Рішення

від 11.12.2024 по справі 361/1557/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1557/24

провадження № 2/361/2865/24

11.12.2024

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаря Іванової К.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом заступника керівникаБроварської окружноїпрокуратури Київськоїобласті вінтересах державив особіЗазимської сільськоїради Броварськогорайону Київськоїобласті до ОСОБА_1 проусунення перешкоду здійсненніправа користуваннята розпорядженняземельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Броварською окружною прокуратурою Київської області під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42023112130000034 від 22.03.2023 виявлено порушення вимог Земельного кодексу України під час оформлення права приватної власності на земельну ділянку водного фонду в адміністративних межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Так, на підставі рішення № 1021-83-VІІ Погребської сільської ради Броварського району від 24.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва», згідно якого ОСОБА_2 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.11.2020 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221286400:03:002:0311 за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55380994 від 27.11.2020). Підставою для державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 1021-83-VII, видане 24.11.2020 Погребською сільською радою Броварського району Київської області. У подальшому ОСОБА_2 відчужила вищевказану земельну ділянку на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2021 за № 1086. У свою чергу, ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3221286400:03:002:0311 для індивідуального садівництва площею 0,1200 га на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2021 за № 150. Разом з тим, згідно інформації Зазимської сільської ради від 13.07.2023 № 125/04-04, рішення від 24.11.2020 за № 1021-83-VІІ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в с. Погреби не приймалося, оскільки 22.12.2019 відбулися вибори до Зазимської сільської ради Зазимської територіальної громади у складі сіл Погреби та Зазим`я і сесії Погребської сільської ради не скликалися у зв`язку з реорганізацією. Крім того, спірна земельна ділянка накладається на землі водного фонду, а тому набуття її у власність відбулось всупереч вимогам як земельного, так і водного законодавства.

З наведених підстав, Броварська окружна прокуратура Київської області просить усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,1200 га із кадастровим номером: 3221286400:03:002:0311 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 56960829 від 05 березня 2021 року; усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221286400:03:002:0311, площею 0,1200 га, шляхом її повернення від ОСОБА_1 на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, а також стягнути із відповідача на користь Київської обласної прокуратури фактично понесені судові витрати.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2024 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області Кацуба А.М. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, зазначила, що клопотань не має, просить проводити підготовче судове засідання без її участі та за його результатами ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення № 1021-83-VІІ Погребської сільської ради Броварського району від 24.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва», затвердженого розроблений ТОВ «Будексім 2007» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , загальною площею 0,1200 га, кадастровим номером 3221286400:03:002:0311, для індивідуального садівництва, що розташована за адресою: Погребська сільська рада Броварського району Київської області, та передано вищевказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 364972121 від 08.02.2024, 27 листопада 2020 року державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В., на підставі рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, серія та номер 1021-83-VII, виданого 24.11.2020 Погребською сільською радою Броварського району Київської області, зареєстроване право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 3221286400:03:002:0311, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55380994 від 27.11.2020.

З Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О., зареєстрованого за № 1086, видно, що ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю передає у власність (продає), а ОСОБА_3 приймає у власність (купує) земельну ділянку за адресою: Київська обл., Броварський р-н, Погребська сільська рада, площею 0,1200 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва (01.05), кадастровий номер: 3221286400:03:002:0311.

Право власності ОСОБА_3 зареєстроване в реєстрі 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О., яка прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55800888, про що свідчить наявна в матеріалах справи Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 364972121 від 08.02.2024.

У подальшому, ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. та зареєстрованого за № 150, відчужив вищевказану земельну ділянку на користь відповідача ОСОБА_1 .

05 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О. зареєстроване право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер: 3221286400:03:002:0311.

З листа Зазимської сільської ради Броварського району Київської області № 125/04-04 від 13 липня 2023 року видно, що рішення від 24.11.2020 за № 1021-83-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва» не приймалося, оскільки 22.12.2019 відбулися вибори до Зазимської сільської ради Зазимської територіальної громади у складі сіл Погреби та Зазим`я, й сесії Погребської сільської ради не скликалися у зв`язку з реорганізацією.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 10-10-0.223-3606/2-23 від 21.04.2023, за даними програмно-апаратного комплексу «Національна кадастрова система» земельна ділянку, кадастровий номер 3221286400:03:002:0311 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 20.11.2020, відомості про зміну цільового призначення відсутні. За інформацією, наданою Відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління, документація із землеустрою та архівні примірники державних актів на право власності на земельні ділянки, зокрема, із вказаним вище кадастровим номером, відсутні.

