Рішення

від 10.01.2025 по справі 160/27795/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року Справа № 160/27795/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В., при секретарі: за участі: представника позивача: представника відповідача: Мартіросян Г.А., Савченка В.А. (за межами приміщення суду); Литовченко А.Ю. (в залі суду); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/27795/24 за адміністративним позовом Арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича керуючого санацією ДП ДГ "РУНО" НААН України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

17.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича керуючого санацією ДП ДГ "РУНО" НААН України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2024 року №0606830411 визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2024 року №0606700411 визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

23.10.2024 року позивач усунув недоліки, викладені в ухвалі суду від 22.10.2024 року.

Ухвалою від 28.10.2024 рокуприйнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/27795/24 та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 18.11.2024 року.

Також, ухвалою суду від 28.10.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2024 року № 0606830411;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2024 року № 0606700411;

- наказ про призначення перевірки;

- акт перевірки;

- детальний розрахунок штрафних санкцій відповідно спірних рішень;

- всі наявні докази щодо суті спору.

Ухвалою суду від 07.11.2024 року клопотання Арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою он-лайн сервісу відеозв`язку EasyCon, задоволено. Вирішено допустити учасників процесу до участі у судовому засіданні, яке призначено на 18.11.2024 року о 11-00 год. та в подальших судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.11.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заявупо справі №160/27795/24. Долучені додаткові докази по справі.

18.11.2024 року у зв`язку із повітряною тривогою відкладено розгляд справи, наступне підготовче засідання призначено на 10.12.2024 року.

06.12.2024 року відповідачем подані до суду додаткові пояснення у справі.

10.12.2024 року у зв`язку із повітряною тривогою відкладено розгляд справи, наступне підготовче засідання призначено на 10.01.2025 року.

10.01.2025 року (протокольно) закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 10.01.2025 року.

10.01.2025 року у судовому засіданні сторони підтримали обрані правові позиції.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем в особі головного державного інспектора Кам`янського відділу податків і зборів юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб відносно позивача.

За результатами Перевірки було складено Акт від 27.08.2024 року №56242/04-36-04- 11-06/00846286 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб.

Вказує, що актом було встановлено прострочення Позивачем виконання податкових зобов`язань з оплати земельного податку.

На підставі Акту Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

1) від 27.09.2024 року № 0606830411, яким застосовано до Позивача штрафні санкції на суму 494 586,42 грн.;

2) від 27.09.2024 року № 0606700411, яким застосовано до Позивача штрафні санкції на суму 38 692,73 гривень.

Позивач зазначає про те, що не погоджується із Податковими повідомленнями-рішеннями оскільки такими рішеннями неправомірно покладаються на позивача додаткові майнові обов`язки, порушуючи майнові права та інтереси товариства.

Вказують, що перевіркою, як це відображено в Акті, на підставі якого Відповідачем прийнято Податкові повідомлення-рішення, констатовані порушення строків оплати зобов`язань із земельного податку, які мали місце у період 20222023 років.

При цьому в Акті вказується, що Перевірка здійснювалася за інформацією, яка наявна у базах даних ДПС України, зокрема даними інтегрованої картки платника податку ІКС «Податковий блок».

У разі наявності подібних даних у розпорядженні контролюючих органів, у т.ч. і Відповідача, в електронному вигляді Відповідач мав об`єктивну можливість дізнатися про стверджувані в акті обставини набагато раніше, практично одразу після їх виникнення, а отже мав можливість провести відповідні перевірки та ухвалити відповідні рішення.

Однак, відповідач з незрозумілих причин не проводив таких перевірок ані 2022 року, ані 2023 року, і натомість провів її лише у 3 кварталі 2024 року. Внаслідок цього, зокрема, збільшилися суми штрафних санкцій, застосованих до Позивача спірними Податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки їх розмір залежить від тривалості прострочення платника податків.

Також, позивач посилається на те, що відповідач переніс частину процесу притягнення Позивача до податкової відповідальності з належної правової форми такого притягнення податкових повідомлень-рішень на неналежну правову форму акт. У зв`язку із цим також виникає дефектність рішення про притягнення Позивача до відповідальності, яка полягає у тому, що особа, яка скала акт головний державний інспектор Наталія ПІСКУН не уповноважена притягувати платників податків до відповідальності, але фактично у спірних правовідносинах така особа вийшла за межі своїх повноважень і не лише фіксувала обставини, але і ухвалювала рішення про їх кваліфікацію та правову оцінку, у т.ч. у контексті притягнення позивача до юридичної відповідальності.

Податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем в особі «Уповноваженої особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області», однак повноваження цієї особи викликають обґрунтовані сумніви.

У податкових повідомленнях-рішеннях не вказано податкового номера платника податків, якого вони стосуються; зокрема, не вказано податкового номера Позивача.

