Рішення

від 14.01.2025 по справі 160/21607/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокуСправа №160/21607/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати необґрунтованою невидачу ОСОБА_1 Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області довідки/довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3;

- зобов`язати Головне управління статистики у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 довідку/довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 за останньою займаною посадою державної служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». На час звільнення 26.09.2013 р., з державної служби у зв`язку з виходом на пенсію, обіймала посаду головного спеціаліста-економіста відділу статистики роздрібної торгівлі управління статистики торгівлі Головного управління статистики у Дніпропетровській області, з присвоєнням останній 10 рангу державного службовця поза межами 6 категорії, ст. 26 Закону України «Про державну службу». У зв`язку з підвищенням посадових окладів за місцем колишньої роботи, позивач звернулась до відповідача з запитом на отримання довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, оскільки підстави такого перерахунку здійснюється на підставі того, що Закону України «Про державну службу» було доповнено статтею 37-1. Окрім цього, посилалась на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 року у № 3-132/2018(5462/17), яким визнано неконституційними норми закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, які передбачали неможливість перерахунку пенсій окремих державних службовців. Оскільки відповідачем відмовлено у видачі довідки, позивач, вважає дії відповідача щодо невидачі довідки/довідок про складові заробітної плати для перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують право позивача на належний розмір пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз`яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позов, а також всіх письмових та електронних доказів - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про поновлення провадження у даній справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого, зазначив, що у спірних правовідносинах діяв в межах та на підставі наданих законом повноважень, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Крім цього, зазначив, що адвокатський запит від 05 березня 2024 року за №03-03-24 містив вимогу надати довідку про заробітну плату, яка надається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям". Одночасно зазначив, що постанова правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" не передбачає форми довідок для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям. Питання виготовлення форм довідок та/або доповнення їх складових/зміна діючих та інше, не належить до компетенції Головного управління статистики у Дніпропетровській області. Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 року у № 3-132/2018(5462/17), відповідач вказав, що відповідно до зазначеного рішення, визнані неконституційними норми втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 зі змінами. Крім цього, відповідач звернув увагу на те, що 12 липня 2024 року до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" внесено зміни в пункт 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено таке: "Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII Про державну службу та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії; докази, що підтверджують факт отримання позивачем пенсії та з яких можливо встановити Закон, відповідно до якого позивач отримувала пенсію після звільнення з державної служби та Закон, відповідно до якого, позивач наразі отримує пенсію.

19.11.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли витребувані судом докази.

25.11.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли витребувані судом докази.

28.11.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області.

ОСОБА_1 обіймала посаду головного спеціаліста-економіста відділу статистики роздрібної торгівлі управління статистики торгівлі Головного управління статистики у Дніпропетровській області, що підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.02.1980.

05.03.2024 представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом №03-03-24, в якому просила надати довідку про заробітну плату, яка надається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 № 180/30048, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка надається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, про складові заробітної плати за посадою працюючого головного спеціаліста-економіста відділу статистики роздрібної торгівлі управління статистики торгівлі Головного управління статистики у Дніпропетровській області, тобто за посадою яку обіймала ОСОБА_1 , з присвоєнням останній 10 рангу державного службовця поза межами 6 категорії, ст. 26 Закону України «Про державну службу» (на час звільнення 26.09.2013 р.).

Листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області №13-08/730-24 від 20.03.2024 представнику позивача повідомлено, що відповідно до наказу ГУС у Дніпропетровській області від 26.09.2013 № 90-к 26 вересня 2013 року відбулося припинення ОСОБА_1 роботи на посаді державної служби за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (ст. 38 КЗпП) з виплатою їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів (ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-XІІ "Про державну службу"). Станом на дату припинення стаж роботи на державній службі ОСОБА_1 складав 18 років 6 місяців. Отже, станом на 1 травня 2016 року ОСОБА_1 вже не перебували на посаді державної служби та мала стаж на посадах, що відносяться до державної служби менший, ніж 20 років. Враховуючи вищевикладене, ГУС у Дніпропетровській області не має правових підстав для видачі ОСОБА_1 довідки, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. а кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу», передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), який набрав чинності 01.01.2015, ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу» викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, починаючи з 01.01.2015 змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в ст.37-1 Закону №3723-ХІІ (в редакції Закону №76-VIII), а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

З позовної заяви вбачається, що вимоги позивача про надання довідки про складові заробітної плати заявлені з метою здійснення перерахунку її пенсії.

Правове регулювання цього питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).

Отже, згідно з вказаними нормами, перерахунок пенсії пенсіонерам, які на час перерахунку не працюють, здійснювався виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, та на підставі довідки, виданої державним органом за останнім місцем роботи за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889, стаття 90 якого передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 Закон №3723 втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Х1 Закону України «Про державну службу» №889.

Відтак, ст. 37-1 Закону № 3723 «Про державну службу», яка передбачала перерахунок призначених пенсій, втратила чинність з 01.05.2016.

П. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 «Про державну службу» передбачає, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

П. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889 передбачає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, з 01.05.2016 згідно ст. 37 Закону України «Про держану службу» № 3723 здійснюється лише призначення пенсій особам, зазначеним у п. 10 та п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики". Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Також 14.09.2016 за № 622 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 N 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року N889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII "Про державну службу", що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.

Суд зазначає, що якщо на час звернення закон не встановлює права на перерахунок пенсії і не передбачає обов`язку надання довідки про заробітну плату, уповноважений орган не може видавати довідки довільної форми чи за аналогією з іншими нормативними актами, оскільки відсутність законної мети, для якої видається довідка, унеможливлює використання будь-якого із засобів для її досягнення.

Щодо посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 року у № 3-132/2018(5462/17) (щодо гарантій соціального захисту державних службовців), суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022р. № 3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.

Разом з тим, позивач не врахував, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Отже, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена Конституційного Суду України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

Одночасно суд враховує, що у Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічний висновок також вказаний Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №4819/49/19, за яким: рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію, тобто поширюється на правовідносини, що виникли або тривають після його ухвалення (за винятком тих випадків, якщо інше встановлено Конституційним Судом України безпосередньо у тексті ухваленого рішення).

Тобто, на день звернення позивача з даним позовом та на день розгляду спору зазначена правова норма Закону № 889-VIII не втратила чинності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», законодавчі акти можуть змінюватись, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними; механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за відсутності законодавчих підстав для перерахунку пенсій державними службовцям у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, відсутні і підстави для зобов`язання відповідача видати довідку для перерахунку пенсії позивачеві.

За таких обставин, відмова відповідача у видачі довідки для перерахунку пенсії позивача не порушила прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 14.01.2025.

Суддя Н.Є. Калугіна