Рішення

від 15.01.2025 по справі 160/31344/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа №160/31344/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ЕЛІТПРОЕКТ» про визнання протиправним та скасування висновку,-

УСТАНОВИВ:

25.11.2024 за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧА ФІРМА «ЕЛІТПРОЕКТ» з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.11.2024про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-10-04-012151-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2024 Державною аудиторською службою України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, прийнято рішення (наказ Державної аудиторської служби України від 23.10.2024 № 285) про початок моніторингу процедури закупівлі Позивача, номер оголошення UA-2024-10-04-012151-a щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів» (далі Закупівля). Підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості) (в редакції станом на дату початку проведення торгів), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради на 2024 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 04.10.2024 № ВТП 04/10- 1, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (далі ТОВ «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект»), повідомлення про намір укласти договір від 15.10.2024, договір про надання послуг від 21.10.2024 № 21/10-3 на суму 82 940 251,64 грн з ПДВ (далі Договір), додаткову угоду від 21.10.2024 № 1 до Договору, пояснення на запит Держаудитслужби, отримані 30.10.2024 через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2024-10-04-012151-a Державною аудиторською службою України 14.11.2024 було складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який того ж дня розміщено в електронній системі закупівель. У вказаному висновку відповідачем було зазначено, що «Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів з особливостями та пунктом 4.1. розділу «Загальні положення» тендерної документації предметом зазначеної закупівлі є «Послуги з благоустрою населених пунктів - послуги з поточного ремонту автошляхів» (ДК 021:2015 код 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Вимогами абзацу першого пункту 10 Особливостей передбачено, що предмет закупівлі, яким у даному випадку є послуги з поточного ремонту, визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708). Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 04.06.2014№163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Пунктом 1 статті 1 розділу І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» зазначено, що вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, мережа вулиць, доріг, внутрішньо-квартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Отже, при закупівлі послуг із здійснення поточного ремонту місце надання послуг визначається за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

У ході моніторингу встановлено, що Замовником у пункті 4.3. розділу «Загальні положення» тендерної документації зазначено місце, де повинні бути надані послуги: м. Дніпро.

На запит Держаудитслужби Замовник пояснив, що «…послуги які планує придбати замовник в межах цієї процедури закупівлі, це послуги з ямкового ремонту асфальтобетонного покриття доріг та невеликих окремих ділянок автошляхів у м. Дніпро.

Послуги з поточного ремонту виконуються з метою підтримання проїзної частини доріг та тротуарів в належному експлуатаційному стані. Під впливом дії зовнішнього середовища (опади, висока температура повітря, тощо) та високих навантажень від транспортних засобів на дорожній одяг, руйнування дорожнього покриття відбувається постійно, в зв`язку з чим не можливо передбачити об`єкти та обсяги їх руйнування, а також подальшого ремонту цих ділянок протягом дії договору. Ураховуючи викладене, послуги з поточного ремонту автошляхів за даним тендером не підпадають під визначення окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури та не можуть бути встановлені за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури».

Відповідно до положень пункту 4 Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», які застосовують для визначення видів ремонтів та переліку ремонтнобудівельних робіт, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування (далі - автомобільні дороги), ремонти направлені на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг - сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху». Встановлюється два види ремонтів: капітальний ремонт; поточний ремонт, який поділяється на середній та дрібний.

Поточний дрібний ремонт - підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесі експлуатації (пункт 3.5 ГБН Г.1-218- 182:2011).

Поточний середній ремонт - відновлення необхідних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини (рівності та шорсткості покриттів шляхом влаштування поверхневих обробок, тонкошарових покриттів або інших шарів зносу), виправлення незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги (земляного полотна, укосів виїмок та насипів, водовідведення, штучних споруд та інших) і доведення елементів облаштування до нормативних вимог (пункт 3.6 ГБН Г.1-218-182:2011).

Отже, замовник повинен у тендерній документації чітко визначити лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури, який підлягає ремонту, незалежно від виду ремонту, що буде здійснюватися, із зазначенням його місця. Таким чином, замовник в порушення пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708 не визначив предмет закупівлі з поточного ремонту за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Позивач вважає висновок відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

28.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО ВИРОБНИЧА ФІРМА «ЕЛІТПРОЕКТ» надійшли письмові пояснення, у яких третя особа підтримала позовні вимоги та зазначила наступне.

Відповідно до розділу 1 «Сфера застосування» ДБН А.2.2-3:2014: Норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Листом Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 № 7/7-401, надано роз`яснення, щодо відмінності капітального ремонту від поточного: Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Порядком № 708 встановлено: П. 3 Розділу 1: 3. Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. П. 21 частини першої статті 1 в редакції Закону «Про публічні закупівлі»: послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Оскільки ці роботи не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом та/або технічним переоснащенням, а є послугами з поточного ремонту автошляхів Позивач при визначені умов проведення тендеру, вірно скористався П. 21 частини першої статті 1 в Закону «Про публічні закупівлі», а отже позивачем доведено факт того, що застосування норм ДБН А.2.2-3:2014 не є обов`язковим під час проведення даної закупівлі.

Разом з тим, порушення, яке встановлене контролюючим органом, є достатньо формальним та стосуються оформлення замовником документів і фактично є недоліком, на який слід звернути замовнику увагу та не вчиняти в подальшому. Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 16.08.2023 у справі № 640/26943/20. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому», відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі № 640/467/19. Також, усунення виявлених недоліків невизначеним шляхом може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ «БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ». Крім того, ТОВ «БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ» не було порушено взятих на себе зобов`язань за Договором, не було порушено строків виконання умов Договору та відсутні порушення з боку виконання і дотримання інших умов Договору. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Чинне законодавство чітко визначає процесуальні наслідки визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу. Для акта індивідуальної дії, який визнано протиправним, єдиним імперативним (безальтернативним) наслідком є обов`язкове його скасування (пункт 2 частини першої статті 5, пункт 2 частини другої статті 245 КАС України), адже залишення чинним протиправного рішення суб`єкта владних повноважень після застосування заходів судового контролю є алогізмом, так само як і скасування наслідків заходів податкового контролю з підстав протиправності підстав їх проведення, без скасування такої першопричини.

Отже, у цьому випадку у позивача відсутня можливість реагування на виявленні зауваження, більш того, відповідачем не вказано яким чином та у який спосіб позивач має усунути недоліки, а також, вбачаючи той факт, що виявлені недоліки ніяким чином не вплинули на проведення процедури закупівлі, а також відповідачем у вищезазначеному висновку зазначено, що ним не було виявлено порушень у питаннях щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону та особливостям, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ», своєчасності укладання договору про закупівлю, змін до нього та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

На підставі викладеного, ТОВ «БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ» просило позов задовольнити.

05.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями та пункту 4.1 розділу «Загальні положення» тендерної документації Замовника предметом закупівлі є «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів» (ДК 021:2015 код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (пункт 22 частини першої статті 1 Закону № 922). Згідно з пунктом 1 Порядку № 708 цей порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону № 922 із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 (далі ДБН А.2.2-3:2014), та/ або галузевих будівельних норм ГБН Г.1- 218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301 (далі ГБН Г.1-218- 182:2011). Водночас ДБН А.2.2-3:2014 не регулюється порядок визначення предмета закупівлі.

Відповідач вказав, що підзаконним нормативно-правовим актом чітко визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм та/або галузевих будівельних норм.

Положення Порядку № 708 свідчать не про наявність підстав для застосування відповідних будівельних норм, а лише про наявність правових підстав для застосування легальних визначень понять, зокрема «лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури» та «поточний ремонт», у розумінні вказаних державних та/або галузевих будівельних норм. З огляду на викладене, Замовник визначив предмет закупівлі з поточного ремонту не за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чим порушив вимоги пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708.

Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Пункт 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 № 552 (далі Порядок № 552), передбачає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Отже, заявляючи вимогу про усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення надалі та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Частиною сьомою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Також у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю, а саме: Порядком № 552 затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення. Отже, відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Порядку № 552 Держаудитслужба склала Висновок від 14.11.2024 з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства. Держаудитслужба, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Згідно зі статтею 2 Закону № 2939 одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Відповідно до статті 5 Закону № 2939 Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівель у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Отже, на думку відповідача, Держаудитслужба має право здійснювати моніторинг та складати висновок під час дії договору. Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Наказом № 552 затверджено форму такого висновку, який складається зі вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

Зазначені норми надають Держаудитслужбі повноваження щодо зазначення у висновку зобов`язання про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і не встановлюють конкретного переліку заходів (варіантів поведінки), спрямованих на усунення таких порушень. Конкретний захід (варіант поведінки), спрямований на усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба визначає самостійно відповідно до наданих їй повноважень. Як випливає з обставин справи, Держаудитслужба відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Наказу № 552 склала Висновок від 14.11.2024 із зазначенням необхідної інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства, зокрема, у пункті 1 розділу ІІ міститься опис порушень законодавства у сфері публічних закупівель; у пункті 3 зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: зобов`язала здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення надалі та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. У пункті 3 розділу ІІ Висновку від 14.11.2024 міститься посилання на норми нормативно-правових актів, які визначають саме повноваження Держаудитслужби (компетенційного нормативного-правового акта) в частині зобов`язання Замовника усунути виявлені порушення у сфері публічних закупівель статті 5 та 10 Закону № 2939 та стаття 8 Закону № 922. Відповідач вказує, що Держаудитслужба зазначила один із способів, шляхів усунення виявленого порушення, який є чітким і зрозумілим, та є тим «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень». Вимога здійснити заходи щодо усунення порушень відповідає статтям 2 та 5 Закону № 2939, Закону № 992, спрямована на попередження і запобігання можливим порушенням законодавства у сфері закупівель надалі відповідно до мети моніторингу процедури закупівлі, що зазначена у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922.

10.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав свої позовні вимоги та вказав наступне.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Пунктом 3 Розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 (далі Порядок № 708) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Отже, Замовник повинен визначати предмет закупівлі згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будьякого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо. Отже, положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» не є обов`язковими для застосування під час даної закупівлі, оскільки поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до пункту 4.3 Розділу І Тендерної документації Позивача місцем, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги є м. Дніпро, кількість: 1 послуга. Детальна інформація щодо кількості, обсягу послуг, який є предметом закупівлі визначена в Додатку 3 до Документації. Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання послуг 21.10.2024 № 21/10- 3 (далі Договір) виконавець зобов`язується надати, а Замовник прийняти і сплатити такі послуги: ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Послуги з благоустрою населених пунктів-послуги з поточного ремонту автошляхів). Згідно із пунктом 1.2. Договору найменування послуги: Послуги з благоустрою населених пунктів-послуги з поточного ремонту автошляхів. Пунктом 5.2. Договору визначено, що місцем надання послуг: 49000, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро. Таким чином, місцем надання послуг є м. Дніпро. Отже, Позивачем дотримано вимоги Порядку № 708. Також Відповідачем не встановлено порушень щодо обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, відповідності умов договору умовам законодавства, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення. З огляду на вищевикладене, Позивачем дотримано вимоги Закону № 922- VIII, Порядку № 1082 та Порядку № 708, оскільки предмет закупівлі визначено відповідно до пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Щодо зобов`язальної частини висновку про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель позивач вказав, що відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що: «Держаудитслужба зазначила один із способів, шляхів усунення виявленого порушення, який є чітким і зрозумілим, та є тим «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень»». Проте, з такими твердженнями Відповідача неможливо погодитись, оскільки у пункті 3 оскаржуваного висновку Державною аудиторською службою України зазначено «З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Оскаржуваний висновок не містить чіткого конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити Позивачу для усунення виявленого порушення, оскільки Відповідачем не вказано, які саме заходи повинен здійснити Позивач для усунення виявленого порушення. Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10.12.2019 року в справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 в справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 в справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 в справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 в справі № 160/12925/19, від 21.10.2021 в справі № 640/17797/20 від 30.11.2021 в справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства Верховний Суд у постановах від 21 грудня 2023 року в справі № 160/18147/22, від 30 серпня 2024 року в справі № 480/2102/22 та від 13 березня 2024 року в справі № 160/17450/22 вирішуючи питання щодо правомірності зобов`язальної частини висновку, зазначив: «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель. Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. Попри це, Верховний Суд наголосив, що визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення».

Вказавши у висновку про необхідність «здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому», відповідачем не конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, не визначено спосіб усунення виявленого під час моніторингу процедури порушення, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Згідно положеньстатті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 23.10.2024 № 285 про початок моніторингу процедури закупівлі позивача, номер оголошення UA-2024-10-04-012151-а (04.10.2024) щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів- послуги з поточного ремонту автошляхів», Держаудитслужба в межах повноваженьздійснила моніторинг процедури закупівлі «Послуги з благоустрою населених пунктів - послуги з поточного ремонту автошляхів».

Під час моніторингу визначення предмета закупівлі встановлено, що замовник не визначив предмет закупівлі з поточного ремонту за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту оскарженого висновку вбачається, що відповідно до пункту 3 розділу ІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 (далі Порядок № 708) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011№ 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2 -3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь - якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно - транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Пунктом 1 статті 1 розділу І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньо квартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Згідно з оголошенням та пунктом 4.1 розділу «Загальні положення» тендерної документації предметом зазначеної закупівлі є «Послуги з благоустрою населених пунктів, послуги з поточного ремонту автошляхів» за ДК021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь.

Проте, як зазначено у висновку, замовником предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначений не за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно - транспортної інфраструктури, чим порушено вимоги пункту 3розділу ІІ Порядку № 708.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з цим висновком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.04.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно - транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Пунктом 1 статті 1 розділу І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньо квартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 вказаного вище Закону України до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Відповідно до статті 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункт 3).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку № 708, предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проєктної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1-218-182:2011 ''Ремонт автомобільнихдоріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Отже, положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації» застосовуються у разі будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

У той же час, будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.

Будинокце різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.

Лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктурице наземні, надземні та підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Споруда - це штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

Судом встановлено, що предметом закупівлі є послуги з благоустрою населених пунктів: послуги з поточного ремонту автошляхів.

Положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» не є обов`язковими для застосування під час даної закупівлі, оскільки поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Послуги, які планує придбати замовник за результатами процедури закупівлі, це послуги з ямкового ремонту асфальтобетонного покриття доріг та невеликих окремих ділянок автошляхів у м. Дніпро.

Отже, послуги з поточного ремонту автошляхів, отримані за результатами проведеної процедури закупівлі не підпадають під визначення окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури та не можуть бути встановлені за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 року № 708 необґрунтовані та не беруться судом до уваги.

Також, у пункті 2 розділу ІІ оскарженого висновку зазначено, що порушень обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, відповідності умов договору умовам законодавства, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення порушень не встановлено.

Судом також встановлено, що процедура закупівлі UA-2024-10-04-012151-а є завершеною, оскільки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничої фірми «Елітпроект» укладено договір про надання послуг № 21/10-3 від 21.10.2024. Зауваження відповідача в цій частині стосуються початкового етапу процедури закупівлі, відповідачем в оспорюваному висновку не вказано, яким чином невірне визначення Замовником предмету закупівлі вплинуло на проведення процедури закупівлі.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Європейська Комісія «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26.03.2011) (CDL-AD(2011)003rev) схвалила Доповідь «Верховенство права», у якій до елементів верховенства права віднесено, зокрема, юридичну визначеність та заборону свавілля (пункт 41).

У пункті 45 Доповіді зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними; у цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції; не відповідатиме верховенству права, якщо наданазакономвиконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади; отже,законповинен вказати на обсяг будь-якої дискреції та на спосіб її здійснення з достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій влади.

Щодо заборони свавілля у пункті 52 Доповіді зазначено, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним з поняттям верховенства права.

Судом встановлено, що висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-04-012151-а не відповідає вищевказаним вимогам, а зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладене у пункті 3 Розділу ІІ висновку, не відповідає змісту порушення, визначеному пунктом 2 Розділу ІІ висновку, не є чітким, зрозумілим та виконуваним, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність спірного висновку не доведена та не обґрунтована, ним також не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 3028,00 грн, підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, 6, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506232) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ЕЛІТПРОЕКТ» (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42890735) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-10-04-012151-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів».

Стягнути на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез