Постанова

від 14.01.2025 по справі 295/12317/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/12317/24 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 32 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання Смоляра А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 295/12317/24 за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) та зобов`язання вчинення дій,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 10 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Кузнєцова Д.В. у місті Житомирі,

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярини А.П. щодо не направлення постанови від 18 червня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №75324206 рекомендованим поштовим відправленням.

Скарга мотивувалася тим, що 06 серпня 2024 року отримала від АТ КБ «Приватбанк» інформацію про накладання арешту на грошові кошти відповідно до постанови старшого державного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Корчевна І.М. стверджувала, що державний виконавець мав право вжити заходів щодо примусового виконання виданого судом виконавчого документа виключно при умові відкриття виконавчого провадження, про що приймається відповідна постанова, однак боржник не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа.

Зазначала про те, що 12 серпня 2024 року її представник ознайомився з виконавчими провадженнями у відділі ДВС та через додаток «Вайбер» нею було отримано копію виконавчого листа від 25 квітня 2024 року у справі №295/11891/20 та постанову від 18 червня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №75324206, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Зазначена постанова направлена за місцем реєстрації, за якою вона відсутня з 2022 року.

Стверджувала про те, що жодного підтвердження вручення їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження засобами поштового зв`язку матеріали виконавчого провадження не містять.

Зазначала, що само по собі направлення рекомендованим поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням адреси її реєстрації не є належним доказом підтвердження факту надсилання такої постанови особі та дотримання державним виконавцем вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказувала, що неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження свідчить про обмеження його права на добровільне виконання рішення суду.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 10 серпня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі, не відповідають обставинам справи.

Скаржник вважає, що судом не досліджено належним чином обставини справи, зокрема суд залишив поза увагою інший висновок, що міститься в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №756/9582/14ц, а саме, що боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Також ОСОБА_1 просила розглянути скаргу без її участі, прийнявши до уваги поважність причини її відсутності в Україні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому у відповідності до приписів частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у справі №295/11891/20 скасовано рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10 січня 2023 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову, яким зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (як правонаступника ОСОБА_3 ) за власний рахунок знести прибудову до нежилих приміщень, загальною площею 53,1 кв.м та 20,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року Богунським районним судом міста Житомира 25 квітня 2024 року видано виконавчий лист (а.с. 36).

Як убачається із матеріалів справи, після надходження заяви стягувача - директора Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Трансорендсервіс» ЗагільськогоЮ.М. із оригіналом виконавчого листа, 18 червня 2024 року старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яриною А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75324206, копію якої цього ж дня за вих. №106256 рекомендованим поштовим відправленням для відома та виконання направлено ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 (а.с. 37-39, 40 зворот).

Відмовлячи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження порушення старшим державним виконавцем Яриною А.П. вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи таким.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до вимог статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закону) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна була бути направлена боржнику рекомендованим поштовим відправленням у встановлений законом строк.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (стаття 28 Закону).

Встановлено, що 18 червня 2024 року за вих. № 106256 старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у містіЖитомирі Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Яриною А.П. було надіслано ОСОБА_1 на адресу, вказану у виконавчому листі ( АДРЕСА_1 ), постанову від 18 червня 2024 року рекомендованим листом, трек-номер відправлення 1001434440980 (а.с. 40). Боржниця вказаний лист не отримала і він був повернутий за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання.

Крім того,19липня 2024року державнимвиконавцем булоздійснено вихідза місцемвиконання рішенняБогунського районногосуду містаЖитомира №295/11891/20від 25квітня 2024року,вказаному увиконавчому документі,а саме: АДРЕСА_2 ,де встановлено,що ОСОБА_1 не виконанорішення суду,про щоскладено відповіднийакт державноговиконавця тацього ждня винесено постанову про накладання штрафу №75324206 у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 грн та попередження про те, що у разі повторного невиконання рішення без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на неї штраф у подвійному розмірі (а.с. 45 47).

Вище зазначену постанову направлено державним виконавцем боржнику рекомендованою кореспонденцією за вих. №10014434421179, що підтверджується матеріалами справи (а.с.48).

01серпня 2024року державнимвиконавцем повторнобуло здійсненовихід замісцем виконаннярішення Богунськогорайонного судуміста Житомира№295/11891/20від 25квітня 2024року,де встановлено,що боржником ОСОБА_1 не виконанорішення суду,за власнийрахунок незнесено прибудовудо належнихприміщень,зальною площею53,1кв.мта 20,2кв.м,про щоскладено відповіднийакт державноговиконавця та винесено постанову від 02 серпня 2024 року про накладення штрафу у подвійному розмірі, а саме 3400 грн (а.с. 53 - 54).

Відповідно до списку поштових відправлень (рекомендованих листів) від 02 серпня 2024 року (ф. 103), трек-номер відправлення 0600948678133, Богунський ВДВС у місті Житомирі надіслали ОСОБА_1 на адресу, вказану у виконавчому листі: АДРЕСА_1 , постанову від 02 серпня 2024 року (а.с. 56).

Таким чином, старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у містіЖитомирі Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Яриною А.П. вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконані у повному обсязі, а твердження заявниці про не направлення їй постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені у скарзі, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлений обставинах справи.

Відтак, у відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 10 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді