Ухвала

від 11.09.2024 по справі 757/40072/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40072/24-ц

пр. 2-о-468/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Національного антикорупційного бюро України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ), за участю заінтересованої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт правомірного набуття права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та належності їй на законних підставах земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район село Софіївська Борщагівка, площею 0,1212 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого 1917396032224.

Обгрунтовуючи заяву ОСОБА_1 зазначає, що 02 вересня 2020 року вона набула права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район село Софіївська Борщагівка, площею 0,1212 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого 1917396032224, тип і форма власності - приватне право власності, власник - ОСОБА_1 , цільове призначення: «для ведення особистого селянського господарства», категорія землі: «землі сільськогосподарського призначення», вид використання: «для ведення особистого селянського господарства». Право власності на земельну ділянку виникло у порядку, визначеному чинним законодавством України: на підставі законного цивільного правочину - нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу по ринковій вартості.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2021 року було накладено арешт із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення 21 земельної ділянки, які розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019 року, в тому числі - на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район село Софіївська Борщагівка, яка, як зазначалося вище, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження існує і на даний час, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (додається) та грубо порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , як законного власника та правомірного набувача земельної ділянки, перешкоджає реалізації нею права власності.

Перевіривши заяву та долучені до неї документи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З системного аналізу вище наведеного вбачається, що встановлення факту, який має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Посилаючись на відсутність спору про право заявник просить в порядку окремого провадження встановити факт правомірного набуття права власності та належності їй на законних підставах земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район село Софіївська Борщагівка, площею 0,1212 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого 1917396032224.

Так, частиною першою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331, частина четверта статті 334 ЦК України, частина третя статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

В матеріалах справи наявна копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.08.2024 року, згідно якого 02.09.2020 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий № 3222486200:02:001:5098).

Згідно із частинами 1, 4 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як визначено у ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Таким чином, вказаною нормою визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, у тому числі на нерухоме майно, є наявність підтвердженого належними доказами права власності позивача щодо нерухомого майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права. По суті набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в статті 317 ЦК України.

Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як слідує із заяви ОСОБА_1 заявник просить встановити факт правомірності набуття нею земельної ділянки, що є очевидно питанням спірним та підлягає доведенню в порядку позовного провадженн. Розгляд та вирішення даної справи в порядку окремого провадження не в залежності від результатів розгляду, є неможливим, оскільки суду необхідно буде втручатись в спір, в тому числі, і про правомірність набуття права власності, що призведе до стану правової невизначеності, оскільки на земельну ділянку (кадастровий № 3222486200:02:001:5098) зареєстроване право власності.

З огляду на визначений законодавством порядок набуття речових прав на нерухомість та принцип презумпції правомірності набуття права власності унеможливлює вирішення даної заяви в порядку окремого провадження.

Крім того, усунення можливих порушень, що перешкоджає реалізації заявником права власності, а саме, накладення ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2021 року арешту на земельну ділянку як захід забезпечення кримінального провадження № 52019000000000856 від 01.10.2019 року, можливий шляхом подання клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, а тому суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження по справі за заявою, поданою в окремому провадженні, та роз`яснити, що даний спір може бути вирішено шляхом подачі заяви в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, сплачена ОСОБА_1 сума судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-13, 19, 186, 293, 294, 347, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Національного антикорупційного бюро України, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 сплачену згідно платіжної інструкції № 1041085 від 26.08.2024 року суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 11.09.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький