Ухвала

від 14.01.2025 по справі 760/25809/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/25809/24

2/760/6471/25

У Х В А Л А

іменем України

про відмову у зустрічному забезпеченні позову

14.01.2025 м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Захарченко Сергій Павлович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , представником якої є адвокат Захарченко Сергій Павлович, Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Захарченко Сергій Павлович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , представником якої є адвокат Захарченко Сергій Павлович, Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння.

13.12.2024 на підставі ухвали суду у справі відкрито загальне позовне провадження.

13.12.2024 на підставі ухвали суду з метою забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно, а саме на: частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_1 .

27.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову, мотивоване тим, що з доводами представника позивачки про накладення арешту на частину майна відповідача відповідач не погоджується, зазначаючи, що накладений на частину квартири арешт позбавляє відповідача права користуватись та розпоряджатись даним майном. З урахуванням дій позивачки, відповідач був змушений повното звертатись за правничою допомогою та має нести витрати на правничу допомогу, які складатимуть 50 000 грн. Зазначає, що позивачка вже зверталась до суду та ухвалою від 30.07.2024 р. позовну заяву було повернуто позивачці. Вважає, що з урахуванням ціни позову, яка складає 487 126 грн. 50 коп. співмірним буде зустрічне забезпечення у зазначеному розмірі, яке позивачка має внести на депозитний рахунок суду. З урахуванням того, що позивачем не надано відомості щодо свого майнового стану, з метою забезпечення інтересів усіх учасників спору, враховуючи, що позивачем також можуть вчинятись дії, які можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, відповідач вважає, що наявні підстави для застосування зустрічного забезпечення відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Враховуючи викладене, просить суд застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачкою ОСОБА_5 на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 487 126 грн. 50 коп.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи та клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, на який посилається відповідач у поданому клопотанні, слідує, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Так, дослідивши матеріали клопотання відповідача ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що відповідачем не подано до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження тих обставин, що майновий стан позивачки ОСОБА_2 або будь-які її дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

При цьому, суд зазначає, що постановлена Солом`янським районним судом міста Києва ухвала від 30.07.2024 р. про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Дев`ята Київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння по справі № 760/13815/24 була постановлена судом з процесуальних питань, оскільки позовну заяву було подано представником, який не був адвокатом.

Крім того, суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову на підставі ухвали суду від 13.12.2024 р., та накладаючи арешт на нерухоме майно, а саме на: частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_1 , суд не забороняв відповідачеві проживати у вказаній квартирі чи користуватись нею.

Оскільки позивачем у поданому позові ставиться питання про визнання за ним права власності на частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд вважав обґрунтованим існування ризиків відчуження спірної частини квартири, що може у майбутньому утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача, тому на частину квартири судом було накладено арешт.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.С. Застрожнікова