдесят гривень 48 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь держави судовий збір у розмірі 1100,61 грн (одна тисяча сто гривень 61 копійка).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.01.2025.

Суддя :О. В. Бондаренко