Ухвала

від 14.01.2025 по справі 140/13155/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення без розгляду

заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат

14 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13155/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» (далі - ТзОВ «ЕКОВІСТ») звернулося з адміністративним позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 адміністративний позов задоволено, вирішено:

«Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101090/2024/000079/1 від 13.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» судовий збір у розмірі 2 423 (дві тисячі чотириста двадцять три) гривень 00 копійок.».

На адресу суду 10.01.2025 надійшла заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

До заяви було долучено: копію договору про надання правової допомоги від 01.12.2023; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги; копію додаткової угоди №1 від 01.12.2023; копію акту приймання - передачі послуг від 10.01.2025 року до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 за ведення справи, визначеної у Додатковій угоді №1 від 01.12.2023.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд адміністративної справи №140/13155/24 на підставі ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно з вимогами статті 262 КАС України, то розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення судом також здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Надаючи оцінку заяві про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат керівником ТзОВ «ЕКОВІСТ» надані копії: договору про надання правової допомоги від 01.12.2023; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордера на надання правничої (правової) допомоги; додаткової угоди №1 від 01.12.2023; акту приймання - передачі послуг від 10.01.2025 року до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 за ведення справи, визначеної у Додатковій угоді №1 від 01.12.2023.

Оцінюючи надані позивачем документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що жоден із поданих до суду документів не містили інформації, яка б підтверджувала надання правової допомоги саме адвокатом - Коберським А.П. Натомість, усі процесуальні документи подані за підписом керівника ТзОВ «ЕКОВІСТ» - Сидор Вікторії Йосипівни.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до акту приймання - передачі послуг від 10.01.2025 року до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 за ведення справи, визначеної у Додатковій угоді №1 від 01.12.2023 на умовах п. 4.2. Договору Сторони домовилися, що Клієнт здійснює оплату послуг впродовж 5 календарних днів з дня підписання Сторонами відповідного акту приймання - передачі послуг.

Позивачем доказів понесених фактичних витрат на професійну правничу допомогу в установлений законом строк суду не надано.

Окремо суд наголошує, що позовну заяву підписано та подано безпосередньо керівником ТзОВ «ЕКОВІСТ» через систему «Електронний суд», тобто не представником позивача (адвокатом Коберським А.П.). Доказів підготовки вказаних документів саме представником позивача (адвокатом Коберським А.П.) - у матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вищезазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.06.2018 у справі 826/1216/16 та підтримано у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, беручи до уваги недоводеність фактичного надання послуг адвокатом в межах даної справи та здійснення оплати позивачем за послуги адвоката в межах даної справи, дійшов висновку про необхідність застосування до заяви позивача наслідків, передбачених абз. 3 ч. 7 ст. 139 КАС України - залишення заяви позивача без розгляду.

Враховуючи викладене, заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.В.Дмитрук