Згідно листа Зазимської сільської ради Броварського району Київської області №125/04-04 від 13 липня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:03:002:0311 розташована в межах населеного пункту с. Погреби та знаходиться в межах прибережної захисної смуги водойми, визначеної діючим Генеральним планом с. Погреби.

Відповідно до Інформації Басейнового управління водних ресурсів Середнього Дніпра від 26.10.2023 №01-12/1385 вищевказана земельна ділянка знаходиться поряд з водним об`єктом, який є старицею (староріч, кур`я) річки Десна.

За змістом листа ТОВ «Геоматичні рішення» від 18.12.2023 № 19/12 та доданих картографічних матеріалів, земельна ділянка з кадастровим номером 3221286400:03:002:0311 площею 0,1200 га, на час відведення у приватну власність знаходилася в межах земель водного фонду, а саме в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Десна. Ширина прибережної захисної смуги великих річок згідно статті 88 Водного кодексу України становить 100 метрів. Зважаючи на те, що крутизна берегового схилу складає більше 3 градусів, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється і становить 200 метрів. Площа накладення зазначеної вище земельної ділянки на землі водного фонду складає 0,1200 га.

Накладення вищевказаної спірної земельної ділянки на землі водного фонду додатково підтверджується супутниковими знімками, наданими Національним центром управління та випробувань космічних засобів, з яких видно, що земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221286400:03:002:0311, котра перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_1 , належить до земель водного фонду.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88ВКУкраїни треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16 (провадження № 14-181цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13 (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14 (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 (провадження № 14-364цс19), від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14 (провадження № 14-740цс19) вирішувалось питання визначення належного способу захисту права власності на земельну ділянку водного фонду та зроблено висновок, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу. Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України требарозглядати якне пов`язане з позбавленнямволодіння порушенняправа власностідержави чивідповідної територіальної громади.У такомуразі позовнувимогу прозобов`язанняповернути земельну ділянку варторозглядати якнегаторний позов,який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Згідно зі статтями 13, 14КонституціїУкраїни, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 2ЗаконуУкраїни«Про охоронуземель» визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 84ЗКУкраїни, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно зі статями 19, 20ЗКУкраїни землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду; віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно зі статтею 1ВКУкраїни, прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоч і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Статтею 59ЗКУкраїни передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість їх використання для визначених цілей на умовах оренди. Згідно з пунктом «д» частини четвертої статті 84ЗКУкраїни землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 статті 59ЗКУкраїни громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 га). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

На підставі зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, згідно зі статтею 60ЗКУкраїни та статтею 88ВКУкраїни уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62ЗКУкраїни та статтями 1, 88-90 ВК України.

За змістом статті 60 ЗК України, статті 88ВКУкраїни прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 м; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до статті 61 ЗК України, статті 89ВКУкраїни прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

За змістом п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 05 листопада 2004 року № 434 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід08травня1996року№486 (далі - Порядок

№ 486), з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50, 54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється спеціальний порядок надання й використання.

Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойми, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388ЦКУкраїни (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

У постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, у пункті 80 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, у пункті 96 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, у пункті 45 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц та у пункті 51 постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України та ВК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 ЗК України.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, а також пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

З урахуванням наведеного та правильно встановленого судом факту належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, до спірних правовідносин слід застосувати приписи статті 391ЦКУкраїни та частини другої статті 152 ЗК України.

Такі висновки щодо належного способу захисту порушеного права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17-ц (провадження № 14-317цс19).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, в пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважала доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Таким чином, судом встановлено, що Погребською сільською радою Броварського району Київської області не приймалося рішення № 1021-83-VІІ від 24.11.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва», стосовно передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер: 3221286400:03:002:0311, а відповідач ОСОБА_1 визнала позов, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із вказаним позовом Київською обласною прокуратурою сплачений судовий збір в розмірі 6 056 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 274 від 08 лютого 2024 року.

У відповідності до ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню із відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 056 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-83, 200, 206, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,1200 га із кадастровим номером: 3221286400:03:002:0311 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лисенко Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 56960829 від 05 березня 2021 року.

Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером: 3221286400:03:002:0311, площею 0,1200 га, шляхом її повернення від ОСОБА_1 на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ 04363876, адреса місцезнаходження: вул. Широка, буд. 6, с. Зазим`я, Броварський р-н, Київська обл., 07415.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН