Рішення

від 09.01.2025 по справі 160/16792/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокуСправа №160/16792/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно не виплачено йому додаткову винагороду за січень березень 2024 за час перебування у відрядженні на виконання бойового розпорядження командира 26 обр. №10т від 27.01.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року відкрито провадження у справі №160/16792/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 02.09.2024 перейдено до розгляду справи №160/16792/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Підготовче засідання призначенона 01 жовтня 2024 року о 10:30.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адмінстративного суд від 01.10.2024 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду додаткові документи, перелічені в ухвалі.

01.10.2024 учасники справи, повідомлені належним чином в підготовче засідання не зьявилися.

Підготовче провадження продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.11.2024 об 10:20 год.

21.10.2024 від Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення.

За поясненнями відповідача позивач відповідно до п. 4 витягу із бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №2дск КП м. Кривий Ріг 22.30 від 28.01.2024, виконував відновлювальні роботи у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення належної роботи Херсонської обласної військової адміністрації.

Тобто виконання позивачем вищезазначених відновлювальних робіт, не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за вказаний період.

Позивач не виконував бойові (спеціальні) завдання, які зазначені у пункті 2 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (у редакції наказу Міністерства оборони України №566 від 26.09.2023).

Від ОСОБА_1 28.10.2024 надійшли до суду додаткові пояснення у справі.

Позивач зазначає, що п.2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам визначає як умову виплати додаткової винагороди військовослужбовцю у розмірі 30 000 грн, що на території (або на її частині) сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, куди був відряджений військовослужбовець, ведуться воєнні (бойові) дії.

Позивач був відряджений до Херсонської обласної військової адміністрації, повноваження якої поширються на Херсонську область. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 01.02.2024 року №42, від 01.03.2024 року №82, від 01.04.2024 року №121 (копії додаються) частина території Херсонської області у період відрядження позивача визначена як район ведення воєнних (бойових) дій, а тому відповідач повинен був виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн із розрахунку кількості днів перебування у відрядженні на виконання бойового розпорядження.

Аргументи відповідача щодо відсутності рапортів, довідок та витягів із журналів бойових дій не заслуговують на увагу, оскільки бойовий наказ щодо позивача було видано, в матеріалах справи наявні підтверджуючі документи того, що позивач відбув у відрядження та прибув назад після виконання бойового (спеціального) завдання у березні 2024 року, а відсутність інших документів - це проблема неналежного документообігу, через яку позивач не може бути позбавлений права на гідне грошове забезпечення, враховуючи виконання ним важливих для держави завдань.

05.11.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024 об 10:00 год.

10.12.2024 учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні ухвалено відкласти розгляд справи на 09.01.2025 об 11:00 год.

09.01.2025 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з`явився, представник про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 09.01.2025 було заслухано представника позивача та ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) вважається призначеним до Військової частини НОМЕР_1 механіком-водієм першого відділення взводу механізації першої шляхо-відновлювальної роти, ВОС-180259, з 27 травня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов"язків.

В січні 2024 року позивача у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 було відряджено до міста Херсон з 25.01.2024 року з метою виконання бойового розпорядження №13дск від 25.01.2024 року та бойового розпорядження №14дск від 27.01.2024 року, та з 27.01.2024 року по 28 січня 2024 року з метою виконання бойового наказу №2дск.

Відповідно до копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №28 від 28 січня 2024 року, ОСОБА_2 , механік-водій першого відділення взводу механізації першої шляхо-відновлювальної роти вважається таким, що вибув для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ХЕРСОН-11 з 28 січня 2024 року.

Підстава: бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024 року, посвідчення про відрядження № 284.

З копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №75 від 15.03.2024 вбачається, що позивач вважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків після виконання бойового завдання.

З 16 березня 2024 військовослужбовець знятий з продовольчого забезпечення на обьєкті виконання завдання та зарахований на продовольче забезпечення частини.

У лютому 2024 року позивач повідомив свого представника, що йому була нарахована та виплачена додаткова винагорода за період з 24 січня 2024 року по 27 січня 2024 року за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно бойового розпорядження №13дск від 25.01.2024 року, бойового розпорядження №14дск від 27.01.2024 року, бойового наказу №2дск (дата невідома) у розрахунку 30 000 грн на місяць.

За період перебування позивача у відрядженні йому не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із змінами за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року, оскільки грошове забезпечення за січень (з 28.01.2024 по 31.01.2024), лютий 2024 року йому було виплачено без додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168

На звернення позивача щодо виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, Військова частина НОМЕР_1 листом від 28.03.2024 №449, повідомила, що відповідно до норм розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, підстав для нарахування та виплати додаткової винагроди, за перід з 28.01.2024 по 14.03.2024, немає.

З даною відповіддю позивач ознайомився 29 березня 2024 року. Тобто, 29 березня 2024 року позивач дізнався про порушення його права на грошове забезпечення як військовослужбовця.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 №6/102 від 22 березня 2024 про дохід позивача за січень 2024 - лютий 2024 року вбачається, що в лютому 2024 року з затримкою, але була нарахована та виплачена додаткова винагорода за період з 24 січня по 27 січня 2024 року включно у розмірі 3870,97 грн.

На адвокатський запит представника позивача Військовою частиною НОМЕР_1 було надано довідку від 14.06.2024 №6/237, з якоє вбачається, що в лютому 2024 року позивачу з затримкою, але була нарахована та виплачена додаткова винагорода за період з 24 січня по 27 січня 2024 року включно у розмірі 3 870,97 грн. За лютий та березень 2024 року додаткова винагорода позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Таким чином, позивач вважає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача його незаконно було позбавлено щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

За визначенням у ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-XII ( Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII).

За абз.1 ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця ( частини 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII).

За абз. 1 ч.4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (Порядок № 260).

Пунктом 2 Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За п. 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Відповідно до п. 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану`у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови № 168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністром оборони України видано окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 (надалі, також - Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29), згідно з пунктом 1 якого під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів(далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Абзацами 1 та 2 п. 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Абзацами 3-7 п. 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Відповідно до п. 4 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29, керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього Доручення.

У підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

Пунктом 14 Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 передбачено, що це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).

Тобто зазначене Доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 видане Міністром оборони України з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, застосовується з 01.06.2022 (крім окремих випадків, коли положення цього акта застосовуються з 24.02.2022).

При цьому, абзацом 4 пункту 5 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 надано право керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп включати до довідок про безпосередню участь у бойових діях або заходах терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

Отже, безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29.

За змістом відповідних рішень Міністра оборони України від 25.03.2002 № 248/1298 та від 23.06.2022 № 912/з/29 та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку № 260 простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов`язків.

З тексту бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 2дск КП м. Кривий Ріг 22.30 від 28.01.2024 вбачається, що позивач був відряджений у складі зведеного підрозділу Херсон-11 для проведення відновлюваних робіт об`єкта, від якого залежить належна робота Херсонської обласної військової адміністрації на виконання Бойового розпорядження командира 26обр від 28.01.2024 року №10т, тобто позивач був відряджений для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки до складу Херсонської обласної військової адміністрації.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, як умову виплати додаткової винагороди військовослужбовцю у розмірі 30 000 грн, ведення воєнних (бойових) дій на території (або на її частині) сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, куди був відряджений військовослужбовець.

Позивач був відряджений до Херсонської обласної військової адміністрації, повноваження якої поширються на Херсонську область.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 01.02.2024 року №42, від 01.03.2024 року №82, від 01.04.2024 року №121 частина території Херсонської області у період відрядження Позивача визначена як район ведення воєнних (бойових) дій, отже відповідач повинен був виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн із розрахунку кількості днів перебування у відрядженні на виконання бойового розпорядження.

Твердженння відповідача, що він не отримував від керівників органів військового управління, штабу угруповування військ, штабу тактичної групи на території Херсонської області повідомлення про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, рапортів (донесення) командира підрозділу та довідки про виконання бойових спеціальних завдань, витяги із журналів бойових дій у період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року, не приймаються судом.

Як вже було зазначено вище, п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Підтвердженням виконання бойового (спеціального) завдання позивачем у відрядженні підтверджується витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 28 від 28.01.2024, в якому вказано вважати позивача таким, що вибув для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу Військової частини НОМЕР_1 «ХЕРСОН-11»з 28.01.2024, підстава бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024 року, посвідчення про відрядження №284 від 28.01.2024.

Суд погоджується з позивачем, що відсутність рапортів, довідок та витягів із журналів бойових дій, свідчить про неналежне введення документообігу, через яке позивач не може бути позбавлений права на належне йому грошове забезпечення, враховуючи виконання ним важливих для держави завдань.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, який вказав що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

За приписами ч. 1, ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона