Рішення

від 23.12.2024 по справі 372/3242/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3242/24

Провадження № 2-1600/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 грудня 2024 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Обухівське» (далі позивач, ПрАТ «Обухівське») звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди грошові кошти в сумі 150 000 грн., що складаються з виплачених позивачем коштів в сумі 50 000 грн., штрафу в сумі 100 000 грн. та судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем 11.04.2016 року укладено попередній договір оренди земельної ділянки № 387, відповідно до умов якого сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають у постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документів, які підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки. До укладення основного договору позивач на виконання зобов`язання за попереднім договором оренди земельної ділянки та додаткової угоди до неї виплатив позивачу грошові кошти в сумі 10000 грн. за 2016 рік, 10000 грн. за 2017 рік, 15000 грн. за 2018 рік та 15000 грн. за 2019 рік. У 2022 році у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12016110230001223 від 02.09.2016 року позивачу стали відомі факти грубого порушення відповідачем умов попереднього договору оренди земельної ділянки № 386, а тому позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 29.07.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд цивільної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, від представника відповідача адвоката Клапчука Ф.П. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншій справі.

Судом враховано, що попереднє судове засідання, яке призначено на 27.11.2024 року відкладено за клопотанням представника відповідача, а також те, що адвокатом Клапчуком Ф.П. до клопотання про відкладення розгляду справи не надано документів, що підтверджують зайнятість в іншій справі, а тому вважав за можливе продовжити розгляд справи.

Положеннями ст.280ЦПКУкраїни передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач та її представник, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 11.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди земельної ділянки №387, відповідно до пункту 1 якого сторони зобов`язалися укласти договір оренди земельної ділянки після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів: на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 договору майбутній орендар ПАТ «Обухівське» до дати укладення основного договору зобов`язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.

Майбутній орендодавець з моменту отримання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку зобов`язаний протягом п`яти днів надати майбутньому орендарю оригінал та копію документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером та площею (пункт 4 договору).

Згідно з п. 9 договору в разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п. 1, 2, 4, 6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом 5 (п`яти) календарних днів штраф в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору (п. 15 договору).

У пункті 16 договору погоджено, що договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і припиняє дію з моменту укладення сторонами основного договору.

Надалі, 21.08.2018 року сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до попереднього договору № 386 від 11.04.2016 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, а саме до пункту 2 договору внесені зміни щодо розміру винагороди, яка виплачується майбутньому орендодавцеві, а саме у розмірі 15000 грн.

Крім того, вказаною додатковою угодою внесено зміни до пункту 9 договорів, а саме викладено пункт у наступній редакції: «9. У разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку в розмірі 100000 грн. (сто тисяч гривень)».

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов попереднього договору та додаткової угоди позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 грн. (8 050 грн. з урахуванням податку) за 2016 рік, 10 000 грн. (8 050 грн. з урахуванням податку) за 2017 рік, 15000 грн. (12075 грн.) за 2018 рік, 15000 грн. (12075 грн.) за 2019 рік.

10.09.2019 року ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-6536/15-19-сг від 10.09.2019 року набув у власність земельну ділянку площею 3,6180 га (кадастровий номер 3223186600:04:006:0017).

14.02.2020 року відповідач звернувся до Першотравенської сільської ради із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3223186600:04:006:0017.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за відповідачем зареєстровано 18.12.2020 року право власності на земельну ділянку площею 3,6180 га (кадастровий номер 3223186600:04:006:0017) і 18.02.2020 року право оренди земельної ділянки ТОВ «Роза-Л».

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 2 статті 635 ЦК України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина 3 статті 635 ЦК України).

Як слідує з умов укладених між сторонами попередніх договорів, сторони зобов`язалися укласти договори оренди земельних ділянок не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем, як майбутнім орендодавцем, документів, які підтверджує виникнення права власності на земельні ділянки.

До того ж, у пункті 15 попереднього договору передбачено, що після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору.

Водночас, ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки площею 3,6180 га (кадастровий номер 3223186600:04:006:0017) з ТОВ «Роза-Л».

Таким чином, відповідачем порушені пункти 1, 4 попереднього договору щодо надання позивачу протягом п`яти днів після виникнення права власності на земельну ділянку оригіналу та копії документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, а також щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично отримав від позивача на виконання умов попереднього договору оренди та додаткової угоди за період з 2016 року по 2019 рік грошові кошти в сумі 40250 грн. 00 коп.

Натомість, у пункті 11 попереднього договору сторонами погоджено, що в разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов попереднього договору основний договір оренди земельної ділянки між сторонами не був укладений, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу фактично сплачених на користь відповідача грошових коштів у сумі 40250 грн. 00 коп.

Разом із цим, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 100000 грн. неустойки на підставі п. 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), суд зауважує наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У частині третій статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

За змістом статті 3 ЦК України цивільні відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Як установлено в пункті 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку в розмірі 100000 грн.

Водночас, за наведених у справі обставин, зважаючи на майновий стан обох сторін, обсяг відповідальності відповідача вбачається невиправдано обтяжливим, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.

До того ж, розмір сплачених позивачем на користь відповідача грошових коштів за попереднім договором за чотири роки складає 40250 грн. 00 коп., що менше розміру пред`явленої до стягнення з відповідача неустойки в розмірі 100000 грн.

З огляду на наведене та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, ураховуючи майновий стан обох сторін, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки на 90 %, у зв`язку з чим до стягнення підлягає неустойка у розмірі 10000 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 року в справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогами в сумі 1014 грн. 38 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 56, 57, 77, 80, 81, 197, 200, 263-266, 280 ЦПК України, відповідно до ст.ст. 16, 252, 611, 635, 638, 797 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» 40 250 (сорок тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. грошової винагороди та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» судовий збір у розмірі 1 014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 38 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Обухівське», - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Т.Г. Сташків