Також, вказують, що у Податкових повідомленнях-рішеннях зазначено в якості податкового номера платника податків «846286». Однак, це не є податковим номером платника податків Позивача, і взагалі не може бути податковим номером платника податків юридичної особи.

Окрім того, під час розгляду справи в судовому засіданні позивач посилався на мораторій.

Враховуючи наведені обставини просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про те, що згідно з частиною другою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (із змінами та доповненнями) одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 41 КУЗПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо дати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх г, на які поширюється мораторій.

Питання щодо запровадження мораторію та його правового режиму в Законі №2343- ХІІ в якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Забезпечення виконання цих зобов`язань.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 12 цього ж Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуютьсянеустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску На загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Отже, встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язковихплатежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника.

Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій.

За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з зазначеною в позові позивачем Ухвали Господарського суду про відкриття провадження у справі про банкурство від 28.03.2016 р., нарахування порушення термінів подання податкового розрахунку грошового зобов`язання за порушення правил сплати перерахування грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету є поточними зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати).

Мораторій не зупиняє виконання боржником лише грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після ведення мораторію, тобто поточних.

Тобто, як вбачається акту зобов`язання виникли та були сплачені в період 2022-2023року після порушення провадження у справі про банкрутство та ведення процедури санації, отже, дія мораторію на виконання цих зобов`язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Таким чином, вважають, що ГУ ДПС під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Так, згідно матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2032/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія», м.Київ, до боржника Державного підприємства «Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00846286) про визнання банкрутом.

24.03.2016 року ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» звернулись до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника. 28.03.2016 року Господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою прийняв заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

05.04.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном Боржника.

13.12.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2032/16 припинено процедуру розпорядження майном Боржника; введено процедуру санації Боржника.

Так, згідно матеріалів справи, наразі триває процедура санації Боржника. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2032/16 від 25.09.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121921129) продовжено строк процедури санації Боржника до 30.12.2024 року; продовжено повноваження арбітражного керуючого Савченка В.А. на посаді керуючого санацією Боржника до 30.12.2024 року.

На підставі підпункту 19-1. 1.1, 19-1. 1.2 пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу, у порядку визначеному підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Кодексу, головним державним інспектором Кам`янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в приміщенні за адресою: 51931, м. Кам`янське, вул. Медична,9 каб.210 було проведено камеральну перевірку з питання порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб ДП ДГ «РУНО».

За результатами камеральної перевірки ДП ДГ «РУНО» податковим органом було встановлено порушено пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю (земельний податок).

Згідно акту перевірки, посадовими особами відповідача було встановлено, що за даними інтегрованих карток платника податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік ДП ДГ «Руно» земельний податок з юридичних осіб, відповідно самостійно наданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 - 2023 роки сплачувало несвоєчасно, з порушенням термінів сплати, відповідно до п. 287.3. статті 287 Кодексу.

На підставі вказаних податкових декларацій в інтегрованій картці платника з земельного податку з юридичних осіб проведено відповідні нарахування.

У зв`язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осіб у ДП ДГ «РУНО» виникала недоїмка (борг).

Сплачені платником кошти з орендної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Детальний опис порушення та розшифровка кількості днів затримки сплати, платіжні документи та суми за терміном сплати наведено на ст. 2 -6 акту перевірки.

Акт камеральної перевірки №56242/04-36-04-11-06/00846286 від 27.07.2024 року було направлено платнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано ДП ДГ «РУНО».

Заперечення до акту камеральної перевірки ДП ДГ «РУНО» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надсилались.

Таким чином, на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року №0606700411, №0606834111 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 533 279,15 грн. (5% та 10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок) з юридичних осіб.

Не погодившись із вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 38. 1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (п. 54.1 ст.54 ПК України)

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до пункту 124.1 статті 1264 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, слід зазначити про таке.

Так, згідно матеріалів справи, на підставі підпункту 19-1. 1.1, 19-1. 1.2 пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Кодексу, у порядку визначеному підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Кодексу, головним державним інспектором Кам`янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталією Піскун 27.08.2024 в приміщенні за адресою: 51931, м. Кам`янське, вул. Медична, 9 каб.210 було проведено камеральну перевірку з питання порушень термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб ДП ДГ «РУНО».

За результатами камеральної перевірки, посадовими особами відповідача було встановлено про порушення ДП ДГ «РУНО» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами щодо термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з плати за землю (земельний податок).

Так, за даними інтегрованих карток платника податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік ДП ДГ «Руно» земельний податок з юридичних осіб, відповідно самостійно наданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 - 2023 роки сплачувало несвоєчасно, з порушенням термінів сплати, відповідно до п. 287.3. статті 287 Кодексу.

На підставі вказаних податкових декларацій в інтегрованій картці платника з земельного податку з юридичних осіб (далі - ІКП) проведено відповідні нарахування.

У зв`язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осіб у ДП ДГ «РУНО» виникала недоїмка (борг).

Сплачені платником кошти з орендної плати, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Детальний опис порушення та розшифровка кількості днів затримки сплати, платіжні документи та суми за терміном сплати наведено на ст. 2 -6 акту перевірки.

Так, як вбачається з матеріалів справи, грошове зобов`язання з податків по земельному податку з юридичних осіб на 2022-2023 рік по строку сплати позивачем не сплачено у встановлений термін у повному обсязі.

У зв`язку з відсутністю своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, в ІКП з земельного податку з юридичних осіб у ДП ДГ «РУНО» виникала недоїмка (борг).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.09.2024 року №0606700411,0606834111 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 533 279,15 грн. (5% та 10% від суми погашення податкового боргу відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю (земельний податок) з юридичних осіб.

Згідно Додатку до податкових повідомлень - рішень «Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошових зобов`язань» розмір штрафу та сума штрафної санкції вираховувалась від дати фактичної сплати грошових зобов`язань з врахуванням діючих змін у ПК України.

При цьому, слід вказати про те, що позивачем жодним чином не спростовуються або оскаржуються вказані твердження контролюючого органу щодо порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Як на підставу неправомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій за вище встановлені порушення податкового законодавства, позивач, у тому числі посилався на те, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку наразі застосовуються відповідачем до позивача під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і за невиконання боржником зобов`язань, строк виконання яких настав до відкриття провадження у справі про банкрутство, на які поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, що прямо суперечить приписам ч. 3 ст. 41 Кодексу України з питань банкрутства.

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/2032/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія», м.Київ, до боржника Державного підприємства «Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00846286) про визнання банкрутом.

24.03.2016 року ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника. 28.03.2016 року Господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою прийняв заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

05.04.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство. Введено процедуру розпорядження майном Боржника.

13.12.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2032/16 припинено процедуру розпорядження майном Боржника; введено процедуру санації Боржника.

Наразі триває процедура санації Боржника. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2032/16 від 25.09.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121921129) продовжено строк процедури санації Боржника до 30.12.2024 року; продовжено повноваження арбітражного керуючого Савченка В.А. на посаді керуючого санацією Боржника до 30.12.2024 року.

Так, слід вказати про те, що КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України (постанова ВП ВС від 1 листопада 2023 року по справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Згідно з частиною другою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 41 КУЗПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 12 цього ж Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Отже, встановлена нормою абзацу четвертого частини четвертої статті 12 Закону №2343-XII (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника.

Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які виникли-мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

У постанові ВС від 27.12.2023 по справі № 813/3085/17 суд зазначив, що слід урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №904/1693/19, в якому зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак, вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Зважаючи на викладене, при визначенні статусу кредиторських вимог контролюючого органу необхідно враховувати саме період виникнення грошового зобов`язання платника податків, а не дату виявлення контролюючим органом заборгованості (дату прийняття податкового повідомлення-рішення).

Як вбачається з зазначеною в позові позивачем Уухвали Господарського суду про відкриття провадження у справі про банкурство від 28.03.2016 р., нарахування порушення термінів подання податкового розрахунку грошового зобов`язання за порушення правил сплати перерахування грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету є поточними зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати).

Суд зауважує, що несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов`язань відбулась вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому, є поточною, як наслідок, дія мораторію на виконання цих зобов`язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, як і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Необхідно враховувати, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним із заходів, що запроваджуються з метою відновлення платоспроможності боржника, за своїм змістом мораторій є лише зупиненням виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами та зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а не звільнення від останніх.

З порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов`язок сплачувати податки і збори у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Отже, суд зазначає, що мораторій не зупиняє виконання боржником лише грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після ведення мораторію, тобто поточних.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №2а-8388/11/1370 (провадження №К/9901/3910/18).

Тобто, як вбачається акту зобов`язання виникли та були сплачені в період 2022-2023року після порушення провадження у справі про банкрутство та ведення процедури санації, отже, дія мораторію на виконання цих зобов`язань не поширюється, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем згідно із спірними ППР, правомірно накладено на позивача штрафні санкції.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Наведені інші доводи позивача, не спростовують вказаних вище висновків суду.

Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог Арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича керуючого санацією ДП ДГ "РУНО" НААН України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР, без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанцією долученої до матеріалів справи, слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.ст. 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича керуючого санацією ДП ДГ "РУНО" НААН України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ДП ДГ "РУНО" НААН України (52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Центральна, 17, код ЄДРПОУ 00846286).

в особі Арбітражного керуючого - керуючого санацією Савченко Вячеслав Анатолійович (Дніпропетровська область, м.Нікополь).

Арбітражний керуючий Савченко Вячеслав Анатолійович (Дніпропетровська область, м.Нікополь, рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15.01.2025 року.

Суддя В.В. Ільков