Ухвала

від 10.01.2025 по справі 761/46089/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46089/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна АТ «РВС Банк» - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року (справа №757/40034/23-к) в рамках кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року (справа №757/40034/23-к) в рамках кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, а саме на: земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0065; земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0154; земельну ділянку площею 0,5427 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0025; земельну ділянку площею 0,9766 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0042; земельну ділянку площею 1,6281 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0169; земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0170; земельну ділянку площею 3,743 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0171; земельну ділянку площею 0,5125 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0030; земельну ділянку площею 0,5102 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0065; земельну ділянку площею 0,5124 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0162; земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0163; земельну ділянку площею 1,7907 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0166; земельну ділянку площею 0,58 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0021; земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0042; земельну ділянку площею 1,15 га кадастровий номер 3221884001:34:015:0003; земельну ділянку площею 1,5114 га кадастровий номер 3221884001:34:018:0004.

В обґрунтування клопотання вказали, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 42023000000000108 від 31 січня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року (справа №757/40034/23-к) було накладено арешт на речові докази: земельні ділянки, які відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час укладання арешту, зареєстровані були за ТОВ «Домашня Електроніка Плюс».

Земельні ділянки, на які було накладено арешт, на момент ухвалення судом рішення про накладання арешту знаходились в іпотеці відповідно до Договору іпотеки, укладеного 27.02.2023 року АТ «РВС Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (Іпотекодавець) та посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий номер 871).

Право власності на ці земельні ділянки ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» набуло на підставі Договору купівлі-продажу, який було укладено 27.02.2023 року між АТ «РВС Банк» та ТОВ «Домашня Електроніка Плюс», посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий номер 863). При цьому, придбання відбулося за кредитні кошти, які було отримано відповідно до Кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023 року.

Вказали, що припущення прокурора, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Домашня Електроніка Плюс» придбало земельні ділянки за кошти ймовірно здобуті внаслідок злочинної діяльності не відповідає дійсності, бо вищезазначене прямо вказує на те, що придбання відбулося за грошові кошти, які було отримано у якості кредиту в АТ «РВС Банк» на підставі Кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023 року.

В подальшому, у зв`язку з недобросовісним виконанням ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» умов кредитного договору, на предмет іпотеки Акціонерним товариством «РВС Банк» було звернено стягнення шляхом укладання з Іпотекодавцем 25.12.2023 року Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, який було посвідчено ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (реєстровий номер 1806).

Таким чином, Акціонерне товариство «РВС Банк», 25.12.2023 року, набуло право власності на земельні ділянки, на які ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року у справі №757/40034/23-к було накладено арешт.

Зазначили, що земельні ділянки на які було накладено арешт було придбано за гроші, що були отримані ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» у вигляді кредиту на підставі Кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023 року, який було укладено з АТ «РВС Банк».

Уважають, обмеження в розпорядженні нерухомим майном строком в один рік є грубим порушенням принципу «справедливого балансу» з боку органів досудового розслідування.

Зауважили, що АТ «РВС Банк» є банківською установою основним видом діяльності АТ «РВС Банк» є надання банківських та інших фінансових послуг, тому відсутність можливості тривалий час розпоряджатися належними Банку земельними ділянками, спричиняє значні збитки Банку.

Станом на 02.12.2024 року відсутні будь-які судові спори щодо передачі в іпотеку АТ «РВС Банк» відповідних земельних ділянок та подальшого звернення стягнення на предмет іпотеки.

АТ «РВС Банк» є добросовісним набувачем земельних ділянок з кадастровими № 3221884000:34:003:0065, 3221884000:34:003:0154, 3221884000:34:005:0025, 3221884000:34:005:0042, 3221884000:34:005:0169, 3221884000:34:005:0170, 3221884000:34:005:0171, 3221884000:34:007:0030, 3221884000:34:007:0065, 3221884000:34:007:0162, 3221884000:34:007:0163, 3221884000:34:007:0166, 3221884000:37:050:0021, 3221884000:37:050:0042, 3221884001:34:015:0003, 3221884001:34:018:0004, що розташовані в Київської області Вишгородському району на території Лебедівської сільської ради, право власності на ці земельні ділянки та підстави його набуття не оскаржуються.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, вказане майно не відповідає ознакам речових доказів.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання, вказав, що вказані земельні ділянки мають значення речових доказів, для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень. Вказав, що слідчим суддею вже вирішувалося аналогічне клопотання про скасування арешту, дане клопотання не містить нових доводів, не доведено, що на даний час відпали підстави.

Потреба в арешті вказаного майна зберігається оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_4 , прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 4 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що 13.09.2023 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на перелік земельних ділянок, які відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровані за ТОВ «Домашня Електроніка Плюс».

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року, метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки доказів, та відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, як майно, придбане кримінально-протиправним шляхом.

Слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України наклав арешт на вказані земельні ділянки.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна не втратив свою актуальність. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 року, триває, на даний час у вказаному кримінальному провадженні призначено, здійснюються слідчі (розшукові) дії з метою виконання завдань, встановлених ст. 2 КПК України.

Доводи представника банку, про те, що земельні ділянки придбані за грошові кошти банку, не доведені, цільове призначення грошових коштів щодо придбання вказаних конкретних земельних ділянок - не визначене в наданих договорах.

Натомість договір іпотеки від 27 лютого без зазначення року укладення свідчить про передачу в заставу земельних ділянок джерело походження яких не спростовано представником АТ «РВС Банк» в суді.

У той же час, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів. Дані про реєстрацію права на майно Банком свідчить про відсутність перешкод для реалізації і певних прав власника. Слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав за наведених обставин для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «РВС Банк», про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року (справа №757/40034/23-к) в рамках кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023 року.

Керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту на майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року (справа №757/40034/23-к) в рамках кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, а саме:

на речові докази: земельні ділянки, які відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровані за ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237), а саме на:

- земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0065;

- земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0154;

- земельну ділянку площею 0,5427 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0025;

- земельну ділянку площею 0,9766 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0042;

- земельну ділянку площею 1,6281 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0169;

- земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0170;

- земельну ділянку площею 3,743 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0171;

- земельну ділянку площею 0,5125 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0030;

- земельну ділянку площею 0,5102 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0065;

- земельну ділянку площею 0,5124 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0162;

- земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0163;

- земельну ділянку площею 1,7907 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0166;

- земельну ділянку площею 0,58 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0021;

- земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0042;

- земельну ділянку площею 1,15 га кадастровий номер 3221884001:34:015:0003;

- земельну ділянку площею 1,5114 га кадастровий номер 3221884001:34:018:0004 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1