Постанова

від 15.01.2025 по справі 935/584/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №935/584/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Борисюка Р.М., Коломієць О.С.,

за участюсекретаря судовогозасідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/584/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Коростишівська державна нотаріальна контора Житомирської області про виділ частки житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, визначення розміру земельних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділ частки земельної ділянки в натурі, визнання права власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Василенка Р.О. в м. Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у якому просив: виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 частку будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №1 розподілу, зазначено висновку будівельно - технічної експертизи від 20.12.2023 № 1671/12-20234 що складається з наступних приміщень: кухні (1-1) - 14,10 м-2, житлової кім. 1-3) -17,90 м-2, санвузлу (1-2) -4,50 м-2, 11/25 частки огорожі, сарай « Б », сарай «Д», що складає 46/100 часток будинку. Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з наступних приміщень: кухні (1-1) - 14,10 м-2, житлової кімнати ( 1-3) -17,90 м-2, санвузлу (1-2) -4,50 м-2,11/25 частки огорожі, сарай. «Б », сарай «Д». Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 44/100 часток будинку за вищевказаною адресою. Визначити частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,097 га кадастровий номер 1822510100:01:004:0367 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд пропорційно до часток співвласників у праві власності на житловий будинок:

-за ОСОБА_1 власником 44/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - визначити 44/100.

-за ОСОБА_2 , власником 28/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - визначити 28/100.

-за ОСОБА_3 , власником 28/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - визначити 28/100. Право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,097 га кадастровий номер 1822510100:01:004:0367 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - припинити. Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна належну ОСОБА_1 44/100 частку земельної ділянки площею 0,097 га кадастровий номер 1822510100:01:004:0367 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,04268 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючисьіз ухвалоюсуду першоїінстанції,представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального, при постановленні ухвали у суду були відсутні підстави для застосування п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Згідно з статтею 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає протовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. За змістом частини першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає роз справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не заявився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2024 року по даній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 10 год.00 хв. 01.04.2024 року

Згідно з вимогами ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина перша статті 189 ЦПК України).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина друга статті 189 ЦПК України).

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина третя статті 189 ЦПК України).

Підготовче засідання полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій, направлених на забезпечення ефективного розгляду справи, проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

Зі змісту вказаних процесуальних норм вбачається, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчив про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове, а не в підготовче засідання.

Такі висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01 вересня 2021 року у справі №757/54510/17 (провадження №61-2858св21), від 20 вересня 2022 року у справі №465/4793/19 (провадження №61-4437св22), від 01 листопада 2023 року у справі №182/4364/19 (провадження №61-8656св23 та інших.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2024 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Коростишівська державна нотаріальна контора Житомирської області про виділ частки житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, визначення розміру земельних часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділ частки земельної ділянки в натурі, визнання права власності. Справу було призначено у підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 01.04.2024 року

Вбачається, що Коростишівським районним судом Житомирської області у додаток «Viber» ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_4 направлено судову повістку щодо розгляду справи 01.04.2024 о 10 год.00 хв.

01 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 надіслав до суду першої інстанції клопотання про проведення підготовчого судового засідання призначеного на 01.04.2024 без участі позивача та його представника.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2024 року призначено по справі судову земельно-технічну експертизу.

Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомлено про призначення справи до розгляду 10 год. 30 хв. 28.10.2024 року.

Згідно довідки Коростишівського районного суду Житомирської області, 28 жовтня 2024 року цивільна справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 11 год. 30 хв. 04.11.2024 року.

Згідно довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомлено про відкладення справи на 04 листопада 2024 року о 11 год. 30 хв.

Згідно журналу підготовчого судового засідання від 04 листопада 2024 року підготовчий розгляд справи відкладено на 13 год. 30 хв. 21.11.2024, у зв`язку з неявкою сторін. Явка позивача в судове засідання визнана обов`язковою.

06 листопада 2024 року ОСОБА_1 було направлено судову повістку, а також відправлено у додаток «Viber» судову повістку про відкладення розгляду справи на 13 год. 30 хв. 21.11.2024, повідомлено, що явка позивача є обов`язковою.

У справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, зокрема у вступній частині ухвали суду першої інстанції від 21 листопада 2024 року зазначено, що ухвала постановлена у підготовчому засіданні.

Відтак, зазначені докази у їх сукупності свідчить про те, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду у підготовчому, а не судовому засіданні.

З урахуванням зазначених норм процесуального права колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки законодавець виключає можливість застосування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України наслідків у вигляді залишення без розгляду заяви через повторну неявку позивача у підготовче судове засідання, тому колегія суддів не дає оцінки відсутності/наявності в матеріалах справи відомостей про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, поважності його неявки та наявність/відсутність двох поспіль його неявок у судове засідання.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим судом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, на підставі п. 4 ч. 1ст.379ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді