Рішення

від 15.01.2025 по справі 160/30063/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа №160/30063/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський агрегатний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною завою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату Приватним акціонерним товариствов «Дніпропетровський агрегатний завод» боргу (недоїмки) з ЄСВ від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66 на суму 606474 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-34474-0436/66 від 09.09.2024, відповідно до якої станом на 31.08.2024 за ПрАТ «ДАЗ» обліковується борг (недоїмка) з ЄСВ в сумі 606 474 грн. Проте, сума боргу з ЄСВ станом на 31.08.2024 мала становити меншу суму, ніж вказано в оскаржуваній вимозі, оскільки не були враховані дані платежів, поведених у третьому кварталі зі сплати ЄСВ. Крім того, попередня вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 07.12.2020 № Ю-26178-50/66 на суму 4112886 грн перебуває в адміністративному оскарженні в ДПС України. У передбачені законодавством строки, позивач відповіді не отримав, у зв`язку з чим вважає скаргу задоволеною. Позивач вважає, що скасування попередньої вимоги відповідачем про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 07.12.2020 №Ю-26178-50/66 на суму 4 112 886 грн мало б зменшити суму заборгованості. Крім того, попередня вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 21.01.2021 №Ю-26178-50/66 була оскаржена в адміністративному порядку до ДПС України та рішенням ДПС України від 22.03.2021 №6337/6/99-06-02-01-06 скарга ПрАТ «ДАЗ» задоволена, вищевказана вимога скасована, зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти нову вимогу відповідно до законодавства. Разом з тим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області нова вимога прийнята не була, а лише направлена інша, де врахована сума заборгованості з ЄСВ, яка скасована. Ця обставина також мала би впливати на розмір заборгованості з ЄСВ ПрАТ «ДАЗ», оскільки сума заборгованості рахується наростаючим підсумком. Проте, відповідачем вказані обставини враховані не були, дані особових рахунків з ЄСВ не відкориговано, що має наслідком необхідність скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 09.12.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26.11.2024 на адресу суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що станом на 31.08.2024 за ПрАТ «ДАЗ» обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 606 474,78 грн, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66 та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, станом на 21.11.2024 згідно даних ІКС «Податковий блок» за ПрАТ «ДАЗ» обліковується заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у сумі 1787589,06 грн, що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» зареєстроване як юридична особа 16.08.1996 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску з 01.01.2020.

09.09.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-34474-0436/66, якою визначено ПрАТ«Дніпропетровський агрегатний завод»заборгованість, станом на 31.08.2024 зі сплати єдиного внеску у розмірі 606 474 грн.

Не погоджуючись з винесеною вимогою, ПрАТ«Дніпропетровський агрегатний завод» звернулось із скаргою до ДПС України від 27.09.2024 № 82/279.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 23.10.2024 №31722/6/99-00-06-02-01-06, яким вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66 на суму 606474 грн Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без змін, а скаргу ПрАТ«Дніпропетровський агрегатний завод»без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

В силу абз.1 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно із п.12 ст.9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

У випадках, зазначених в абзаці одинадцятому цієї частини, податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону № 2464-VI, вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Приписами п.п.2, 3, 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Пунктом 7 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до п.6.8 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 20.04.2015 р. №449, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З аналізу викладеного вбачається, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Отже, законодавець не визначає обов`язку контролюючого органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

Крім того, у вимогах зазначається лише факт загальної суми недоїмки, а не часткової зміни загальної суми, що має своє відображення в оскаржуваній вимозі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ з 01.01.2020 року та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI є платником єдиного внеску.

Станом на 31.08.2024 за ПрАТ «ДАЗ» обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 606 474 грн, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про боргу (недоїмки) та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно даних ІКС «Податковий блок» сума заборгованості складалась з наступних нарахувань:

- 606 474,78 грн єдиний внесок (несплачені суми станом на 31.08.2024) за 2 квартал 2024 по терміну сплати 09.11.2023, згідно поданого платником податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07.08.2024 №9223457998, у т.ч. за травень 2024 (несплачені суми станом на 31.08.2024) у сумі 71761,91 грн (граничний термін сплати 20.06.2024), за червень 2024 у сумі 534712,87 грн (граничний термін сплати 22.07.2024).

Тобто, борг станом на 31.08.2024 з єдиного внеску у сумі 606 474 грн виник у зв`язку з несплатою позивачем самостійно визначених грошових зобов`язань згідно зі звітами та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Суд звертає увагу, що позивачем в підтвердження своєї позиції щодо неправильності розрахунку суми боргу з ЄСВ жодних доказів надано не було.

При цьому, позивач у позові не спростовує наявність у підприємства заборгованості, а лише вказує на невідповідність суми боргу, оскільки, на його думку, вона повинна бути меншою, але власного розрахунку імовірної суми боргу не надає.

Відповідачем, в свою чергу, у якості доказів правомірності визначення суми недоїмки, зазначеної у спірній вимозі, долучено до матеріалів справи інтегровану картку позивача за 2024 рік, відповідно до якої за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску, що й стало підставою для формування спірної вимоги.

Крім того, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що всі суми єдиного внеску, які обліковуються, визначені на підставі документів, поданих позивачем. Тобто, контролюючий орган не визначає суму єдиного внеску до сплати при формуванні вимоги, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності.

При цьому, суд звертає увагу на положення абз.6 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, відповідно яких не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску, самостійно визначені платником.

Таким чином, враховуючи, що за позивачем станом на день винесення вимоги обліковувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 606 474 грн, суд доходить висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 09.09.2024 №Ю-34474-0436/66 є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (49011, м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53, код ЄДРПОУ 14311614) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець