Ухвала

від 26.12.2024 по справі 758/15810/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15810/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна Акціонерного товариства "Київметробуд", про скасування арешту майна накладеного в рамках кримінального провадження № 42021102070000277 від 22.11.2021, на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2022 у справі № 758/3928/22

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна Акціонерного товариства "Київметробуд", про скасування арешту майна накладеного в рамках кримінального провадження №42021102070000277 від 22.11.2021, на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2022 у справі № 758/3928/22.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Киева від 03.06.2022 року у справі № 758/3928/22 накладено арешт на 100% (сто відсотків) корпоративних прав, а саме, акції АТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432) номінальною вартістю 1 000 632,5 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також перереєстрації та внесення змін до установчих документів; заборонено Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у місті Києві, іншим суб?єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб?єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов?язані із внесенням змін у відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), в тому числі, але не виключно щодо зміни статуту, зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства тощо.

Звертає увагу слідчого судді, що на день подачі клопотання до суду у вищевказаному кримінальному провадженні відсутні підозрювані, обвинувачені не встановлено. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не міститься жодних відомостей про те, що кінцевим бенефіціарним власником акцій АТ «Київметробуд» є ОСОБА_5 .

Накладення арешту на корпоративні права АТ «Київметробуд» та заборона вчиняти реєстраційні дії за відсутності будь-яких правових підстав для такого арешту та заборони, фактично перешкоджають нормальній господарській діяльності суб?єкта господарювання, призводять до порушення права власності акціонерів підприємства та нівелюють мету діяльності підприємства. При цьому, вказаними заборонами лише блокується можливість діяльності підприємства в контексті внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДРЮОФОПГФ.

Посилається на те, що з 2022 року жодних слідчих дій в межах кримінально провадження № 42021102070000277 не проводилось, а відтак, діяльні підприємства заблокована вже більше, ніж 2 роки. Вважає, що скасування відповідних заборон та накладеного арешту жодним чином не вплине на можливі слідчі дії та доказову базу, а їх скасування навпаки забезпечить нормальне функціонування підприємства з понад 7 річною історією.

В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав з підстав викладених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що досудове розслідування триває, проводяться слідчі та інші процесуальні дії спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього докази, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

У судовому засіданні встановлено, що Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03.06.2022 задоволено клопотання першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва, про арешт майна, внесене у рамках кримінального провадження № 42021102070000277, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 367 КК України. Арешт на майно було обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів з підстав відповідності такого майна критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, в також, суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації відповідного майна.

Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад два роки, жодній особі не повідомлено про підозру, прокурором не надано доказів причетності АТ "Київметробуд" до здійснення протиправної діяльності, адже, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. А відтак, ознакою речового доказу є те, що він може бути використаний на підтвердження певного факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Подані заперечення проти скасування арешту з майна, відомостей про те, що корпоративні права (акції) були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не містять та прокурор на такі обставини не покликався з огляду на що, корпоративні права (акції) не мають ознак речового доказу у цьому кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з частинами 3 та 6 ст. 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акції існують виключно в електронній формі, а акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.

Водночас, аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що акція, як цінний папір, немає певного фізичного та матеріального вираження в природі, а існує лише віртуально, тобто, в електронній формі, як запис на рахунку певної депозитарної установи.

З огляду на це, корпоративні права (акції) не можуть зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому провадженні, оскільки вони існують лише віртуально (в електронній формі), як записи на рахунках певних депозитарних установ, а тому, із цих підстав, вони не можуть мати ознак речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що самі по собі корпоративні права (акції) не містять ознак речових доказів, визначних у ст. 98 КПК, щодо обставин, які розслідуються саме у цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, прокурором не доведено, що вони можуть бути використані на підтвердження певного факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Наведене вказує на те, що прокурором не доведено факту можливості використання корпоративних прав (акцій), як доказів факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто, мають значення для досудового розслідування.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в рамках кримінального провадження відсутні правові підстави вважати, що майно на яке накладено арешт є доказом, який міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а тому вбачається безпідставне обмеження АТ «Київметробуд» в праві власності на володіння, користування та розпорядження корпоративними правами, відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 98, 170 - 173, 309 КПК України

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власника майна Акціонерного товариства "Київметробуд", про скасування арешту майна накладеного в рамках кримінального провадження № 42021102070000277 від 22.11.2021, на підставі Ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2022 у справі № 758/3928/22 - задовольнити;

Арешт накладений Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2022 у справі № 758/3928/22 на 100% (сто відсотків) корпоративних прав, а саме, акції Акціонерного товариства «Київметробуд» (Код ЄДРПОУ 01387432) номінальною вартістю 1 000 632,5 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також перереєстрації та внесення змін до установчих документів - скасувати;

Скасувати заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у місті Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати будь - які реєстраційні дії, пов`язані із внесенням змін у відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Київметробуд» (Код ЄДРПОУ 01387432), в тому числі, але не виключно, щодо зміни статуту, зміни органів управління, керівника, зміни місцезнаходження товариства, тощо;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1